Ухвала суду № 46480166, 07.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 року

справа № 804/17032/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі №804/17032/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС» до Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ТОВ «ОАЗІС» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006981501 від 26.09.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права. Апелянт вважав свої дії законними та правомірними, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що не підлягає скасуванню.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів податкового кредиту з ПДВ. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав належних доказів щодо недійсності договорів укладених між позивачем та його контрагентом.

Матеріалами справи встановлено, що у період з 28.08.2014 року по 03.09.2014 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОАЗІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Альком Бізнес» за січень 2014 року, за результатами якої 10.09.2014 року складено акт №607/22-02/3087829. Згідно висновків акту, встановлено порушення ТОВ «ОАЗІС»: п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «ОАЗІС» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Альком Бізнес» на загальну суму 164408 грн., в т.ч. за січень 2014 року – 164408 грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 26.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006981501, яким ТОВ «ОАЗІС» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 246612 грн., у тому числі за основним платежем – 164408 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 82204 грн.

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були господарські операції позивача з ТОВ «Альком Бізнес».

Під час перевірки позивача було використано акт №728/26-58-22-07-17/38902367 від 25.07.2014 року «Про результати перевірки ТОВ «Альком Бізнес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», складений ДПІ у Солом’янському районі м.Києва.

Встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «ОАЗІС» є будівництво житлових та нежитлових будівель.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (генеральний підрядчик) та ТОВ «Альком Бізнес» (субпідрядчик) був укладений договір субпідряду від 15.12.2013 року №15/12-1, згідно якого ТОВ «Альком Бізнес» виконало будівельні роботи на об’єкті за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Азовстальська, 60.

Господарські взаємовідносини з ТОВ «Альком Бізнес» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання вищевказаних договорів ТОВ «Альком Бізнес» та ТОВ «ОАЗІС» склали та затвердили довідку про вартість виконаних будівельних робіт/витрат, ТОВ «Альком Бізнес» видало податкову накладну. Виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт формою КБ-2, КБ-3. ТОВ «ОАЗІС» оплатило вартість виконаних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями.

Матеріалами справи встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Альком Бізнес» має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на здійснення господарської діяльності, пов’язаною з створенням об’єктів архітектури, видану 20.12.2013 року.

Вищевказаний договір субпідряду від 15.12.2013 року №15/12-1 був укладений позивачем з ТОВ «Альком Бізнес» на виконання договору підряду № 13-06/5, укладеного позивачем (підрядчик) з ТОВ «Укразовпродинвестстрой» (замовник), предметом якого є будівельні роботи на об’єкті за адресою Донецька область, м. Маріуполь, вул. Азовстальська, буд. 60. Сторони договору підряду склали довідку про вартість виконаних будівельних робіт, витрат за серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, грудень 2013 року.

За результатами виконання робіт ТОВ «ОАЗІС» та ТОВ «Укразовпродинвестстрой» підписали акти № 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року. ТОВ «ОАЗІС» видало податкові накладні, довірена особа по договору від 13.06.2013 року № 13-06/5 ТОВ «Рітейл-Девелопмент» оплатило вартість будівельних робіт.

Підставою для визнання незаконним формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Альком Бізнес» був акт ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 25.07.2011 року № 728/26-58-22-07-17/38902367 про результати перевірки ТОВ «Альком Бізнес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, згідно якого контрагент відсутній за місцем знаходження, у підприємства відсутні виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно ст.1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які містять відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, вважає, що господарські операції ТОВ «ОАЗІС» з контрагентом ТОВ «Альком Бізнес» підтверджені належними первинними документами, на підставі яких позивачем задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ у періоді, що перевірявся, твердження податкового органу про те, що господарські правовідносини не спрямовані на реальне настання наслідків ґрунтується на припущеннях та спростовується матеріалами справи.

Матеріалами справи підтверджують реальність здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договору. ТОВ «ОАЗІС» та ТОВ «Альком Бізнес» мають достатні фізичні, технічні та технологічні можливості для виконання договору субпідряду.

Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отримані від контрагента послуги підтверджуються платіжними дорученнями. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі №804/17032/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук