Постанова № 46522338, 08.07.2015, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року м. Одеса Справа № 815/3623/15

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши у порядку письмового провадження у приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області про визнання незаконною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області, що полягає у невиконанні рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/3180/13-ц від 29 серпня 2013 року на підставі виконавчого листа №495/3180/13-ц виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом; зобовязати відповідача виконати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/3180/13-ц від 29 серпня 2013 року на підставі виконавчого листа №495/3180/13-ц виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом 25 березня 2014р., а саме у встановлений законом строк виплатити на користь позивача 11927 грн. 79 коп. та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. за судовим рішенням у справі №495/3180/13-ц.

ОСОБА_2 вимоги мотивовані тим, що Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 лютого 2014 року з Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області на його користь стягнуті 11927 грн. 79 коп. та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. 25 березня 2014 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було видано виконавчий лист №495/3180/13-ц. Відповідачем (Відділом ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області) в добровільному порядку рішення суду не виконане. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 20 травня 2014 року, відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа (виконавчого листа №495/3180/13-ц) з тих підстав, що він підлягає пред'явленню до Державної казначейської служби у зв'язку з прийняттям Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У вересні 2014 року він звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області із заявою про примусове виконання вищевказаного судового рішення, яку разом з доданим до неї пакетом документів, останнє направило 29 вересня 2014 року за належністю до Управління Державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Однак, листом №06-11/29 від 15 січня 2015 року Управління Державної Казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області повернуло без виконання виконавчий лист від 25 березня 2014 року №495/3180/13-ц, посилаючись на п.п. 1, п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ та зазначив, що в управлінні відкритий лише один рахунок Відділом ВДВС, з якого проводити стягнення заборонено. Проте позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Від відповідача надійшли до суду письмові заперечення у яких просять у задоволенні позову відмовити, так як відповідач не підпадає під поняття «боржника» визначене постановою КМУ №845 від 03.08.2011р.

Сторони та представник третьої особи у судове засідання не зявились. повідомлялись належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання, та від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Враховуючи положення ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/3180/13-ц від 29 серпня 2013 року, яке набрало законної сили 02.02.2014 року стягнуто з відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області на користь ОСОБА_1 11927,79 грн., та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

25 березня 2014 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом ОСОБА_1 видано виконавчий лист №495/3180/13-ц.

У вересні 2014 року позивач звернувся до Головного управління ДКСУ в Одеській області з заявою про примусове виконання вищевказаного судового рішення до якої додав необхідні документи та вона була переадресована 29 вересня 2014р. до Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

В наступному, листом від 15.01.2015р. №06-11/29 Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області повернуло позивачу без виконання виконавчий лист від 25.02.3014 року мотивуючи, це тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства, так як у відділу ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області відкрито тільки один рахунок (депозитний) з якого заборонено стягувати кошти для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (надалі Закон № 4901-VI), Постановою Кабінет Міністрів України №845 від 03.08.2011р.

Обов'язковість судових рішень безпосередньо закріплена в Конституції України та не потребує додаткового закріплення у судовому рішенні.

Так, у відповідності до частини п'ятої ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання встановлені Законом України №4901-VI, який набрав чинності з 01.01.2013 року.

Статтею 2 Закону України 4901-VI визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Як зазначає частина друга ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частин першої ст. 3 Закону України №4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідач зазначає у письмових запереченнях, що відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області не має рахунків, та не є розпорядником або отримувачем бюджетних коштів, а тому до нього не може застосовуватися порядок визначений Постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року

Виходячи з даних заперечень, та за відсутності іншого нормативно-правового акту відповідачу слід було застосовувати положення Закону України №4901-VI як норми прямої дії, проте як встановлено судом цього не здійснено.

Згідно частини третьої ст. 3 Закону України №4901-VI, стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та не заперечується, що позивачем були надані усі документи необхідні для здійснення стягнення, проте на порушення ч.1 ст..3 Закону України №4901-VI вони в наступному безпідставно повернуті ОСОБА_1, та у випадку встановлення під час виконання рішення суду відсутності у зазначеного державного органу (боржника) відповідних призначень, орган Казаначейства повинно списання коштів здійснити за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області є державним органом, структурним підрозділом територіального управління юстиції, та усі розрахунки по оплаті праці та інші здійснює централізовано Головне управління юстиції в Одеській області.

Тому, враховуючи вказані положення Закону України №4901-VI суд доходить висновку, що відповідач безпідставно повернув без виконання виконавчий лист позивачу, так як саме він є належним органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу повинно здійснюватися Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Законом України №4901-VI не передбачена можливість повернення Казначейством без виконання виконавчих документів на стягнення коштів з боржника яким є державний орган.

Водночас, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Державній казначейській службі України встановлено бюджетне призначення за бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» в обсязі 150000 тис. грн.

Підсумовуючи наведене суд приходить до переконання, що, оскільки Відділ ДВС Білгород-Дністровського міськрайонного Управління юстиції Одеської області є державним органом, а Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у випадку стягнення коштів з такої установи виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відтак, відповідачем протиправно повернуто виконавчий лист без його виконання.

Та, з метою повного та всебічного захисту позивача, суд керуючись частиною другою ст. 11 та частиною першою ст. 195 КАС України вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо повернення ОСОБА_1 виконавчого листа №495/3180/13-ц виданого 25 березня 2014р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють зокрема чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що оскільки відповідачем було неправомірно повернено виконавчий лист позивачу, то позов підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст..11, ст..ст. 158 - 163 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 Григоровича до Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо повернення ОСОБА_1 виконавчого листа №495/3180/13-ц виданого 25 березня 2014р. Білгород-Дністровським міськрайонним судом.

Зобовязати Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області виконати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду по справі №495/3180/13-ц від 29 серпня 2013 року на підставі виконавчого листа №495/3180/13-ц виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом 25 березня 2014р., а саме у встановлений законом строк виплатити на користь позивача 11927 грн. 79 коп. та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп. за судовим рішенням у справі №495/3180/13-ц.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 82,68 грн..

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Е.А.Іванов