Постанова № 46454645, 07.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/896/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

при секретарі Римар Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційними скаргами Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №508050000/2015/000023/2, прийняте митним постом "Херсон-Центральний" Херсонської митниці Міндоходів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №508050000/2015/000023/2, прийняте митним постом "Херсон-Центральний" Херсонської митниці Міндоходів.

В апеляційних скаргах Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2014 року між позивачем та ТОВ "Кримекопродукт" (Республіка Крим) укладено договір поставки №1512/14 на загальну суму 20 000 000 рублів РФ. Продавець зобов'язався продати, а покупець купити товар: плівку поліетиленову з вторинної сировини. Ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.

29 січня 2015 року між позивачем та ТОВ "Кримекопродукт" було укладено специфікацію №2 до договору поставки №1512/14, відповідно до якої сторони домовились про поставку 4 650 кг поліетиленової плівки за ціною 52 рублі за одиницю товару на загальну суму 241 800 рублів.

Відповідно до п.2.5, п.2.6 договору поставка товару здійснюється на умовах "ИНКОТЕРМС-2000". Відвантаження товару здійснюється продавцем, вивезення товару здійснюється за рахунок покупця.

06 лютого 2015 року по надходженню на митну територію України 4 650 кг поліетиленової плівки, позивач подав митну декларацію №508050000/2015/004023, в якій зазначила ціну товару 241 800 рублів.

На підтвердження митної вартості товару позивач надала: митну декларацію, договір поставки від 15 грудня 2014 року №1512/14, додаткову угоду від 28 січня 2015 року №1, специфікацію від 29 січня 2015 року №2, картку акредитації від 04 лютого 2015 року, товарно-транспортну накладну від 29 січня 2015 року, довідку про транспортні витрати від 06 лютого 2015 року, прейскурант і прайс-лист виробника від 13 січня 2015 року, експертний висновок від 06 лютого 2015 року №12/29, калькуляцію собівартості від 01 січня 2015 року, інвойс від 29 січня 2015 року №ЭП00-000001, пакувальний лист від 29 січня 2015 року №1, брокерський договір від 06 лютого 2015 року №109, сертифікат походження товару від 02 лютого 2015 року, заключення спеціаліста про походження товару від 02 лютого 2015 року.

У звязку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, не містять усіх необхідних відомостей стосовно якісних характеристик, а числове значення заявленої митної вартості неможливо перевірити шляхом проведення розрахунку, відповідачем 06 лютого 2015 року було запропоновано надати додаткові документи на підставі ст. 53 Митного кодексу України: 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В рішенні про коригування митної вартості товарів від 06 лютого 2015 року №508050000/2015/000023/2 відповідачем було зазначено, що зазначену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у звязку з тим, що документи, надані на підтвердження митної вартості, містять розбіжності, не містять усіх необхідних характеристик, тобто всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Також не подано додаткові документи, витребувані відповідно до вимог ст. 53 Митного Кодексу України. Митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу (митна декларація від 02 грудня 2014 року №100250006/2014/126654). Рівень митної вартості складає 102, 10 рублів за кг.

Таким чином, Херсонською митницею була визначена митна вартість товару позивача в сумі 462 513 рублів, замість задекларованих ним самостійно 241 800 рублів.

Крім того, головним державним інспектором Митницькою О.О. винесено картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів 06 лютого 2015 року №508050000/2015/00024 з підстав порушення ст. 55 Митного Кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, то суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 51 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (п.1 ч.2 ст. 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган, який здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

З наведеного слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами митниці під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим на виконання п.3 ст. 53, п.5 ст. 54 Митного кодексу України були запитані додаткові відомості, а саме платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було враховано те, що пунктом 2.6 договору №1512/1/14 від 15 грудня 2014 року, який був укладений позивачкою з ТОВ "Кримекопродукт" визначено, що відвантаження товару здійснюється продавцем, а вивезення товару здійснюється за рахунок покупця (а.с.17). Разом з цим, пунктом 1.5 додаткового договору №1 доповнено договір №1512/1/14 від 15 грудня 2014 року пунктом 3.6 такого змісту: "вартість тари, маркування та упаковки входить у вартість товару" (а.с.19).

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що витрати з відвантаження, пакування, маркування та вартість тари до витрат ФОП ОСОБА_2 не належать, оскільки вони повинні бути включені продавцем ТОВ "Кримекопродукт" до вартості товару.

Разом з цим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що у калькуляції собівартості товару станом на 01 січня 2015 року стаття витрат на відвантаження, пакування, маркування та вартість тари не визначена та не зазначено умови поставки згідно FCA ІНКОТЕРМС - 2000 (доставка в місце призначення), на яких цю ціну розраховано.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи разом з ВМД №508050000/2015/004023 від 06 лютого 2015 року, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та які безпосередньо впливають на їх митну вартість, а додаткові документи, які витребувались відповідачем з метою підтвердження обґрунтованості визначення позивачем митної вартості товару та вибору методу її визначення були надані не в повному обсязі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про неправомірність рішення митниці про коригування митної вартості товарів №508050000/2015/000023/2 від 06 лютого 2015 року.

З урахуванням всього вище наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а позовні вимоги щодо скасування є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, апелянтами під час здійснення митного контролю правильності визначення ФОП ОСОБА_2 митної вартості товарів і митного оформлення, діяли у спосіб, який відповідає вимогам Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, Переліку додаткових складових до ціни договору".

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення про задоволення адміністративного позову не повно зясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення відповідно до вимог п.1, п.2 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1, п.2 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Херсонської митниці Міндоходів, Херсонської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 липня 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: М.М. Милосердний

ОСОБА_1