Ухвала суду № 46449572, 02.07.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., розглянувши заяву Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ОДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 квітня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінпауєр» до ОДПІ про скасування податкових-повідомлень рішень,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 квітня 2015 року скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та залишив в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 березня 2014 року про часткове задоволення позову.

Не погодившись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 44.6 статті 44, пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 6 лютого 2014 року (справа № К/800/30529/13 (К/800/34515/13) та 17 вересня 2014 року (справа № К/800/21863/13).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Передусім слід зазначити, що заявник наводить обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права в контексті висновків суду касаційної інстанції, наведених в ухвалі від 21 січня 2015 року, а не в оскарженій ухвалі.

Що ж до правової позиції цього суду, сформульованої в ухвалі від 30 квітня 2015 року, то вона відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом України в постанові від 31 січня 2011 року (справа № 21-47а10), згідно з яким чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 30 квітня 2015 року у цій справі.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінпауєр» до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 квітня 2015 року.

Суддя-доповідачМ.І. ГрицівСудді: П.В. Панталієнко І.Л. Самсін