ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2015 року м. Київ К/9991/40979/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Черкасиобленерго»
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012
у справі № 2а/2370/8721/2011 Черкаського окружного адміністративного суду
за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленернего»
до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (ДПІ)
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «Черкасиобленерго» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 27.09.2011 № 5031/15-2/22800735, про порушення позивачем норм пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (ПК), а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання із податку на додану вартість у розмірі 1900000,00 грн.
За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 №0011501502 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 190000,00 грн. за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 1900000,00 грн. на 1 календарний день.
У судовому процесі встановлено, що позивач сплатив суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 1900000,00 грн. за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року із затримкою в 1 день.
Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Факт невчасного здійснення платежу у судовому процесі позивачем не оспорюється. Позивач в обґрунтування позову посилається на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі № 01/1494, якою порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Черкасиобленерго» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон № 2343-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). (частина 4 ст.12 цього Закону).
Застосування цих норм означає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється виключно на вимоги конкурсних кредиторів, тобто тих, кредиторські вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. З огляду на те, що штрафні санкції застосовані до позивача за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, яке виникло після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що на них не поширюється норма частини 4 ст. 12 Закону № 2343-ХІІ, а отже штрафні (фінансові) санкції застосовані до підприємства правомірно.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев
Судове рішення № 46469097, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2370/8721/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: