Ухвала суду № 46454153, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/3232/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Новошицької О.О.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 804/3232/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України"

до Дніпропетровської митниці Міндоходів України

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Профіль України" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів №110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 Дніпропетровської митниці Міндоходів України (далі Дніпропетровська митниця);

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 Дніпропетровської митниці.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю дій митного органу щодо визначення митної вартості товару, оскільки надані позивачем під час митного оформлення супровідні документи повністю обґрунтовують вартість товару заявлену декларантом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 у справі № 804/3232/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства подано відповідачу усі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої позивачем митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах, і за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є передчасним.

Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровською митницею подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 у справі № 804/3232/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що під час здійснення контролю за визначенням митної вартості товарів у документах поданих до митного оформлення посадовою особою митниці встановлені розбіжності і додатково подані документи не підтверджували заявлену митну вартість. Скаржник вважає, що Дніпропетровська митниця під час судового розгляду довела суду наявність підстав для витребування додаткових документів та винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Оскільки зазначені документи не містили у повному обсязі інформації, необхідної для здійснення контролю правильності визначення митної вартості, митницею обґрунтовано здійснено коригування митної вартості товарів.

ТОВ "ТД Профіль України" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірно, зазначаючи, що подані до митного оформлення декларантом основні та додаткові документи дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товару та відомості щодо їх ціни, а також містили у повному обсязі інформацію, необхідну для здійснення контролю правильності визначення митної вартості, адже Митним Кодексом України чітко передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не зявились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, незявлення в судове засідання представників не перешкоджає розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012 р. між ТОВ «ТД Профіль України» (Україна) (покупець) та з безпосереднім виробником продукції (товару) - «Shandong Huayun New Material Co., Ltd.» (Китай) (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №HNM2012/12/10 (далі Контракт), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити прокат плоский оцинкований гарячим способом (товар) по цінам, у кількості та номенклатурі, якості, на умовах, зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною контракту (т.1, а. с.46-51).

Відповідно до додатку № 17 від 08.08.2013 (Специфікації) до Контракту сторони погодили умови, кількість, якість, характеристики та ціну поставки товару, а саме: прокат плоский оцинкований гарячим способом марки DX51D+Z (1.0226+Z) відповідно до стандарту EN 10346:2009, вагою (нетто) 300 (+/-10%) мт, вартістю 219275,00 (+/-10%) дол. США (т.1, а. с.43-45).

При цьому, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту (договору) у розмірі 0,79 дол. США/кг, тобто за основним методом відповідно до ст.58 МК України.

ТОВ "ТД Профіль України" звернувся до відповідача для здійснення митного оформлення товару за митною декларацією від 29.10.2013 № 110100000.2013.234216 (т.1, а. с.8, 9).

Документи, подані Товариством на підтвердження митної вартості товару митному органу, перелічені у графі 44 митної декларації, серед яких, зокрема: зовнішньоекономічний договір № HNM2012/12/10 від 10.12.2012; договір перевезення від 13.05.2013 № 966; довідка Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна від 07.10.2013 № 32; довідка про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 11.09.2013 № 2761; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат про походження товару ССРІТ від 08.09.2013; сертифікат якості від 06.09.2013 № 0027; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів від 28.10.2013 № 110100000/0733.

Відповідачем відповідно до ч.3 ст.53 МК України витребував у Товариства додаткові документи з огляду на те, що подані позивачем документи не містили, на думку митників, всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містили наступні розбіжності:

- у відповідності до п.6.1 Контракту: «Поставляемый товар должен сопровождаться следующими документами на английском языке: копия экспортной декларации, прейскурант, заверенный печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, калькуляцию себестоимости товара, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, коммерческое предложение на закупку оцинкованой стали в рулонах, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица»; - перелічені документи відсутні;

- товар постачається на умовах FOB Qingao; згідно договору перевезення від 13.05.2013 № 966 підприємству було надано послуги з вантажно-розвантажувальних робіт та інших супутних послуг; у відповідності до «Інкотермс-2000» поставка на FOB завершена, коли товар перейшов через поручні судна, тобто у митну вартість товару повинна бути врахована вартість навантаження на судно; за даними довідки про транспортні витрати від 17.10.2013 № 1743 зазначено, що у вартість товару врахована тільки поставка у порт відвантаження, що не відповідає вимогам ст.53 МК України.

