Рішення № 46508104, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1562/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.

при секретарі Павлючук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника публічного акціонерного товариства Державний ощадний Банк України на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

27.10.2014 року, публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України (далі-Банк) звернулось із позовом про стягнення з відповідачів солідарно 16 010,91 гривень заборгованості за кредитним договором від 05.03.2007 року, яка складається із заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом у сумі 11 956,85 гривень, пені за прострочення основного боргу по кредиту у сумі 2 519,98 гривень і пені за прострочення процентів за користування кредитом у сумі 1 534,08 гривень.

Позов обгрунтовано тим, що 05.03.2007 року між Банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір за умовами якого ОСОБА_2отримав у кредит 15 000 гривень, які зобов'язався повернути до 05.03.2007 року. На виконання цього зобов'язання між Банком і ОСОБА_3та ОСОБА_4 укладені договори поруки, відповідно до яких поручителі зобов'язались солідарно відповідати перед Банком за невиконання \неналежне виконання\ ОСОБА_2умов кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконував умови зобов'язання, на підставі заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.02.2011 року, з ОСОБА_2 і його поручителів, у солідарному порядку, суд стягнув заборгованість за кредитом, відсотками та пеню за відсотками й кредитом на загальну суму 26 830,14 гривень.

Посилаючись на те, що до цього часу кредит не повернуто, а рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом не є підставою для ненарахування відсотків і пені за користування кредитними коштами, позивач просив позов задовольнити.

Сторони не приймали участі у судовому засіданні у суді першої інстанції.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.12.2014

року позов задоволено частково: суд стягнув з відповідачів солідарно на користь позивача пеню за прострочення виконання основого зобов'язання у сумі 2 519,98 гривень і пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 1 534,98 гривень. З відповідачів на користь позивача суд стягнув судові витрати.

В апеляційній скарзі представник Банка просить рішення суду у частині відмови у позові про стягнення заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом скасувати, постановити нове рішення про стягнення солідарно з відповідачів прострочених процентів, посилаючись на незаконність рішення суду у цій частині й на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.12.2014 року у частині стягнення пені по кредиту і пені по відсоткам, особи, які беруть участь у даній справі, у встановленому законом порядку не оскаржили.

У засіданні колегії суддів: представник Банка скаргу підтримала, відповідач ОСОБА_2 скаргу визнав частково; відповідач ОСОБА_4 скаргу не визнав.

Відповідач ОСОБА_3 у засідання колегії суддів не з'явився.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

За змістом ст. 309 ч.1 п.п. 3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач просив стягнути солідарно з боржника ОСОБА_2 і його поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за відсотками за користування кредитом і пеню за прострочення виконання основного зобов'язання й прострочення сплати відсотків (а.с.2-3).

Між сторонами виникли правовідносини із кредитних зобов'язань, які регулюються ЦК України.

Встановлено, що 05.03.2007 року між Банком і ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2отримав у кредит 15 000 гривень на строк до 05.03.2010 року зі сплатою 22% річних за користування кредитом (а.с.4-6).

05.03.2007 року, на виконання кредитного договору від 05.03.3007 року, між Банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з кожним окремо, укладені договори поруки (а.с.7-12).

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.02.2011 року з ОСОБА_2, ОСОБА_4В.і ОСОБА_3, солідарно, стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі 26 830,34 гривень станом на 05.03.2010 року, яка складалась із заборгованості по кредиту у сумі 14 338,17 гривень, заборгованості по відсоткам у сумі 7 601,09 гривень, пені за відсотками у сумі 1 953,72 гривень і пені по кредиту у сумі 2 937,35 гривень (а.с.17,18, матеріали цивільної справи Овідіопольського районного суду Одеської області № 2-805\2011, а.с.2-4,18,19,59-61).

Станом на 09.10.2014 року, зокрема, має місце заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року у сумі 11 956,95 гривень (а.с.13,14,121,122,139,140,153,154).

За змістом ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У розумінні ст. ст. 598, 599 ЦК України, наявність рішення суду про стягнення боргу, яке належним чином не виконується \не виконане\, не є підставою вважати зобов'язання припиненим.

Тобто чинне цивільне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання ухваленням судового рішення про стягнення заборгованості або відкриттям виконавчого провадження про примусове стягнення заборгованості.

Таким чином, наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника й не виключає відповідальності боржника за порушення

строків розрахунків.

Станом на 31.10.2014 року заочне рішення суду від 09.02.2011 року про стягнення заборгованості у сумі 26 830,17 гривень, у тому числі і заборгованості по кредиту у сумі 14 338,17 гривень, не виконано (а.с.45).

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору від 05.03.2007 року, ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 22% річних (а.с.4).

Зважаючи на те, що боржник ОСОБА_2, у період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року, не

виконав зобов'язання стосовно повернення кредиту у сумі 14 338,17 гривень, Банк має право вимагати сплати відсотків за користування кредитними коштами у зазначений період.

За таких обставин, вимоги Банка про стягнення з боржника ОСОБА_2 процентів за користування кредитними коштами у період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року у сумі 11 965,95 гривень, є обгрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів відмовляє у позові Банку до ОСОБА_3А.і ОСОБА_4, зважаючи на наступне.

Між Банком і ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з кожним окремо, 05.03.2007 року укладені договори поруки (а.с.7-12).

Згідно п.4.2 договору поруки від 05.03.2007 року між Банком та ОСОБА_3А.і п.4.2 договору поруки від 05.03.2007 року між Банком та ОСОБА_4, порука за цими договорами припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору від 05.03.2007 року не пред'явить вимоги до поручителя (а.с.8,11).

За змістом п.1.6.1.3 кредитного договору, остання сплата відсотків по кредитному договору мала бути здійснена не пізніше 05.03.2010 року (а.с.4).

Наведене свідчить про те, що договори поруки припинили свою дію 05.09.2010 року.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.02.2011 року стягнута заборгованість по кредиту та відсоткам станом на 05.03.2010 року.

З вимогами про стягнення відсотків за період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року, у тому числі із поручителів ОСОБА_3А.І ОСОБА_4, Банк звернувся 27.10.2014 року, тобто через три роки після припинення дії договорів поруки.

Оскільки в силу ст. 559 ч.4 ЦК України та п.4.2. Договорів поруки від 05.03.2007 року, договори поруки припинили свою дію 05.09.2010 року, колегія суддів відмовляє Банку у позові до ОСОБА_3та ОСОБА_4про стягнення відсотків за період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові про стягнення відсотків за користування кредитними коштами із позичальника, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду у частині відмови у стягненні відсотків скасуванню, з ухваленням у цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п. 3, 4 , 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України задовольнити частково.

Заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року у частині відмови у позові про стягнення прострочених процентів за користування кредитом скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення прострочених процентів за користування кредитом задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України (ЄДРПОУ 09328601) заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом за період з 05.03.2010 року по 09.10.2014 року у сумі 11 956 \одинадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість\ гривень 95 копійок.

Відмовити публічному акціонерному товариству Державний ощадний банк України у позові до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом у солідарному порядку.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Г.Я. ОСОБА_5 Вадовська