Ухвала суду № 46481179, 08.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/1096/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Агеєва Є.О. Провадження № 22-ц/773/1041/15 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом Люблинецької селищної ради до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2015 року в даній справі позов задоволено, зобовязано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку площею 55.5 кв.м., яка розташована по вулиці Жовтневій та є суміжною з земельними ділянками №43 та №45 по вулиці Жовтневій в селищі Люблинець Ковельського району шляхом знесення (демонтажу) встановлених огорож та повернути її Люблинецькій селищній раді.

Відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення постановлено за неповно зясованих судом обставинах, що мають значення для справи, за невідповідності висновків суду фактично встановленим обставинам справи. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3П є власником земельної ділянки №43 по вул.Жовтневій в селищі Люблинець загальною площею 956 кв.м. При придбанні у ОСОБА_4 житлового будинку по вул.Жовтневій,43 в смт.Люблинець Ковельського району у користування ОСОБА_5 16 травня 1989 року перейшла земельна ділянка розміром 900 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу.

12 грудня 2014 року землевпорядником Люблинецької селищної ради виявлено порушення земельного законодавства ОСОБА_3 у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченої для пішохідного переходу між вулицями Зеленою та Жовтневою в смт.Люблинець встановлення огорожі.

17 грудня 2014 року комісією з питань планування, обліку та бюджету Люблинецької селищної ради складено протокол про порушення земельного законодавства ОСОБА_3 та зобовязано відповідача звільнити в триденний термін з дня отримання протоколу самовільно зайняту земельну ділянку.

29 грудня 2014 року виконавчим комітетом прийнято рішення «Про розгляд земельного спору» №13-2/2014 про зобов"язнання ОСОБА_3 в двотижневий термін усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка перебуває в комунальній власності, на якій розміщено пішохідний прохід.

Відповідно до положень ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

Згідно ч.3 ст.78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.Ч.2 цієї статті передбачає, що у комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

У будь-якому випадку підставою для передачі громадянам та юридичним особам, зокрема, земельних ділянок державної або комунальної власності є рішення уповноваженого органу.

За змістом ст.ст. 125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Задовольняючи позов, суд правильно виходив з того,що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, яка належить до земель загального користування і самовільним захопленням її завдається шкода інтересам громади.

Між сторонами виник спір щодо користування земельної ділянки площею 55 кв.м., на якій існує пішохідний пішохід. Існування проходу, який відноситься до загального користування та проходить між земельними ділянками №43 та №45 по вулиці Жовтневій в смт.Люблинець, стверджується матеріалами справи, а саме планом земельної ділянки, ситуатаційним планом розміщення пішохідного проходу та схемою про винос в натурі меж земельної ділянки під будівництво індивідуального жилого будинку від 20 лютого 1990 року. На схемі виносу меж земельної ділянки в натурі, яка надавалась попередньому користувачу земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва індивідуального житлового будинку був зазначений пішохідний прохід. На даний час будь-яких будівель чи споруд на ньому не знаходиться, не встановлено, що раніше там був погріб, а тому доводи відповідача про порушення права приватної власності не заслуговують на увагу. Відсутність детального плану забудови смт.Люблинець не впливає на правильність встановлених обставин.

Рішенням Люблинецької селищної ради від 07.05.2015р. №41-9/2015 відмовлено ОСОБА_3 у приєднанні земельної ділянки площею 35 кв.м. до земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул.Жовтнева, 43 в смт.Люблинець в звязку з тим, що дана земельна ділянка перебуває у комунальній власності та відноситься до земель загального користування (згідно форми 6-зем.:графа 61, рядок 12.4), використовується як пішохідний прохід, який забезпечує безперешкодний та зручний доступу до центральної вулиці, а також до соціальних та громадських обєктів селища. Відповідач без правових підстав користується земельною ділянкою, площею 55 м.кв., неправомірно встановила огорожу і не надала суду доказів на підтвердження правомірного користування спірним пішохідним проходом. Суд допитав свідків з обох сторін та дав їх показанням юридичну оцінку, зясував всі обставини справи та зробив правильні висновки. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08 травня 2015 в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: