Ухвала суду № 46468961, 10.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Київ К/9991/40165/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_4

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2270/12670/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Держаної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ)

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі СПД ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірки від 20.09.2006 № 003446/575/4152/232, 21.09.2006 №003451/582/4171/232, від 22.09.2006 № 003456/590/4202/232, від 21.09.2006 № 003448/583/4172/232, від 21.09.2006 № 003444/584/4173/232, про порушення СПД ОСОБА_4 норм ст.ст. 1, 3, 5 та 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (Закон № 98/96-ВР ): надавались послуги з проведення гри на гральних автоматах з 5-ма гральними місцями при наявності 1 торгового патенту щодо одного грального автомату.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно СПД ОСОБА_4 прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.10.2006: №00079152303/0/4251 - у розмірі 93,36 грн.; №0007972303/0/4245 - у розмірі 93,36 грн.; №0007892303/0/4241 - у розмірі 2604,52 грн.; № 0007862303/0/4244 - у розмірі 5389,68 грн.; № 0007972303/0/4245 - у розмірі 4111,76 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Абзацом першим частини четвертої цієї ж статті визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути видано на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

У контексті вказаної статті гральне місце ? це місце, на якому проводиться одночасно лише одна азартна гра.

Суди встановили, що позивач використовував гральні автомати, які об'єднують 5 гральних місць, маючи лише один торговий патент на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданий на один гральний автомат. При використанні грального автомата позивач здійснював одночасно кілька операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, надаючи послуги кільком особам одночасно за кількістю місць у гральному автоматі. Гра на таких автоматах проводилась за участю як однієї, так і більше осіб, відповідно до кількості місць. Оплата за надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням зазначеного грального автомата здійснювалась окремо кожним гравцем, а отже позивач повинен був придбати патент на кожне окреме гральне місце такого грального автомату.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.07.2012 у справі за позовом приватного підприємства «Віто» до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій, яка у силу норми ст. 244-2 КАС України є обов`язковою для судів всіх інстанцій при розгляді справ.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев