Постанова № 46469877, 08.07.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року Справа № 910/26074/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська охороно-страхова компанія"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 рокуу справі за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"доПриватного акціонерного товариства "Українська охороно-страхова компанія"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2014 року ПАТ "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Українська охороно-страхова компанія" про стягнення на підставі ст.27 Закону України "Про страхування" 22 067,24 грн., 1 781,10 грн. пені, 212,21 грн. 3 % річних та 1 370,94 грн. на відшкодування інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Українська охороно-страхова компанія" на користь ПАТ "Страхова група "ТАС" 22 067,24 грн. страхового відшкодування, 1 781,10 грн. пені, 212,21 грн. 3 % річних, 1 370,94 грн. на відшкодування інфляційних втрат та 1 827 грн. судових витрат.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить судові рішення у частині стягнення пені, відсотків та інфляційних скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені цих вимог.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 06.09.2013 між ПАТ "СГ "ТАС" (страховик) та ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ ЛІМІТЕД" (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспортну № ВВ/21 А 355747, за умовами якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Skoda Roomster, державний номерний знак НОМЕР_1, на строк з 13.09.2013 року по 12.09.2014 (п. 6.1 договору).

Відповідно до відомостей про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2014 року у справі № 760/5003/14-п (провадження № 3/760/1855/14) 09.03.2014 року гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, порушив пункт 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Subaru, державний номер НОМЕР_3, який у свою чергу зіткнувся з автомобілем Skoda Roomster, державний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_4, внаслідок чого транспортні засоби зазнали ушкоджень.

Виконуючи свої зобов`язання за договором страхування № ВВ/21 А 355747 від 06.09.2013 року позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування і вправі, в силу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України, вимагати від особи,відповідальної за завдані збитки, відшкодування в межах фактичних витрат виплаченого ним страхового відшкодування, зокрема і від відповідача у справі, який прийняв на себе цивільно-правову відповідальність винної особи згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2077122 від 04.04.2013 року, а тому рішення суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо стягнення з відповідача 22 067,24 грн. на відшкодування понесених відповідачем витрат є правильним.

В той же час, судові рішення у частині стягнення пені, річних та інфляційних втрат за період з 26.07.2014 року по 19.11.2014 року не можуть залишатись без змін, оскільки положення п. 36.2 ст. 36 Закону України від 1 липня 2004 р. N 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або Моторного (транспортного) страхового бюро України особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня, не поширюється на правовідносини між страховиками, ця норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому нарахування пені, відсотків, інфляційних з огляду на визначені у цій нормі терміни, безпідставні.

За таких обставин судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а враховуючи, що обставини справи не потребують додаткового дослідження судова колегія, керуючись ст. 1119 ГПК України вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення про відмову у цій частині в позові.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року у частині стягнення з ПАТ "Українська охороно-страхова компанія" на користь ПАТ "Страхова група "ТАС" 1 781,10 грн. пені, 212,21 грн. 3 % річних, 1 370,94 грн. інфляційних втрат скасувати і у позові в цій частині відмовити, у решті судові рішення залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ПАТ "Українська охороно-страхова компанія" 1 827 грн. на відшкодування судових витрат, понесених відповідачем при поданні апеляційної і касаційної скарг.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко