Рішення № 46494822, 26.06.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10531/15-ц

Провадження №2/761/5008/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 червня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Мурга О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовського Валерія Мирославовича, 3-і особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій нотаріуса та скасування нотаріальної дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з цивільним позовом, в якому поставлено питання про визнання неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовського Валерія Мирославовича щодо видачі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 р., та скасування нотаріальної дії, вчиненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. щодо видачі дублікату договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 р. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.10.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потоцькою І.. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, на підставі якого позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1. 25.07.2013 р. позивач, як вона стверджувала, під впливом ОСОБА_4, уповноважила ОСОБА_6 розпоряджатися своїм майном, про що підписала нотаріальну довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Маньківським М.В. На підставі вказаної довіреності ОСОБА_6 без узгодження з позивачем, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовського В.М. та 01.08.2013 р. отримав дублікат договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 р. В подальшому, 02.08.2013 р. ОСОБА_3 передав свої повноваження на розпорядження майном позивача ОСОБА_8, яка від імені позивача на підставі дублікату договору купівлі-продажу 05.08.2013 р. уклала з ОСОБА_9, який діяв від імені ОСОБА_4, договір дарування вищевказаної квартири.

За таких обставин, посилаючись на те, що згоди на відчуження свого майна позивач не давала, довіреність щодо розпорядження майном на ім'я ОСОБА_3 нею була видана під психологічним впливом, тому просила суд скасувати нотаріальні дії приватного нотаріуса Вербовського В.М. по оформленню дубліката договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 р., що став підставою для укладання договору дарування від 05.08.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. В письмовому запереченні на позов зазначено, що позивач не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у позові щодо не усвідомлення нею власних дій при підписанні довіреності на ім'я ОСОБА_6 щодо розпорядження її майном. При цьому, згідно вимог ст.ст.43, 44 Закону України «Про нотаріат» нотаріус в обов'язковому порядку встановлює особу, яка звернулася до нього за вчиненням нотаріальних дій, а також визначає обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, перевіряє її цивільну правоздатність, а також встановлює наміри сторін вчиняти правочини, які посвідчує. Крім того, оскільки позивачем не заявлено жодних вимог про визнання недійсним з моменту укладання, або скасування в наступному, правочину, яким є довіреність від 25.07.2013 р., видача приватним нотаріусом Вербовським В.М. дублікату договору купівлі-продажу квартири від 17.10.2006 р. цілком відповідає п.1.1 Глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. за №296/5.

В судовому засіданні представник третьої особи у справі ОСОБА_6 заперечував проти заявлених вимог посилаючись на необґрунтованість та безпідставність позову. В письмовому поясненні на позов зазначено, що зазначені у позовній заяві дані не відповідають дійсним обставина справи та не підтверджуються будь-якими доказами.

Представник третьої особи у справі ОСОБА_4 також заперечував в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог. В письмовому поясненні третьої особи з посиланням на приписи ст.60 ЦПК України, зазначається на необґрунтованість позову.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.07.2013 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Маньківським М.В. за реєстраційним №171 посвідчено довіреність, якою громадянка України ОСОБА_1 уповноважила гр.ОСОБА_3 бути її представником в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форм власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, в тому числі в органах нотаріату, інших державних органах та установах тощо, з питань розпорядження/відчуження/дарування нерухомого майна, яке складається з 10 об'єктів, у т.ч. майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Довіреність видана з правомм передовіри по 25.07.2023 р.

При цьому, вказаною довіреністю ОСОБА_1 уповноважила гр.ОСОБА_3подавати від її імені заяви у відповідні органи, одержувати та подавати від її імені всі довідки, дублікати правовстановлюючих документів, витяги, звіти, одержувати кошти, сплачувати необхідні платежі.

В ході судового розгляду установлено, і не заперечується сторонами, що на підставі вищевказаної довіреності 01.08.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вербовським В.М. було видано ОСОБА_3 дублікат договору від 17.06.2006 р. щодо посвідченого правочину купівлі-продажу, яким ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Так, порядок видачі дублікатів документів, посвідчених або виданих нотаріусами, регулюється статтями 8, 34, 53 Закону України «Про нотаріат» та главою 22 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 р. за №296/5. Вказаним порядком обумовлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою фізичної та юридичної особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, видається дублікат втраченого документа.

Фактично видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається, що спрямоване на відновлення юридичної сили такого документа, у випадку неможливості використання останнього з певних причин.

Вказана дія не має наслідком виникнення, переходу чи припинення прав на нерухоме майно, оскільки такі права вже були набуті під час вчинення нотаріальної дії, в результаті якої був посвідчений документ, дублікат якого видається.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Згідно приписів ч.3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що право скасувати довіреність надана довірителю ч. 1 ст. 249 ЦК України, і за змістом цієї норми таке право є безумовним, суд дійшов висновку, що твердження позивача про неправомірність дій відповідача стосовно видачі дубліката правовстановлюючого документа заявнику (ОСОБА_3), який надав належне підтвердження своїх повноважень, є безпідставними. Скасування довіреності виключає можливість вчинення повіреною особою правочинів від імені довірителя, як це випливає із змісту ст. 237, 238 ЦК України, але не звільняє повіреного від виконання дій, пов'язаних із припиненням дії договору доручення (надання звітів, передача майна тощо).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Вербовського В.М. та скасування нотаріальної дії щодо видачі дубліката правовстановлюючого документа не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292-296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Вербовського Валерія Мирославовича, 3-і особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання неправомірними дій нотаріуса та скасування нотаріальної дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: