Ухвала суду № 46480168, 09.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2015 р.справа № 804/489/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 804/489/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці про зобов'язання прийняти до заліку суму пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області 13 січня 2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці, в якому просить зобов'язати відповідача прийняти до заліку суму пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 грн.

Позов мотивовано тим, що управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області проводить виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, статті 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок відповідача відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Загальна сума виплаченої управлінням пенсії в разі втрати годувальника, померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та не прийнятої відповідачем до заліку відшкодування витрат, понесених позивачем за листопад 2014 року склала 451,19 грн. У зв'язку з тим, що не відшкодовано пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання позивач не отримав до свого бюджету кошти в сумі 451,19 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що заявляючи вимоги до відповідача про зобов'язання прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за листопад 2014 року, які є тотожними вимогам про зобов'язання підписати акт звірки, позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по втраті годувальника призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника та допомога на поховання пенсіонерів не передбачені. Також судом першої інстанції не було враховано, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV ці пенсії не передбачені, тому мають сплачуватись згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який стався на підприємстві, розташованому на території країн СНД за листопад 20124 року становить 451,19 грн.

При цьому відповідач відмовляється прийняти до заліку вказану суму.

Зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за листопад 2014 року, а саме: суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти до заліку суму пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 грн., суд апеляційної інстанції вважає такими, що не відповідають змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат, виходячи з наступного.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене ним правило прийняття до заліку суми виплачених пенсій по інвалідності та включення їх до актів звірки, розраховано на відсутність спору.

При цьому, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на прийняття до заліку та включення до актів звірки витрат понесених Пенсійним фондом України, на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особі, яка отримала травму на підприємстві, розташованому на території країн СНД, враховуючи положення статей 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та вимоги статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому порядку, в судах адміністративної юрисдикції, мають вирішуватися вимоги про стягнення цих витрат (відшкодування витрат).

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 804/489/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко