Рішення № 46499366, 30.06.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

30.06.2015

Справа № 203/8440/13-ц

2/0203/45/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.

при секретарі: Величко О.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут технології машинобудування до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, Комунальне підприємство Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, Національне космічне агентство України, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

26.07.2006 року ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом до ВАТ УкрНДІТМ, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ТОВ «Старфест», ПНВП Форт, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна(т. 1 а.с. 4-9, 33-41)

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2006 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи було залучено приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_15 та КП «ДМБТІ» (т.1 а.с.170, т.3 а.с.37)

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2007 року позов ОСОБА_11 було задоволено повністю, але вказане рішення було скасовано Ухвалою Апеляційного суду м. Дніпропетровська від 02.07.2008 року у звязку з тим, що судом першої інстанції не було залучено до участі у розгляді справи державу та не обговорив питання належності позивача, а тому справа була повернута до суду першої інстанції для нового розгляду в іншому складі(т.3 а.с. 88-92, 167, 308-311)

13.08.2008 року до спільного розгляду судом було прийнято позовну заяву ВАТ УкрНДІТМ (яке в подальшому було реорганізоване у ПАТ УкрНДІТМ) до ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Страфест», ПНВП Форт, треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, КП «ДМБТІ», Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та залучено до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_11 у якості третьої особи - Фонд державного майна України(т.4 а.с.12-22, 31-32)

Ухвалою суду від 02.12.2008 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи за позовами було залучено Національне космічне агентство України(т.4 а.с.67)

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.08.2011 року позовні вимоги ОСОБА_11 до ВАТ УкрНДІТМ, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ТОВ «Старфест», ПНВП Форт, треті особи - Фонд державного майна України, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, КП «ДМБТІ», Національне космічне агентство України про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна були залишені без розгляду(т.5 а.с.15)

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2012 року позов ПАТ УкрНДІТМ до ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Страфест», ПНВП Форт, треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, КП «ДМБТІ», Національне космічне агентство України, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна було залишено без задоволення. Вказане рішення було скасовано Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.02.2013 року, яке в свою чергу було скасоване Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2013 року (т.5 а.с.103-105,т.6 а.с.42-49, 123-125)

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2015 року провадження по цивільній справі в частині позовних вимог ПАТ УкрНДІТМ до ТОВ «Страфест», ПНВП Форт, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, КП «ДМБТІ», Національне космічне агентство України, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна було закрито, оскільки дані спірні правовідносини повинні розглядатися в порядку господарського судочинства(т. 7 а.с._)

Позивач ПАТ УкрНДІТМ у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням змін та уточнень, посилаючись на те, що наприкінці листопада 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Страфест», ПНВП Форт було укладено договори купівлі-продажу нежилих приміщень, які знаходяться у складі цілісного обєкту нерухомого майна, а саме будівлі центрального матеріального складу ВАТ УкрНДІТМ за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 46. Ці ж самі приміщення в подальшому відповідачами, на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна були відчужені ПНВП «Форт». Позивач зазначає, що, на пiдставi оспорюваних правочинів відповідач ПНВП «Форт» став єдиним власником окремо визначеного цiлiсного обєкту нерухомого майна, а саме будiвлi центрального матерiального складу, але дані угоди було вчинено всупереч вимогам чинного законодавства України, а також те, що наслідки цих договорів порушують права та законні інтереси акціонерів ВАТ УкрНДІТМ, серед яких є держава. Крім того, згідно ст. 140 Закону України «Про державну програму приватизації», якою передбачена заборона товариству, до розміщення акцій, щодо яких передбачається закріплення у державній власності, в кiлькостi 75 вiдсоткiв від загальної кiлькостi акцій ВАТ, відчужувати майно, яке йому належить, якщо на дату такої угоди балансова вартість такого майна перевищує суму, еквівалентну 14 000,00 EUR. Позивач зазначає, що у його статутному фонді державі належить 35,2% акцій, а 64,8% акцій товариства на даний час є не розміщеними, на підставі чого розпорядження (відчуження) вказаним нерухомим майном існують встановлені чинним законодавством України вартiснi обмеження. Крім того, посилаючись на п. 9.2.4 Статуту ВАТ УкрНДІТМ, яким передбачено необхiднiсть узгодження всіх рішень правління щодо розпорядження майном, щодо якого існують вартiснi обмеження зі Спостережною радою позивача, вказує на те, що узгодження Спостережною радою товариства оспорюваних угод щодо відчуження нерухомого майна не було, тому вважає такі угоди неправомірними. Позивач вважає, що всі оспорювані угоди є одним правочином по відчуженню цiлiсного обєкту нерухомого майна, що мас ознаки удаваності та просить визнати договори купівлі - продажу нежилих приміщень, укладені між позивачем та вiдповiдачами недійсними, оскільки правочин який в результаті насправді вчинили сторони є таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім, того вiдповiдачi не мали права відчужувати вiдповiдачу ПНВП «Форт» майно, не належне їм. Спірне майно було відчужено неправомірно, особою, яка не мала для його відчуження, без узгодження такого рішення зі спостережною радою ВАТ УкрНДІТМ. На підставі викладених обставин, позивач просить визнати недійсними договори купівлі-продажу нежилих приміщень, які знаходяться у складі цілісного обєкту нерухомого майна, а саме будівлі центрального матеріального складу ВАТ УкрНДІТМ за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, 46, укладені між позивачем та вiдповiдачами (т.5 а.с. 43-50)

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів та відповідач ОСОБА_13 у судовому засіданні, та інші відповідачі при попередніх розглядах справи, позовні вимоги позивача не визнали та суду пояснили, що відповідачі придбали приміщення розташовані за адресою: місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, 46 в будівлі ЦМС, які належали ВАТ УкрНДІТМ на закон підставах, але у звязку з тим, що приміщення знаходилися у аварійному стані, вони були вимушені його продати ПНВП «ФОРТ» за більш низьку ціну, оскільки згідно діючого законодавства ПНВП «ФОРТ» мало переважне право на придбання цих приміщень. Оцінку приміщень проводив спеціаліст - експерт оцінювального бюро. Відповідачі є добросовісними набувачами, оскільки вони діяли в межах закону України, та на підставі ст.388, ст.330 ЦК України майно в них не може бути витребуване. Будівля ЦМС є подільною, оскільки її можна поділити без втрати її цільового призначення, тому посилання представника ВАТ «Український науково-дослідницький інститут технології машинобудування», що будівлю ЦМС не можна було ділити невірна. Крім того, ст.140 Закону України «Про державну програму приватизацію» передбачено, що майно, яке відчужується, не може перевищувати цінових обмежень в рамках 14000 EUR за курсом, встановленим НБУ, або 10% вартості підсумку балансу ВАТ. Кожна придбана частина не перевищувала цінових обмежень в 14000 EUR , а вартість будівлі ЦМС загалом становить менш як 10% від загального балансу ВАТ УкрНДІТМ. Також він зазначив, що в статутних документах не зазначений порядок узгодження Наглядовою радою договорів купівля-продажу. В протоколі засідання Наглядової ради від 04.11.2004 року зазначено, що члени ради не заперечували проти продажу приміщень. Позовні вимоги ВАТ УкрНДІТМ були заявлені в серпні 2008 року, а договори купівлі-продажу спірного майна укладалися в період з вересня по грудень 2004 року, тобто позивачем були пропущені процесуальні строки на подачу позову, тому враховуючи всі зазначені обставини просили суд відмовити в задоволенні позову ВАТ УкрНДІТМ.

Третя особа - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, у судове засідання не зявився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», у судове засідання не зявився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Національного космічного агентства України, у судовому засіданні при попередніх розглядах справи проти позов підтримав та просив задовольнити(т.4 а.с.97-98)

Представник третьої особи - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області у судовому засіданні при попередніх розглядах справи проти позов підтримав та просив задовольнити.

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської області № 12/134-АО від 12.12.1995 року створено відкрите акціонерне товариство Український науково-дослідний інститут технології машинобудування шляхом перетворення Державного українського науково-дослідного інституту технології машинобудування, в якому державна частка акцій в статутному фонді ВАТ УкрНДІТМ залишилася 35,265 %(т.4 а.с.61,83, т.5 а.с.216-231).

На підставі зазначеного вище наказу та відповідно до Переліку нерухомого майна позивачу було передано у власність обєкти нерухомого майна (Додаток №2 до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом ФДМУ від 22.07.1998 року № 1450, від 14.06.2000 року № 12/7-1700), розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Кірова,46, включаючи, в тому числі, спірну будівлю центрального матеріального складу, загальною площею 1566,5 кв.м, інвентарний номер 3210 (т.3 а.с.67).

