Ухвала суду № 46449500, 06.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/894/15 Справа № 201/7643/15-к Слідчий суддя - Черновський Г.В. Суддя-доповідач - Бровченко Л.В.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Бровченко Л.В.

суддів Кондакова Г.В., Кислого М.М.

при секретарі Дьоміній А.А.

за участю представника ТОВ «МЕСІНС» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу директора ТОВ «МЕСІНС» на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року про арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам №26048534138700, 26004534138700, 26003534138701, відкритих ТОВ «МЕСІНС» в АТ «УКРСИББАНК» в розмірі 3 175 522, 94 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про арешт горошових коштів у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам №26048534138700, 26004534138700, 26003534138701, відкритих ТОВ «МЕСІНС» в АТ «УКРСИББАНК» в розмірі 3 175 522, 94 грн., за винятком видаткових операцій пов'язаних з перерахуванням грошових коштів податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати,

В обґрунтування свого рішення суд вказав, що оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

На вказане судове рішення слідчого судді директором ТОВ «МЕСІНС» була подана апеляційна скарга, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу про накладення арешту на грошові кошти, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, при прийнятті ухвали допущені істотні порушення кримінального процесуального закону. В ухвалі не зазначено, що кримінальне провадження здійснюється щодо ТОВ «МЕСІНС», не наведено жодного

підтвердження того, що фінансово-господарські операції ТОВ «МЕСІНС» з ТОВ «Торра Плюс» мали безтоварний характер, та доказу та обґрунтування того, що ТОВ «МЕСІНС»

разом з іншими суб'єктами господарювання входять в одну фінансово-промислову групу під загальним керівництвом, не вказано, яким чином та ким визначено коло суб'єктів господарювання, які входять в цю фінансово-промислову групу. Жодну посадову особу ТОВ «МЕСІНС» не повідомлено про підозру відповідно до вимог КПК України. Відсутні підстави, докази та обгрунтування для арешту саме грошових коштів саме ТОВ «МЕСІНС» та саме в розмірі 3 175 522, 94 грн. Ухвала суду є незаконною та необгрунтованою ТОВ «МЕСІНС» не отримувало судових викликів для участі в судовому засіданні, на якому розглядалось клопотання слідчого. Про наявність ухвали ТОВ «МЕСІНС» стало відомо 12 червня 2015 року від працівників АТ «УКРСИББАНК» під час спроби здійснення переводу грошових коштів з рахунку, відкритого в цьому банку. ТОВ «МЕСІНС» вважає причини пропуску строку для подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді поважними, просить поновити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника ТОВ «МЕСІНС» ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, просив поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зі змісту ст. 395 КПК України слідує, що на ухвалу слідчого судді апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається із наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти здійснювався слідчим суддею 13 травня 2015 року без виклику представника ТОВ «МЕСІНС». Ухвалу суду було отримано 12 червня 2015 року, отже строк на її оскарження треба рахувати від дня отримання копії ухвали, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що строк на оскарження в апеляційному порядку ухвали пропущений з поважних причин та його слід поновити.

Крім того, на думку колегії суддів, доводи викладені в апеляційній скарзі про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040040000084 було внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, щодо службових осіб підприємства ТОВ «Торра Плюс» та невстановлених слідством осіб за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, та фіктивного підприємництва.

13 травня 2015 року слідчий ОВС СУ ФР Г ДФС у Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти. Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, зазначене в клопотанні слідчого.

З висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення клопотання слідчого з мотивів, вказаних в ухвалі, колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави відмовити в задоволенні клопотання.

В силу ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановлені оскаржуваної ухвали враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, а тому з висновками слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти, колегія суддів погодитись не може, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у вигляді грошових коштів слід відмовити.

Апеляційним переглядом встановлено, що повідомлення про підозру посадовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕСІНС" у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України не було вручено і вони не повідомлялися. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять й заявлених цивільних позовів. Саме ТОВ «МЕСІНС» не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження та також до підприємства не заявлено цивільний позов.

Так, подане клопотання не містить чітких підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт грошових коштів, не викладено обставин та не доведено, чи є підстави вважати, що майно у вигляді грошових коштів відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Крім того, задовольняючи клопотання про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя не звернув увагу, що відомості до ЄРДР внесені не відносно посадових осіб підприємства, на грошові кошти якого слідчий просить накласти арешт.

Колегія суддів вважає, що зазначені норми закону не в повній мірі були враховані судом, а тому слідчий суддя безпідставно прийняв оскаржуване рішення.

Таким чином, оскільки матеріали кримінального провадження не містять інформації щодо статусу службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕСІНС" з огляду на приписи ч. 1 ст. 170 КПК України, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати.

Керуючись ст.ст. 170-174, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕСІНС" пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2015 року.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «МЕСІНС» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року про арешт грошових коштів - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про арешт горошових коштів у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам №26048534138700, 26004534138700, 26003534138701, відкритих ТОВ «МЕСІНС» в АТ «УКРСИББАНК» в розмірі 3 175 522, 94 грн., за винятком видаткових операцій пов'язаних з перерахуванням грошових коштів податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов'язаних з виплатою заробітної плати - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволені клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, погодженого з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області про арешт горошових коштів у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам №26048534138700, 26004534138700, 26003534138701, відкритих ТОВ «МЕСІНС» в АТ «УКРСИББАНК» в розмірі 3 175 522, 94 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: _____ ____ ____

Бровченко Л.В. Кондаков Г.В. Кислий М.М.