Ухвала суду № 46454517, 02.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року Справа № 876/5333/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді :Кухтея Р.В.,

суддів : Іщук Л.П., Носа С.П.,

з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.

прокурора:Шимін Н.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року про залишення позовної заяви без руху за позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним адміністративним позовом в інтересах недієздатної ОСОБА_2, в якому просила зобовязати Стрийську міжрайонну прокуратуру Львівської області надіслати рекомендованим листом інформацію за інформаційним запитом від 12.06.2013 р., а саме : належним чином завірені адміністративний позов Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області про скасування пункту 2.17.1 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради № 402 від 21.10.2010 р., адміністративний позов Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області про усунення порушень ст.12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», про винесення на розгляд сесії Стрийської міської ради питання про скасування рішення виконавчого комітету ради «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності та користування земельною ділянкою» № 316 від 20.08.2009 р., апеляційну скаргу Стрийської міжрайонної прокуратури Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р. про повернення позовної заяви Стрийського міжрайонного прокурора.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 р. позовну заяву було залишено без руху у звязку з відсутністю оригіналу позовної заяви з додатками, копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, її оскаржила ОСОБА_1, яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 Апеляційну скаргу мотивує тим, що оригінал позовної заяви повинен знаходитися в матеріалах справи. У звязку з цим просить скасувати вищевказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Шимін Н.В., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не долучила оригіналу та копій позовної заяви та усіх доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що після звернення позивача в суд, її адміністративний позов ухвалою від 05.08.2013 р. було залишено без руху у звязку з тим, що ОСОБА_1 не було підтверджено її процесуальний статус та не додано документ про сплату судового збору.

Вказана ухвала була оскаржена позивачем. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 р. апеляційну скаргу було повернуто позивачу у звязку із несплатою судового збору, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 р. була скасована, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Після чого, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2015 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено та скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2013 р., а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху на підставі ч.3 ст.106 КАС України, оскільки позивачем не було долучено оригінал позовної заяви з додатками, а також її копії та копії усіх документів, що приєднуються до неї. Відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень. Субєкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобовязаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч.4 ст.11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів вважає, що вказані дії може та повинен здійснювати суддя в процесі підготовки справи до судового розгляду та в процесі попереднього судового засідання з метою забезпечення всебічного та обєктивного вирішення справи протягом розумного строку, як це передбачено ст.ст.110-111 КАС України.

З матеріалів справи видно, що 31.10.2013 р. Львівським окружним адміністративним судом було постановлено ухвалу про повернення позовної заяви, а супровідним листом від 01.11.2013 р. оригінал позовної заяви на 13 аркушах повернуто позивачу.

Проте, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 7901813580481, оригінал позовної заяви з додатками було повернуто до суду першої інстанції, а до матеріалів справи підшиті копії всіх документів, які відповідають оригіналу позовної заяви.

Крім того, як видно з опису вкладення форми 107 № 433050 від 31.07.2013 р., до листа з оголошеною цінністю на імя Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було направлено оригінал позовної заяви зі всіма додатками та двома копіями всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, загальний підсумок якого становить 33 предмети.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що при вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху у 2013 році, суд повинен був одночасно встановити обставини подання копії позовної заяви та додатків до неї і зазначити про це в ухвалі, оскільки з опису, який додавався до матеріалів справи та підшитий в хронологічному порядку вбачається, що такі були в наявності при предявленні адміністративного позову.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без руху, оскільки позивачем повністю були виконані вимоги ст.106 КАС України.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 8 цього Кодексу передбачено, що адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Мушта проти України» від 18 листопада 2010 року вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції безпідставно обмежено реалізацію позивачем права на суд.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 р. слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.104-108, 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах недієздатної ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року про залишення позовної заяви без руху по справі № 813/6073/13-а - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :Р.В.Кухтей

Судді :Л.П.Іщук

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 06.07.2015 р.