Також, встановлено, що 16.05.2001 року КП «ДМБТІ» видало позивачу реєстраційне посвідчення про право колективної власності на обєкти нерухомого майна. Будівля центрального матеріального складу була оприбуткована на баланс позивача, що підтверджується Інвентарною карткою № 3210 обліку основних засобів та інвентаризаційним описом основних засобів (т.3 а.с.57, 59) і представляла собою цілісний майновий комплекс підприємства, оскільки передавалася позивачу та обліковувалась ним як єдиний обєкт нерухомого майна. Відповідно до відомостей бухгалтерського обліку балансова вартість будівлі центрального матеріального складу станом на 01 вересня 2004 року складала 366460,67 грн. (т.2 а.с.53), про це зазначено і в листах товариства до КП ДМБТІ від 08 вересня 2004 року (а.с.69-76 т.3). Про цілісність будівлі центрального матеріального складу як майнового комплексу також свідчить технічний паспорт (т.2 а.с. 138-145).

Судом встановлено, що центральний матеріальний склад (літ. И-3, И1-3), складовими частинами якого є приміщення, що є предметом оспорюваних договорів, передавався позивачу та обліковувався ним за даними складського та бухгалтерського обліку як єдиний обєкт нерухомого майна, його розділ на частки позивач не здійснював.

04 серпня 2004 року відбулося засідання Правління ВАТ УкрНДІТМ, на якому було обговорено питання щодо продажу приміщення центрального матеріального складу (т.2 а.с. 14-15).

З метою узгодження продажу належних ВАТ УкрНДІТМ приміщень, товариство звернулося з листом від 02 вересня 2004 року до Національного космічного агентства України, якому належать повноваження з управління державними корпоративними правами даного підприємства (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 108-р від 04 березня 2004 року), а 21 вересня 2004 року Національним космічним агентством України була надана відповідь, в якій було зазначено, що прийняття рішення з порушеного питання повинно здійснюватись відповідним органом управління товариства, на який покладено повноваження щодо розгляду питань даної компетенції в порядку, встановленому чинним законодавством України (т.2 а.с. 54,56).

Після чого, товариство почало укладати спірні угоди купівлі-продажу окремих приміщень будівлі центрального матеріального складу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46, з відповідачами та юридичними особами, зокрема:

25 вересня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ПНВП Форт було укладено договір купівлі-продажу серія ВВК № 944767, за умовами якого останнє придбало за 75 500 грн. приміщення № 106 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на першому поверсі загальною площею 144,1 кв.м. (т.2 а.с. 176-179);

27 вересня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ТОВ Старфест було укладено договір купівлі-продажу серія ВВК № 944768, за умовами якого останнє придбало за 88 900 грн. приміщення № 107, 108, 121 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на першому поверсі загальною площею 169,9 кв.м., в загальному користуванні на першому поверсі приміщення № 101, 102, 105, 109 (т.2 а.с. 172-175);

07 жовтня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544930, за умовами якого останній придбав за 88 000 грн. приміщення № 204, 205 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на другому поверсі загальною площею 177,3 кв.м., в загальному користуванні на першому поверсі приміщення № 101-105, 127; на другому поверсі приміщення № 201, 202, 217 (т.2 а.с. 180-183);

12 жовтня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544936, за умовами якого останній придбав за 73 000 грн. приміщення № 305, 306, 307, 308 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на третьому поверсі загальною площею 139,5 кв.м. , в загальному користуванні на першому поверсі приміщення №101-105, 127; на другому поверсі приміщення № 217, 218; на третьому поверсі приміщення № 301, 302, 317 (т.2 а.с. 188-192);

27 жовтня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544951, за умовами якого останній придбав за 88 800 грн. приміщення № 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119, 120, 124, 125, 126 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на першому поверсі загальною площею 170,0 кв.м., в загальному користуванні на першому поверсі приміщення № 101, 102, 103, 105, 127 (т.2 а.с. 217-220);

02 листопада 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544953, за умовами якого остання придбала за 73 000 грн. приміщення № 203 в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на другому поверсі загальною площею 139,3 кв.м., в загальному користуванні на першому поверсі приміщення № 101-105, 127; на другому поверсі приміщення № 201, 202, 217 (т.2 а.с. 213-216);

