Рішення № 46470952, 07.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015Справа №910/13615/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м. Київ

про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 304,35 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позову),

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В судовому засіданні 07 липня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», 27.05.2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих. № 2184 від 25.05.2015 року до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 7 207,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АС/9684768.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 року (суддя Комарова О.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/13615/15, розгляд справи призначено на 07.07.2015 року.

Через відділ діловодства суду 12.06.2015 року від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла інформація про страхове покриття, яку було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача через відділ діловодства суду 01.07.2015 року подав заяву №2819 від 30.06.2015 року про зменшення позовних вимог до 304,35 грн. у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем в розмірі 6 902,65 грн., а також клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2015 року не з'явився, правами, наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні матеріалах справи.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2014 року між позивачем (надалі - Страховик) та Заславською Анастасією Леонідівною (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) № АЗ-177/000/14001098 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір або Договір добровільного страхування).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб "Seat Leon", державний реєстраційний номер АА 8165 НР.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 14.10.2014 року в м.Києві на бул.Лесі Українки - вул.Госпітальна, а саме: відбулося зіткнення автомобіля "Skoda Octavia Tour", державний реєстраційний номер АІ 4958 АК, що знаходився під керуванням Старцева Ю.А. та автомобіля "Seat Leon", державний реєстраційний номер АА 8165 НР, під керуванням Страхувальника.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Seat Leon", державний реєстраційний номер АА 8165 НР, було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано страхове відшкодування в розмірі 7207,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1827 від 20.11.2014 року(копія платіжного доручення в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № КАСКО/177/000/14/0293 від 19.11.2014 року (копія страхового акту в справі).

З аналізу матеріалів справи, що розглядається, випливає, що 01.07.2015 року позивачем було надано заяву про зменшення позову до 304,35 грн. у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем в розмірі 6 902,65 грн. В підтвердження часткового погашення боргу відповідачем позивач надав банківську виписку №001 від 26.05.2015 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позову підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями статті 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні приписи містить норма ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 11.12.2014 року у справі № 757/31114/14-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Старцевим Ю.А. п. 10.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Нормами п. 14.1 ст. 14 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За приписами п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень п. 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено

коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

З аналізу матеріалів справи випливає, що ТОВ «КПМК-2-Будмеханізація» застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Skoda Octavia Tour", державний реєстраційний номер АІ 4958 АК, шляхом укладення з відповідачем полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9684768 (належним чином засвідчена копія витягу з МТСБУ про поліс № АС/9684768 міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до положень п.22.1 до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ТОВ «КПМК-2-Будмеханізація» полісу страхування цивільно-правової відповідальності АС/9684768, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Старцевим Ю.А. шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації транспортного засобу Skoda Octavia Tour", державний реєстраційний номер АІ 4958 АК.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Старцевим Ю.А. транспортного засобу «Skoda Octavia Tour», державний реєстраційний номер АІ 4958 АК.

Аналізуючи матеріали справи, суд встановив, що вартість матеріального збитку автомобіля "Seat Leon", державний реєстраційний номер АА 8165 НР, визначено на підставі Звіту № 1090 від 22.10.2014 року суб'єкта оціночної діяльності - Бєсєди О.С. - та становить: 7 457,05 грн. (копія звіту та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача наявні в матеріалах справи).

Також в матеріалах справи міститься калькуляція/висновок № 1090 від 18.11.2014 року, складена за допомогою комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 7 457,05 грн.

Слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції № 1090 від 18.11.2014 року, відповідають даним встановленим в п. 4.4 зазначеної вище Методики. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась за допомогою комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 зазначеної вище Методики.

Також в матеріалах справи наявна копія рахунку-фактури СТО № РФ-13214 від 16.10.2014 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 7 207,06 грн. (копія вказаного рахунку наявна в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також те, що полісом № АС/9684768 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі - 00,00 грн., суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Старцевим Ю.А. транспортного засобу «Skoda Octavia Tour», державний реєстраційний номер АІ 4958 АК, з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем (6 902,65 грн.) в розмірі - 304,35 грн (7207,00грн.-6 902,65грн = 304,35грн.).

Отже, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позивачем позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позову.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами, не з'явився у судове засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (які наявні в матеріалах справи), доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти з урахуванням заяви про зменшення позову, суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення підлягають задоволенню в розмірі 304,35 грн. (триста чотири гривні 35 копійок).

Відносно питання розподілу господарських витрат у справі № 910/13615/15, суд вважає за необхідне зазначити правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в п.17 Інформаційного листа 01-8/2351 від 20.10.2006року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", відповідно до якої у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Господарський суд, враховуючи загальну суму ціни позову, з урахуванням заяви про зменшення позову, в розмірі 304,35 грн., дійшов висновку, що судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРЮОФОП 20782312, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 40), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРЮОФОП 20602681, адреса: 04080, м.Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 40), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 304,35 грн. (триста чотири гривні 35 копійок) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/13615/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.07.2015 року.

Суддя О.С. Комарова