У порядку проведення консультацій з декларантом представника Товариства зобов'язано протягом 10 календарних днів надати за наявності додаткові документи: копію експортної декларації; прейскурант, завірений печаткою та підписом відповідальної особи; калькуляцію собівартості товару, завірений печаткою та підписом відповідальної особи; комерційну пропозицію на закупку оцинкованої сталі у рулонах, завірений печаткою та підписом відповідальної особи.

В подальшому представником Товариства надавались митному органу додаткові документи 31.10.2013, 04.11.2013, 07.11.2013, в яких відповідачем також виявлені певні невідповідності, повністю викладені у постанові суду першої інстанції, і повідомленням від 07.11.2013 № 01-579 відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

31.10.2013 декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи: рахунок про транспортні послуги від 18.10.2013 № UAIM0243549; прайс-лист; висновок ДП «Держзовнішінформ» від 25.10.2013 № 9/544; розрахунок ціни (калькуляцію) від 06.09.2013; комерційна пропозиція; копія експортної митної декларації країни відправлення.

За результатами розгляду додатково наданих до митного оформлення документів, відповідачем проінформовано позивача 31.10.2013 про наступне:

- шляхом обчислення за інформацією країни експорту (копія експортної митної декларації країни відправлення) сума транспортних витрат обчислюється на рівні 61,16 дол. США/т; надана в калькуляції собівартість товару вартість транспортування складає 20,00 дол. США/т, що не відповідає зазначеній інформації країни експорту;

- відповідно до п.6.1 договору перевезення від 13.05.2013 № 966, наданого декларантом до митного оформлення, оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставлено рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору; рахунок про надання транспортних послуг №UAIM0243549 датовано 18.10.2013;

- відповідно до умов п.6.1 договору перевезення від 13.05.2013 № 966, наданого декларантом до митного оформлення, для підтвердження митної вартості заявленого товару необхідно подання банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за рахунком від 18.10.2013 № UAIM0243549;

- наявна невідповідність умов оплати за договором щодо надання транспортних послуг від 13.05.2013 № 966, наданого декларантом до митного оформлення (оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставлено рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору) та рахунком від 18.10.2013 № UAIM0243549 (підлягає оплаті 17.11.2013);

- номер контейнеру (EMCU1447984), зазначений у копії експортної митної декларації країни відправлення, не відповідає інформації щодо номеру контейнера, зазначеній у інших товаросупровідних документах (ECMU1447984);

- відповідно до умов оплати, зазначених у прайс-листі виробника товару від 08.08.2013, наданого декларантом до митного оформлення, за поставкою передбачена 100 % передплата у два етапи: 5 % передоплата до виробництва та 95 % оплата балансу за 10 днів до приходу судна до порту доставки;

- відповідно до умов оплати, зазначених у прайс-листі виробника товару від 08.08.2013, наданого декларантом до митного оформлення, для підтвердження митної вартості заявленого товару необхідно подання банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати оцінюваного товару;

- наявна невідповідність умов оплати, що зазначені у доповненні від 08.08.2013 № 17 до зовнішньоекономічного договору № HNM2012/12/10 від 10.12.2012 р. (оплата здійснюється в два етапи: перший етап - передоплата у сумі 10963,75 дол. США у відповідності з проформою інвойсом № HYS-13017IN впродовж 5 банківських днів від дати отримання проформи інвойсу, другий етап - оплата здійснюється частинами у відповідності до комерційних рахунків, виставлених на кожну партію товару (№ HYS-13017-IN, № HYS-13017-2IN, № HYS-13017-3IN) у термін до 31.01.2014 р.; передоплата здійснена на першому етапі розрахунків, враховується при оплаті за комерційним рахунком № HYS-13017-3IN) та прайс-листі виробника товару від 08.08.2013 р. (100 % передоплата у два етапи: 5 % передоплата до виробництва та 95 % оплата балансу за 10 днів до приходу судна до порту доставки).

Крім того, 04.11.2013 декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи: угода про надання відстрочки оплати від 18.10.2013; копія експортної митної декларації країни відправлення.

За результатами розгляду додатково наданих до митного оформлення документів, відповідачем проінформовано позивача про наступне:

- відповідно до п.6.1 договору перевезення від 13.05.2013 № 966, наданого декларантом до митного оформлення, оплата послуг по договору здійснюється впродовж трьох банківських днів з моменту виставленого рахунку, якщо інше не передбачене сторонами в договорі та/або в доповненні до договору; угода про надання відстрочки оплати від 18.10.2013 до договору перевезення від 13.05.2013 № 966, надана декларантом, не передбачена п.6.1 цього договору; у даній угоді зазначено, що вона є листом про відстрочку, окремим від основного договору, що унеможливлює її використання для обґрунтування відсутності оплати за договором від 13.05.2013 р. за № 966.

07.11.2013 декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару надано додаткові документи: доповнення від 07.11.2013 до договору від 13.05.2013 № 966.

Також 07.11.2013 декларант повідомленням від 07.11.2013 № 01-579 відмовився від надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За твердженням відповідача, з огляду на розбіжності у наданих до митного оформлення документах, відсутність обґрунтувань таких розбіжностей, у зв'язку із відмовою декларанта надати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, 08.11.2013 Дніпропетровською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200500/1, яким митну вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом відповідно до наявної у митного органу митної декларації 04.10.2013 № 125130005/2013/162407, за якою митна вартість товару становить 0,87 дол. США/кг (т.1, а. с.68).

Так, митним органом скориговано митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів позивачу було відмовлено в митному оформленні, про що видано картку відмови від 08.11.2013 № 110100000/2013/00602 (т.1, а. с.73, 74).

Вважаючи вищевказані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови незаконними, ТОВ «ТД Профіль України» звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Дніпропетровської митниці не підлягає задоволенню з таких підстав:

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно п.1, п.2 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Як зазначено вище, Дніпропетровською митницею при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару в документах, наданих позивачем, були наявні наступні розбіжності:

- у відповідності до п.6.1 Контракту: «Поставляемый товар должен сопровождаться следующими документами на английском языке: копия экспортной декларации, прейскурант, заверенный печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, калькуляцию себестоимости товара, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица - три оригинала, коммерческое предложение на закупку оцинкованой стали в рулонах, заверенную печатью и подписью ответсвенного лица»; - перелічені документи відсутні;

- товар постачається на умовах FOB Qingao; згідно договору перевезення від 13.05.2013 № 966 підприємству було надано послуги з вантажно-розвантажувальних робіт та інших супутних послуг; у відповідності до «Інкотермс-2000» поставка на FOB завершена, коли товар перейшов через поручні судна, тобто у митну вартість товару повинна бути врахована вартість навантаження на судно; за даними довідки про транспортні витрати від 17.10.2013 № 1743 зазначено, що у вартість товару врахована тільки поставка у порт відвантаження, що не відповідає вимогам ст.53 МК України.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідачем не зазначається про ненадання декларантом документів, визначених у ч.2 ст.53 МК України.

Згідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, за визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

З наведених норм випливає наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення.

Проте, ненадання декларантом документів, зазначених у п.6.1 Контракту, не є свідченням неправильності визначення Підприємцем числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару та не стосується відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті Товариством за ці товари, оскільки первісно надані декларантом документи, обовязковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 МК України, містять всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах митним органом не було виявлено.

Крім того, стосовно посилань митного органу на те, що у митну вартість товару повинна бути врахована Товариством вартість навантаження на судно, колегія суддів зазначає наступне:

Договір перевезення від 13.05.2013 № 966 передбачає певний перелік послуг, які можуть бути отримані в рамках договору (т.1, а. с.79-89).

Умови поставки FOB згідно Інкотермс 2010 - «Free On Board» («Вільно на борту» зазначений порт відвантаження) означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) у вказаному порту відвантаження. Риск втрати чи пошкодження товару переходить від продавця, коли товар знаходиться на борту судна; з цього моменту покупець несе всі витрати.

Тобто самі умови FOB згідно Інкотермс 2010 передбачають, що покупець несе витрати лише з моменту коли товар вже находиться на судні, тобто після відвантаження (навантаження) товару на судно.

Отже, всі витрати пов'язані з вантажними роботами несе постачальник і вони враховані в ціні FOB, тобто в ціні, яка вказана у всіх товаросупровідних документах, а витрати на перевезення товару несе покупець.

Зазначене підтверджується і наданою позивачем довідкою транспортних витрат від 17.10.2013 № 1743 (т.1, а с.97), де зазначено вартість фрахту (оренди) судна, яка обов'язково повинна бути включена до митної вартості товару, і нічого не зазначено про поставку товару в порт відвантаження.

Враховуючи це, колегія суддів вважає надуманими доводи відповідача, зазначені як підстава для витребування додаткових документів, про те, що за умовами FOB у митну вартість товару позивачем повинна враховуватись вартість навантаження на судно, оскільки, виходячи з вказаних умов FOB згідно Інкотермс 2010, вартість навантаження у даному випадку не впливає на митну вартість товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обґрунтування причин, які обумовлювали вимогу до позивача надати додаткові документи, стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, є надуманим та неправомірним, такими, що не стосуються складових митної вартості товару, і, відповідно, це не давало право відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару у Товариства.

