Ухвала суду № 46479737, 07.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Справа № 876/7941/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобовязання по земельному податку в сумі 31 156,59 грн., в тому числі за основним платежем 26 236,28 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4920,31 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0002651550.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що камеральні перевірки податкових декларацій по земельному податку, орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованому сільськогосподарському податку проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій. Однак, відповідачем не було дотримано строків проведення камеральної перевірки, передбачених п.200.10 ПК України та п.3 Наказу Державної податкової адміністрації від 17.07.2006 № 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів».

Суд першої інстанції вважає, що висновки податкового органу щодо показників податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік №558 від 26.01.2010 року є неправомірними, оскільки протягом 1095 днів з моменту подання такої звітності податковий орган не визначив суму грошових зобовязань, то в силу п. 102.1 ПК України платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та податкового повідомлення-рішення не підлягає розгляду.

Крім того, позивачем правомірно проведено нарахування та сплату земельного податку на 2011 рік на підставі довідок про грошову оцінку землі, отриманих в період до 01.01.2011 року, оскільки відповідачем не надано доказів зміни нормативно-грошової оцінки землі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області ДПС оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ТзОВ «Галімпекс-склодзеркальний завод» в порушенння статтей 2, 5, 6, 7 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 р. занижено зобовязання з плати за землю (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010 р. 13 118,14 грн. та в порушенння підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269, підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, підпункту 272.1.1 пункту 272.1 статті 272, пункту 274.1 статті 274 та пункту 287.3 статті 287 розділу XIII Податкового кодексу України занижено зобовязання з плати за землю (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік в сумі 13 118,14грн.

Судом скасовано податкове повідомлення-рішення виключно з тієї підстави, що оскаржуване рішення прийняте на підставі проведеної камеральної перевірки, яка здійснена з порушенням 30-денного строку, передбаченого ст.200.10 ПК України.

Вважаємо, що суд формально підійшов до вирішення спору, скасовуючи податкове повідомлення-рішення виключно з тієї підстави, що воно прийняте на підставі проведеної камеральної перевірки, яка здійснена з порушенням 30-денного строку, передбаченого ст.200.10 ПК України. Звертає увагу, що зважаючи на те, сам платник, визнавши помилку у визначенні сум земельного податку у 2010 та 2011 роках, у 2012 році подав податковий розрахунок земельного податку, розрахувавши зобовязання за ставкою податку один відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, для якої таку оцінку проведено.

Крім, цього на посилання позивача на те, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Галімпекс-склодзеркальний завод» ДПІ у Галицькому районі м. Львова не виявлено порушення в частині нарахування плати за землю, зокрема у 2010 та 2011 роках, про що зазначено у акті №570/22-10/00293367 від 12.06.11 року, зазначає, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова лише констатувала інформацію, щодо визначених самостійно платником сум зобов'язань, оскільки функції щодо адміністрування та здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати податку на землю покладено на ДПІ у Пустомитівському районі (орган ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Головним державним податковим ревізором інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Пустомитівському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності ТзОВ Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод», за результатами якої складено акт від 30.01.2013 року №180/1550-00293367.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТзОВ «Галімпекс-склодзеркальний завод» вимог:

- статей 2, 5, 6, 7 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого товариством занижено зобовязання з плати за землю за 2010 рік в сумі 13118,14 грн;

- пп.269.1.1 п.269.1 ст.269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271, пп. 272.1 ст.272, п.274.1 ст.274 ,п.287.3 ст.287 розділу 13 ПК України, в результаті чого товариством занижено зобовязання з плати за землю за 2011 рік в сумі 13118,14 грн.

Однак, згідно листа Управління Держкомзему у Пустомитівському районі від 19.12.2011 року №01-15/727 нормативна грошова оцінка земельних ділянок ТзОВ «Галімпекс-Склодзеркальний завод», що знаходяться на території Зимноводівської сільської ради, становить: 7,982 га несільськогосподарські угіддя 1322617,40 грн., 26,70 га сільськогосподарські угіддя 235045,44 грн. З врахуванням вказаного листа контролюючий орган вважає, що в силу ст.6 Закону України «Про плату за землю» зобовязання позивача по платі за землю за 2010-2011 роки становлять 13461,21 грн. за кожний рік.

А відповідно до поданих ТзОВ «Галімпекс-Склодзеркальний завод» розрахунків земельного податку за 2010-2011 роки становлять 343,07 грн. за кожний рік.

На підставі акта перевірки ДПІ винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 року №0002651550, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по земельному податку в сумі 31 156,59 грн., в тому числі за основним платежем 26 236,28 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4 920,31 грн.

Частинами 1 та 2 ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій-десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю».

Відповідно до ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 ПК України. Так, відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 ст.286 ПК України).

Отже, власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 ст.14 ПК України містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тому, якщо у населеному пункті рішенням ради запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі та в установленому порядку вона оприлюднена, платники самостійно повинні звернутися до відповідного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для отримання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, перерахувати суму податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та подати вказану довідку з податковою звітністю до податкового органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Однак, як встановлено під час розгляду справи, відповідач доказів зміни нормативної грошової оцінки землі не надав.

Крім того, відповідно до п.102.1. ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік подано 26 січня 2010 року, однак протягом 1095 днів, з моменту подання такої звітності, податковий орган не визначив суму грошових зобовязань, в звязку з чим платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова №570/22-10/00293367 від 12.06.2012 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Галімпекс-склодзеркальний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року» контролюючим органом не виявлено порушення у 2010 та 2011 роках в частині нарахування плати за землю позивачем.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі №813/1627/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.07.2015 року.