Постанова № 46473701, 09.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2015 року Справа №904/7733/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. доповідача,

суддів: Лисенко О.М., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська: ОСОБА_1, довіреність №93/9/10-018 від 06.01.15;

від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська: ОСОБА_2, довіреність №2218/9/04-65-10-026 від 17.02.15;

інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі №904/7733/13

за заявою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Приват, м. Дніпропетровськ

про визнання грошових вимог на суму 137 401 879,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у даній справі (суддя Полєв Д.М.) грошові вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Приват визнані частково в розмірі 33 388 574,04 грн. (6 черга задоволення). В решті (104 013 305,20 грн.) - відхилені.

Відповідне рішення суду мотивовано тим, що грошові вимоги податкового органу визнані ліквідатором частково в сумі 33 388 656,84 грн., нараховані за період з 31.01.2014 року по 22.04.2014 року, в решті відхиленні на підставі приписів статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З таким висновком погодився місцевий господарський суд та зауважив, що включені до заявленої суми грошових вимог пеня в розмірі 137 401 539,24 грн. за період з 31.01.2014 року по 01.09.2014 року та штрафні санкції 340,00 грн., підлягають частковому задоволенню (пеня за період з 31.01.2014 року по 22.04.2014 року (81 день) 33 388 574,04 грн., штрафні санкції відхиленні повністю).

Не погодившись з ухвалою господарського суду, до апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - Податкова інспекція) із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відхиленої суми грошових вимог 104 013 305,20 грн. та прийняти нове рішенням, яким грошові вимоги податкового органу до боржника визнати повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції представник Податкової інспекції посилається на допущені господарським судом першої інстанції порушення норм матеріального права, а саме:

- податкове повідомлення рішення від 14.11.2014 року №0004312206, яким платнику податків донараховано пеню за порушення розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 137 401 879,24 грн. не оскаржувалось в судовому порядку, а отже за приписами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу, є узгодженим та підлягає сплаті;

- в порушення ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатором не вжито жодних заходів спрямованих на стягнення суми дебіторської заборгованості за Контрактом від 29.10.2013 року у розмірі 137 401 539,24 грн., що свідчить про неналежне виконання покладених на нього обовязків.

- Контракт від 29.10.2013 року, на думку представника інспекції, укладався без мети настання реальних наслідків (реального виконання), що призвело до виникнення у боржника бюджетної заборгованості в розмірі 137 401 879,24 грн.

09.07.2015 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представники податкового органу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства. Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не зявились. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 24.10.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "ПРИВАТ".

Постановою від 22.04.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

11.12.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Податкової інспекції №21174/9/10-018 від 10.12.2014 року про визнання грошових вимог до банкрута в розмірі 137 401 879,24грн. В обґрунтування заявленої суми податковий орган зазначив, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Приват» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту №29/10 від 29.10.2013 року за податковий період з 29.10.2013 року по 01.09.2014 року, виявлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахункових операцій в іноземній валюті» (порушення резидентом строків) та п.1 ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1193 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Складено акт від 15.09.2014 року №2130/04-65-22-06/33563700 та прийнято податкове повідомлення рішення від 14.11.2014 року №0004312206, яким платнику податків донараховано пеню за порушення розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 137 401 879,24 грн.

Станом на 05.12.2014 року зобовязання боржником перед бюджетом не виконано, що зумовило звернення з відповідними грошовими вимоги.

Ліквідатор повідомив суд першої інстанції про результати розгляду заявлених грошових вимог Податкової інспекції (з урахуванням уточнень від 06.04.2015 року вих. №02-02/428), а саме про їх часткове визнання в сумі 33 388 656,84 грн. (пеня, нарахована за період з 31.01.2014 року по 22.04.2014 року), в решті відхиленні на підставі приписів статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою суду першої інстанції від 07.04.2015 року грошові вимоги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська визнані частково, яка на разі є предметом апеляційного перегляду. Згідно з вимогами статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Тому судом першої інстанції обґрунтовано виключено з розрахунку період після визнання боржника банкрутом, після 22.04.2014 року.

Доводи про те, що контракт від 29.10.2013 року укладено без мети його реального виконання, не підтверджуються відповідними доказами, а доводи про бездіяльність посадових осіб боржника не спростовують висновок суду першої інстанції і не впливають на терміни стягнення пені за допущене порушення.

Посилання на те, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить застережень щодо осіб, щодо яких розпочата процедура банкрутства, не спростовує необхідності застосування положень статті 38 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Посилання податкового органу на арбітражне застереження не стосується суті справи, оскільки має місце не вирішення спору і суперечностей, як у ньому зазначено, а процедура банкрутства боржника. Порушення розпорядника майна ОСОБА_3 можуть бути предметом окремої скарги на її дії, а не підставою для скасування ухвали про відмову у задоволенні грошових вимог.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, оскільки воно відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а отже відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 106 ГПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі №904/7733/13 відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі №904/7733/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 10.07.2015 року

Головуючий суддяЛ.М. Білецька

СуддяО.М. Лисенко

СуддяЮ.Б. Парусніков