Доводи митного органу про наявність інших розбіжностей є перекрученням обставин даної справи, оскільки ці розбіжності не були виявлені працівниками відповідача на етапі перевірки основних документів.

На думку колегії суддів , відповідачем, як субєктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено, що при декларуванні позивачем товару за першим методом (вартістю контракту) були наявними обставини, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у митного органу щодо вартості імпортованого товару.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195 (далі Наказ №598), у графі 33 «Обставини прийняття Рiшення та джерела iнформацiї, що використовувалися митним органом для визначення митної вартостi» зазначаються причини, через якi митна вартiсть iмпортованих товарiв не може бути визначена за цiною договору (контракту) щодо товарiв, якi iмпортуються (вартiсть операцiї), у тому числi:

неподання основних документiв, якi пiдтверджують вiдомостi про заявлену митну вартiсть товарiв (згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, наведених у статтi 53 Кодексу);

невiрно проведений розрахунок митної вартостi;

невiдповiднiсть обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у главi 9 роздiлу III Кодексу;

надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

Зазначається послiдовнiсть застосування методiв визначення митної вартостi та причин, через якi не був застосований кожний з методiв, що передує методу, обраному митним органом.

У графi також вказується про проведення процедури консультацiй мiж митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методiв визначення митної вартостi товарiв вiдповiдно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультацiї, а також причини, через якi не можуть бути застосованi методи визначення митної вартостi товарiв за цiною договору щодо iдентичних, подiбних (аналогiчних) товарiв (наприклад, вiдсутня iнформацiя щодо вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв), фiксуються у графi.

Посилання на використання цiнової бази Єдиної автоматизованої iнформацiйної системи Держмитслужби у Рiшеннi допускається тiльки при визначеннi митної вартостi вiдповiдно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обовязковим зазначенням номера та дати митної декларацiї, яка була взята за основу для визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партiї iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, умов поставки, комерцiйних умов тощо.

У випадку визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв iз застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна iнформацiя та джерела, якi використовувалися митним органом при її визначеннi.

Відповідач, застосувавши замість визначеного позивачем основного методу, другорядний резервний метод, не надав достатніх доказів неможливості застосування наступних, після основного методів визначення митної вартості.

Також колегія суддів звертає увагу, що при коригуванні відповідачем митної вартості товару за шостим (резервним) методом використано ВМД № 125130005/2013/162407 від 04.10.2013 р., за якою митна вартість розрахована на рівні 0,87 дол. США за кг (т.1, а.с.161).

Проте, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає безпідставним використання митним органом ВМД № 125130005/2013/162407 від 04.10.2013, оскільки:

- по-перше, за даною декларацією здійснювалося оформлення товару на умовах СІР згідно Інкотермс 2010, тобто у вартість товару були враховані витрати на транспортування та страхування, в той час як позивач здійснював оформлення товару на інших умовах - умовах FOB, що і було встановлено вище, тобто відповідачем взагалі не враховано умови поставки товару;

- по-друге, у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів» міститься інформація щодо розмитнення іншого товару, іншого обсягу поставки (ваги).

Так, за цією декларацією розмитнювався наступний товар: сталь оцинкована плакована (прокат) холоднокатана в рулонах, методом гарячого занурення розміром 0,30 мм х 1000 мм, марка сталі DХ S1D+Z, покриття цинком 35 г/м2 загальною вагою 24755 кг, в той час як Товариством розмитнювався інший товар: прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком (плакований), шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGСС, ступінь покриття Zn60 г/м2, завширшки 1000 мм загальною вагою 100770 кг, тобто товар не є однаковим за товщиною, вагою, цинковим покриттям.

Крім того, в порушення вищенаведених приписів Наказу № 598 в рішенні про коригування митної вартості товару № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 митним органом зазначено лише номер та дата митної декларації, за якою скориговано митну вартість, і не зазначено пояснень стосовно умов поставки, обсягу партії тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем спірних рішення про коригування митної вартості № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013 та картки відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/200500/1 від 08.11.2013, що свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ "ТД Профіль України" про визнання протиправними та скасування цих рішення та картки відмови.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог.

При цьому, доводи апеляційної скарги Дніпропетровської митниці не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, відповідачем надано клопотання про заміну Дніпропетровської митниці Міндоходів правонаступником Дніпропетровською митницею ДФС з доданням відповідних доказів правонаступництва (а. с.34-36), в звязку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 804/3232/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 804/3232/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Я.В. Семененко