08 листопада 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544981, за умовами якого остання придбала за 86 000 грн. в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на першому поверсі приміщення № 110, 122, 123 площею 48,2 кв.м; на другому поверсі приміщення № 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216 площею 61,5 кв.м; на третьому поверсі приміщення № 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316 площею 67,8 кв.м; загальною площею 177,5 кв.м; в загальному користуванні на першому поверсі приміщення 101-105, 109, 127; на другому поверсі приміщення № 201, 202, 217, 218; на третьому поверсі приміщення № 301, 302, 317, 318 (т.1 а.с. 48-51);

26 листопада 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу серія ВВС № 768811, за умовами якого останній придбав за 87 800 грн. в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на третьому поверсі приміщення № 303, 304 загальною площею 176,6 кв.м; в загальному користуванні на першому поверсі приміщення 101-105, 127; на другому поверсі приміщення № 217, 218; на третьому поверсі приміщення № 301, 302, 317 (т.2 а.с. 209-212);

30 грудня 2004 року між ВАТ УкрНДІТМ та ПНВП Форт було укладено договір купівлі-продажу серія ВВО № 768853, за умовами якого останнє придбало за 98 000 грн. в будівлі центрального матеріального складу літ. И-3 на першому поверсі приміщення № 101, 102, 103, 104, 105, 109, 127; на другому поверсі приміщення № 201, 202, 217, 218; на третьому поверсі приміщення № 301, 302, 317, 318; на технічному поверсі приміщення № 401, 402, 403; загальною площею 272,3 кв.м. (т.2 а.с. 205-208)

Підсумок балансу ВАТ УкрНДІТМ у відповідності до балансу підприємства (за квартал) на 01.10.2004 року складав суму 4785000,00 грн. Згідно з довідкою ВАТ УкрНДІТМ вартість будівлі центрального матеріального складу на 01.09.2004 року складала 366 460, 67 грн, а в еквіваленті до Євро 57 348,60 Євро (розпорядження НБУ від 03.08.2004року № 417/299) (т.2. а.с.53)

30.12.2004 між ПНВП Форт та вiдповiдачами були укладені договори купiвлi-продажу нежитлових приміщень центрального матеріального складу ВАТ УкрНДІТМ за адресою : місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, 46, які раніше були ними придбані у ВАТ УкрНДІТМ (т. 2 а.с. 115,193-204,221-229)

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами ЦК України, Закону України Про державну програму приватизації.

Відповідно до ч.1 ст.. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо буде встановлено, що правочин який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину, що також викладено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від06 листопада 2009 року № 9.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним, 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети ніж приховати інший правочин, 3) настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст.. 217-218 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У відповідності до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд при розгляді питання про застосування наслідків спливу позовної давності щодо визнання угод недійсними за позовом ПАТ УкрНДІТМ виходить з того, що лише при зверненні 26.07.2006 року ОСОБА_11 до суду з позовом до ВАТ УкрНДІТМ, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ТОВ «Старфест», ПНВП Форт, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна фактично позивачем були виявлені обставини порушення права, тому суд вважає можливим встановити початок перебігу позовної давності саме з цього моменту, а тому вважає, що порушене право підлягає захисту та не буде відмовляти в позові з цих підстав.

Щодо позовних вимог позивача про недійсність договорів купівлі-продажу, то суд виходить з того, що у відповідності до ст.140 Закону України Про державну програму приватизації, до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становлять 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобовязаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобовязань перевищує суму, еквівалентну 14 000 Євро за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ. Таким чином, балансова (остаточна) вартість центрального матеріального складу не перевищувала 10% підсумку балансу товариства, алеперевищувала суму, еквівалентну 14000 Євро за курсом, встановленим Національним банком України. За таких обставин, до рішення Правління товариства по укладенню угод щодо розпорядження майном ВАТ УкрНДІТМ застосовуються встановлені чинним законодавством України вартісні обмеження, і, як наслідок, такі рішення мають бути узгодженні з Спостережною радою позивача.

Згідно ч.3 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Відповідно до п.9.2.4 Статуту ВАТ УкрНДІТМ, до компетенції Спостережної ради належить: узгодження рішення Правління про розпорядження майном, що перевищують вартісні обмеження, встановлені чинним законодавством (т.1а.с.15-31). Відчуженню майна, вартість якого перевищує вартісні обмеження, встановлені законом, передують етапи, це: прийняття Правлінням товариства рішення про розпорядження (відчуження) майном та наступне узгодження такого рішення з Спостережною радою товариства.

04 листопада 2004 року на засіданні Спостережної ради ВАТ УкрНДІТМ (протокол № 3/2004) було розглянуто питання про порядок виділення основних фондів виробничого та невиробничого призначення ВАТ УкрНДІТМ для реалізації, що не можна ототожнювати із затвердженням рішення Правління про розпорядження майном, оскільки ці питання відрізняються за своєю правовою природою. Крім того, зазначене вище рішення Спостережної ради товариства відбулося після здійснення більшості оспорюваних угод та не містить чіткого визначення майна, яке реалізується, його індивідуальних та технічних характеристик, ціни продажу, учасників угод, тощо. Таким чином, суд вважає, що рішення Правління про відчуження нерухомого майна, всупереч Статуту товариства, не було затверджене Спостережною радою, що є порушенням ст.140 ЗУ Про державну програму приватизації.

Також, необхідно зазначити про наявність повноважень Голови правління на час укладення угод від імені товариства.Так, згідно з п.9.3.5 Статуту Голова правління у процесі виконання своїх функцій має право без довіреності виконувати дії від імені товариства, у тому, числі, розпоряджатися майном і грошовими коштами товариства у межах, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами товариства.Тобто, Статутом ВАТ УкрНДІТМ встановлені певні обмеження повноважень Голови правління на розпорядження майном та грошовими коштами товариства. Враховуючи норму ст.140 ЗУ Про державну програму приватизації, Голова правління не мав достатніх повноважень для укладення угод по відчуженню нерухомого майна, вартість якого перевищує 14000 Євро.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що продаж будівлі центрального матеріального складу було здійснено частинами, а саме окремими приміщеннями разом з приміщеннями загального користування, ПНВП Форт, директором якого був ОСОБА_12, засновником ОСОБА_6, товариству Старфест, директором і засновником якого був ОСОБА_9, співзасновником ОСОБА_6, ці фізичні особи разом з іншими: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, також були і покупцями інших спірних приміщень цієї будівлі, що підтверджується копіями вищезазначених договорів (т.2 а.с. 172-183, 188-192, 205-220, 227-229).

Після укладення між товариством та ПНВП Форт останньої угоди купівлі-продажу залишку спірних приміщень у будівлі центрального матеріального складу, цього ж дня, 30 грудня 2004 року, всі інші приміщення будівлі, за договорами купівлі-продажу ТОВ Старфест, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 було відчужено ПНВП Форт (т.1 а.с. 69-71, т.2 а.с. 193-204, 221- 226), що свідчить про прикриття сторонами по значеним угодам фактичного наміру відчуження будівлі центрального матеріального складу одній юридичній особі ПНВП Форт, а тому останнє не можна вважати добросовісним набувачем даного нерухомого майна, у розумінні ст.388 ЦК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачами було укладено удаваний правочин по відчуженню частинами цілісного обєкту нерухомого майна, без наміру кожного з відповідачів отримати право власності на вказаний обєкт, а з наміром укладання фактично одного договору купівлі-продажу по відсудженню одному власнику ПНВП Форт, що є неправомірним, оскільки таке відчуження прямо заборонено чинним законодавством України.

Отже, суд враховуючи, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин та якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним, суд вважає за необхідне задовольнити позов у цій частині з підстав невідповідності Закону України «Про державну програму приватизації» та удаваності та визнати договори укладені між ВАТ УкрНДІТМ та фізичними особами ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 недійсними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання про витребування майна від осіб на підставі ст.. 378 ЦК України не може бути вирішено на даному етапі оскілки перші угоди про купівлю-продаж частин цілісного обєкту нерухомого майна укладались з юридичними особами ПНВП Форт та ТОВ Старфест, але питання недійсності вказаних договір не є предметом розгляду в межах даної цивільної справи.

Щодо розподілу судових витрат, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачіввідповідачів на користь позивача у рахунок відшкодування судових витрат 92,5 грн. в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 235, 236, 317 ЦК України, ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И В :

Договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544930 від 07 жовтня 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544936 від 12 жовтня 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544951 від 27 жовтня 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544953 від 02 листопада 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Договір купівлі-продажу серія ВВМ № 544981 від 08 листопада 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Договір купівлі-продажу серія ВВО № 768811 від 26 листопада 2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством Український науково-дослідний інститут технології машинобудування (ідентифікаційний код 14311577) та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15 визнати недійсним.

Стягнути з відповідачівОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9на користь публічного акціонерного товариства Український науково-дослідний інститут технології машинобудування у рахунок відшкодування судових витрат 92,5 грн. в рівних частках.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур