Постанова № 46453508, 06.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2015 року № 826/6430/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому з уточненням позовних вимог просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 5941,56 грн.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що здійснив часткову проплату боргу у розмірі 4000 грн.та надав платіжні документи на підтвердження доказів оплати.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, керуючись ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєструвався в Дніпровському районному центрі зайнятості (далі РЦЗ), як такий, що шукає роботу.

З даного приводу відповідач подав заяву до РЦЗ з проханням надати статус безробітного від 03.03.2014 року, в якій особисто повідомив службу зайнятості про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі: не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; не є суб'єктом підприємницької діяльності; не отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку; допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку яка потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який потребує постійного стороннього догляду; не є членом селянського господарства; не є фермером або членом фермерського господарства; не навчається на денній (очній) формі навчання, де власноручно поставив свій підпис.

Зважаючи на таке, на підставі Наказу Дніпровського РЦЗ № НТ140307 від 07.03.2014 року, відповідачу був наданий статус безробітного з 07.03.2014 року.

В подальшому, наказом №НТ 140311 від 10.03.2014 року, відповідачу призначено допомогу по безробіттю .

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості в м. Києві № НТ140902 від 02 вересня 2014 року припинено ОСОБА_1 виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно абзацу 19 пп. 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1533-ІІІ) право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно статті 23 Закону № 1533-ІІІ застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

У відповідності до підпунктів 1, 10 частини першої статті 31 Закону № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного; подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості.

Згідно пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема:

- з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця, дата укладення цивільно-правового договору;

- подання письмової заяви до центру зайнятості про відмову від його послуг або з дати, зазначеної в заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі звірки отриманих даних з файлу ДПІ, інформацією щодо розслідування страхових випадків, виявлено, що під час перебування на обліку в РЦЗ та отримання допомоги по безробіттю, відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Щедрий Дім» (код ЄДРПОУ.- 39107969) і одержував дохід.

Під час перевірки підприємства, було встановлене що ОСОБА_1 дійсно працював в ТОВ «Щедрий Дім» з 20.02.2014, та отримував дохід. За результатами перевірки було складено акт №988 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 22.09.2014.

На підставі цього наказом Дніпровського районного центру зайнятості в м. Києві від 03 вересня 2014 року №НТ140903 визнано виплачене ОСОБА_1 матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню безпідставним та таким, що підлягає стягненню з вини особи.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (пункт 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним).

15 листопада 2014 року Дніпровський районний центр зайнятості направив на адресу ОСОБА_1 повідомлення про необхідність повернення коштів в розмірі 9 941,56 грн.

Як вбачається з довідки - розрахунку, відповідачем сплачено 4000,00 грн., кошти у сумі 5 941,56 грн., повернуті не були.

Згідно пункту 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку (стаття 39 Закону № 1533-ІІІ).

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 19/2013, Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

У відповідності до підпункту 30 пункту 4 Положення про Державну службу зайнятості України служба відповідно до покладених на неї завдань представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту, а також з органами соціального страхування на випадок безробіття іноземних держав, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини.

Згідно пункту 6 розділу 3 Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості 18 травня 2011 року, одним із основних завдань Київського міського центру зайнятості є контроль за цільовим використанням коштів Фонду.

Київський міський центр зайнятості, відповідно до покладених на нього завдань, представляє інтереси Фонду в судових та інших органах (пункт 11 розділу 4 Положення) та має право стягувати кошти у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 кошти у розмірі 5 941,56 грн., повернуті не були, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Зворотнього суду не надано.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) кошти у сумі 5941,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна гривня 51 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур