Постанова № 46451827, 02.07.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року № 813/3010/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Львівській області до комунального підприємства «Бориславводоканал» про стягнення коштів, -

Встановив:

Державна фінансова інспекція у Львівській області звернулася з адміністративним позовом до комунального підприємства «Бориславводоканал» про стягнення коштів в сумі 69 067,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ревізією фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Бориславводоканал» встановлено, що КП «Бориславводоканал» у 2012 році отримало чистий прибуток в сумі 690 670,00 грн, однак всупереч п.1 Рішення Бориславської міської ради від 30.08.2007 №419 «Про встановлення нормативу відрахувань від частини прибутку до міського бюджету міста Борислава господарськими організаціями (які належать до міської комунальної власності або в статуних фондах яких є частка міської комунальної власності)», п.9 ст.69 Бюджетного кодексу України КП «Бориславводоканал» не перерераховано до міського бюджету м. Борислава частину отриманого чистого прибутку в 2012 році в загальній сумі 69 067,00 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позові, просила суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, про що 01.07.2015 скеував на адресу суду заяву.

Заслухавши доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Комунальне підприємство «Бориславводоканал» відноситься до комунальної форми власності і підпорядковується виконавчому комітету Бориславської міської ради.

Дрогобицькою обєднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції у Львівській області на виконання п.3.4.4.2 плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2015 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Бориславводоканал» за період з 01.04.2012 по 31.01.2015.

За результатаи ревізії складено акт від 31.03.2015 №20-38/05, яким встановлено недоотримання доходів міським бюджетом міста Борислава в сумі 69 067,00 грн через несплату КП «Бориславводоканал» частини отриманого чистого прибутку в 2012 році.

Так, ревізією правильності визначення та повноти перерахування до місцевого бюджету частини прибутку встановлено, що всупереч вимог Рішення Бориславської міської ради від 30.08.2007 №419 «Про встановлення нормативу відрахувань від частини прибутку до міського бюджету міста Борислава господарськими організаціями (які належать до міської комунальної власності або в статуних фондах яких є частка міської комунальної власності)», п.9 ст.69 Бюджетного кодексу України КП «Бориславводоканал» не перерераховано до міського бюджету м. Борислава частину отриманого чистого прибутку в 2012 році в загальній сумі 69 067,00 грн.

Вирішуючи спір, суд виходив наступного.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, Державна фінансова інспекція України (надалі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 2 ст. 237 Цивільного кодексу України вствнволено, що управління майном, яке є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утвореніи нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому, п.29 ч.1 ст. 26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україін» встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Судом встановлено, що п.1 Рішення Бориславської міської ради від 30.08.2007 №419 «Про встановлення нормативу відрахувань від частини прибутку до міського бюджету міста Борислава господарськими організаціями (які належать до міської комунальної власності або в статуних фондах яких є частка міської комунальної власності)» встановлено норматив відрахувань від частини прибутку до загального фонду міського бюджету міста Борислава для господарських організацій (які належать до міської комунальної власності або в статуних фондах яких є частка міської комунальної власності) в розмірі 10 відсотків.

В ході ревізії встановлено, що КП «Бориславводоканал» згідно даних «Звіту про фінансові результати» (форма №2) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2012 році отримало чистий прибуток в сумі 690670,00 грн, однак всупереч п.1 Рішення Бориславської міської ради від 30.08.2007 №419 «Про встановлення нормативу відрахувань від частини прибутку до міського бюджету міста Борислава господарськими організаціями (які належать до міської комунальної власності або в статуних фондах яких є частка міської комунальної власності)», п.9 ст.69 Бюджетного кодексу України КП «Бориславводоканал» не перерераховано до міського бюджету м. Борислава частину отриманого чистого прибутку в 2012 році в загальній сумі 69 067,00 грн.

Вказане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих міському бюджету на суму 69 067,00 грн.

За наслідками ревізії обєкту контролю скеровано обовязкові вимоги від 20.04.2015 №20-15/318 щодо усунення виявлених порушень в термін до 22.05.2015, зокрема, щодо переразування до міського бюджету м. Борислава частини отриманого чистого прибутку в сумі 69 067,00 грн.

Про виконання вказаної вимоги КП «Бориславодоканал» проінформовано держфініспекцію листом від 25.05.2015 №256, з якого випливає, що вказана сума до бюджету не перерахована.

Право звернення Інспекції до суду передбачено п.10 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, згідно якої орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Крім цього, згідно з п.8 ст. 10 вказаного Закону Держфінінспекція наділена правом у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 112 КАС України у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Згідно з ч.4 ст. 112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом не встановлено, що визнання позову відповідачем суперечить закону та порушує чиї-небудь інтереси. Тому визнання позову КП «Бориславводоканал» слід прийняти та стягнути з останнього частину отриманого (та не перераховано) чистого прибутку в сумі 69 067,00 грн.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.2 та ст.11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги встановлені факти суд вважає, що позивач, з урахуванням всіх обставин, діяв обґрунтовано та у спосіб, що передбачений законами України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Бориславводоканал» (код ЄДРПОУ 03348531) частину отриманого (та не перераховано) чистого прибутку в сумі 69 067 (шістдесят девять тисяч шістдесят сім) грн 00 коп до міського бюджету м. Борислава.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 07.07.2015