Ухвала суду № 46454192, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/15924/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Губар Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відділу м. Дніпропетровська, 3 осіб: Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ м. Дніпропетровська), 3 осіб: Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність начальника КЕВ м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації, щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_2 від 16.09.2014 року за вх. №2263 про передачу у приватну власність квартири АДРЕСА_1, що займає ОСОБА_2 спільно з членами його родини на підставі ордеру №36 від 25.02.2013 року на території відкритого військового містечка, зобов'язати начальника КЕВ м. Дніпропетровська, як керівника органу приватизації прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_2 щодо приватизації квартири, яка використовується ним та членами його сім`ї на умовах найму згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009 року за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач КЕВ м. Дніпропетровська заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем КЕВ м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військове містечко №4), загальною площею 27,25 кв.м.

Вселення в зазначену квартиру відбулося на підставі ордеру №36 від 25.02.2013 року, виданого КЕЧ м. Дніпропетровська.

Не зважаючи на неодноразові звернення ОСОБА_2 до начальника органу приватизації КЕЧ м. Дніпропетровська ОСОБА_6 з проханням оформити передачу в приватну власність квартиру, що він займає разом з членами своєї сімї, йому відмовлено. Відмову мотивовано не визначеністю статусу військового містечка №4.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Правовий режим власності визначається виключно законами (п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992 року за № 2482-XXII (далі Закон України №2482-XXII).

Відповідно до ст. 8 Закону України №2482-XXII, визначено обєкти, які не підлягають приватизації, способи приватизації, а також процедуру проведення приватизації. Законом передбачено, що за наслідками вирішення питань про передачу у власність квартир уповноваженні органи приймають відповідні рішення.Оскільки за наслідками розгляду заяви позивача щодо приватизації квартири відповідачем, як уповноваженим органом, не було прийнято відповідного рішення, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність дій відповідача вимогам Закону України №2482-XXII, що і стало підставою для прийняття рішення в частині зобовязання КЕЧ м. Дніпропетровська розглянути заяву ОСОБА_2 в порядку, передбаченому Законом України №2482-XXII.

Доводи відповідача про те, що квартира в якій проживає позивач, знаходиться на території закритого військового поселення, у звязку з чим не може бути обєктом приватизації, не спростовують вищезазначені висновки суду першої інстанції, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від обовязку розглянути заяву позивача у порядку, визначеному Законом України №2482-XXII.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, в частині зобовязання відповідача вжити заходів передбачених Законом України №2482-XXII щодо приватизації квартири, яку займає позивач на підставі ордеру №36 від 25.02.2013 року, суд апеляційної інстанції виходить з того, що вказані заходи мають бути вжиті відповідачем у разі встановлення, за наслідками розгляду заяви позивача, правових підстав для передачі у власність квартири.

В силу викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності КЕЧ м. Дніпропетровська, яка виразилась в не розгляді заяви ОСОБА_2 в порядку передбаченому Законом України №2482-XXII та не вжитті відповідних заходів, передбачених Законом України №2482-XXII щодо можливості приватизації квартири, яку він займає.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі зясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова