Постанова № 46454222, 02.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 рокусправа № 808/4765/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торговий дім «Запоріжпідшипник»,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 16 грудня 2014 року

у справі № 808/4765/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Торговий дім «Запоріжпідшипник»,

вул. Червона, 1-А, м. Запоріжжя, 69068;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі міста Запоріжжя

Головного управління ДФС у Запорізькій області,

вул. Брюллова, 4, м. Запоріжжя, 69068;

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» подано позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Чернова Ж.М.) своєю постановою від 16 грудня 2014 року у позові відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що в силу приписів пункту 200.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Платіжні доручення травня липня 2014 року не мають відношення до заявленої суми бюджетного відшкодування за звітний період квітень 2014 року.

Платіжні доручення березень квітень 2014 року до перевірки не були надані.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснити заміну відповідної сторони Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, правонаступником Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Мегаполіс Буд Інвест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод промислових матеріалів» Позивач мав у наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Збільшення суми грошового зобовязання (зменшення суми бюджетного відшкодування) мало наслідком не відсутності сплати у попередньому податковому періоді, а на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки постачальників Товариства.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року, правомірності визначення відємного значення за березень 2014 року, та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку за березень квітень 2014 року.

За результатами складено Акт № 87/1503/34975392 від 27 червня 2014 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункті 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Так, згідно до декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» включено до складу податкового кредиту 122.143,00 грн. по контрагенту - Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Мегаполіс Буд Інвест».

В той же час, від ДПІ у Печерському район міста Києва отриманий Акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства.

Згідно до декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» включено до складу податкового кредиту 266.846,00 грн. по контрагентам - Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод промислових матеріалів».

В той же час, - від ДПІ у Печерському район міста Києва, та від ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, відповідно, отримані Акти про неможливість проведення зустрічної звірки Товариств.

Зазначені постачальники за місцезнаходженням відсутні.

Крім того, згідно з аналізом бази даних, зазначеними постачальниками податковий кредит формувався за товарними позиціями, відмінними від номенклатури поставлених товарів.

З огляду на викладене, фахівці контролюючого органу дійшли висновку про відсутність підстав вважати реальними здійснені господарські операції.

Крім того, згідно до Декларації за березень 2014 року, залишок відємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, та яка заявлена до бюджетного відшкодування 138.663,00 грн.

В той же час, фактично сплачено отримувачам товарів 61.942,00 грн.

На підставі Акту перевірки, 14 липня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, та відповідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» -

зменшено суму бюджетного відшкодування за платежем 30 14010100 податок на додану вартість, за квітень 2014 року, на суму 138.663,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34.665,75 грн.;

зменшено суму бюджетного відшкодування за платежем 30 14010100 податок на додану вартість, за березень 2014 року, на суму 122.143,00 грн.;

збільшено суму грошового зобовязання за платежем 30 14010100 податок на додану вартість, у розмірі 278.278,00 грн. за основним платежем, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 139.139,00 грн.; відповідно.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Запорізький окружний адміністративний суд, відмовляючи у позові, послався на те, що Позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування у звязку з ненаданням доказів фактичної сплати постачальникам.

В той же час, зменшення суми бюджетного відшкодування (збільшення суми грошового зобовязання) - (податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3), стало наслідком висновку про формування податкового кредиту за нікчемними господарськими операціями.

Окремим рядком для зменшення суми бюджетного відшкодування (податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) став висновок про відсутність фактичної сплати постачальникам.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (збільшення суми грошового зобовязання) за податковими повідомленнями-рішення №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Посилаючись на приписи Господарського кодексу України, як на підставу для визнання спірних зобовязань нікчемними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи субєкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.

Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення.

А, відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобовязані були зясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

Відповідно, здійснення діяльності поза межами правової відповідальності має бути не елементом аргументації, а переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності конкретною обставиною, передбаченою нормами податкового права, що спричиняє певні юридичні наслідки.

Співробітниками ДПІ, для збільшення суми грошового зобовязання, використані дані Актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки».

В той же час, з огляду на приписи пункту 73.5 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів субєкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для зясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232.

Порядок жодним чином не регулює дії органів доходів і зборів на той випадок, якщо не має можливості провести зустрічної звірки (не надав платник податків запитуваної інформації, не має платника податку за податковою адресою, тощо).

ДПА України своїм наказом від 22 квітня 2011 року N 236 затвердила Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, згідно з яким у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання, відповідальний підрозділ складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання.

Однак, даний наказ не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України.

З огляду ж на приписи наведених вище норм, зустрічні звірки не є перевірками, та, відповідно, не можуть бути враховані як підтвердження здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.

Відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст господарських операцій не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обовязків і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання угод.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…>

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат.

Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Безперечно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно повязаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Проте, матеріали перевірки не містять фактичних відомостей щодо несплати ПДВ до бюджету контрагентами Позивача по виявленим господарським операціям.

За таких обставин, зменшення суми бюджетного відшкодування (збільшення суми грошового зобовязання) - податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, слід визнати помилковим.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині та ухвалення нового рішення.

Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1.

Окремим рядком для зменшення суми бюджетного відшкодування, про що зазначено вище, став висновок про відсутність фактичної сплати постачальникам.

Як зясовано в ході судового розгляду, та за співпадаючою позицією сторін, 138.663,00 грн. є залишком відємного значення ПДВ за березень 2014 року.

Із заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, знову таки за співпадаючою позицією сторін, не було сплачено постачальникам 54.839,00 грн.

Отже, з огляду на фактичні обставини справи, та в силу приписів пункту 200.4 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, помилково зменшено бюджетне відшкодування за квітень 2014 року на суму 83.824,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20.956,00 грн.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 808/4765/14 скасувати частково.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № НОМЕР_2;

податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № НОМЕР_3;

податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року, у розмірі 83.824,00 грн., та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20.956,00 грн.

В іншої частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 808/4765/14 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Л.М. Нагорна

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:В.В. Мельник