Рішення № 46415361, 24.06.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

24.06.2015

Справа № 203/2643/15-ц

2/0203/918/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 червня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі Авраменко А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2015 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із двома позовними заявами до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Ухвалою від 25 травня 2015 року цивільні справи, відкриті за вказаними позовними заявами, обєднані в одне провадження, а обєднаній справі присвоєно єдиний №203/2643/15-ц. (а.с.1-4, 86-87, 91-94)

В обґрунтування своїх позовних вимоги позивач послався на те, що 23 квітня 2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11338241000, за умовами якого вказаний відповідач отримав кредит в розмірі 67500 доларів США, зобовязавшись повернути кредиту 23 квітня 2018 року, сплативши 9,5% річних за користування кредитом. В подальшому між тими ж сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору у звязку із реструктуризацією кредитної заборгованості позичальника, збільшення суми кредиту, видачу нових траншів. 06 листопада 2006 року між тими ж сторонами було укладено договором про надання споживчого кредиту №11071683000, за умовами якого зазначений відповідач отримав кредит в розмірі 65000 швейцарських франків, зобовязавшись повернути кредит до 05 листопада 2027 року, сплативши за користування кредитом 7,99% річних. В подальшому між тими ж сторонами також було укладено декілька додаткових угод до цього кредитного договору, якими змінювались періоди сплати процентів за користування кредитом, розмір процентної ставки, вирішувались питання договірного списання коштів з рахунків позичальника на погашення кредиту, збільшення суми кредиту, видачі нового траншу, зміни схеми погашення заборгованості. Виконання обох вищевказаних кредитних договорів забезпечено в повному обсязі відповідними договорами поруки №11338241000/П від 23 квітня 2008 року та №11071683000/П від 06 листопада 2006 року, укладеними між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 Посилаючись на те, що відповідачі свої договірні зобовязання належним чином не виконують, в звязку із чим утворилась заборгованість, яку відповідачі на вимоги кредитора не погасили, достроково кредити не повернули, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №11338241000 від 23 квітня 2008 року в розмірі 487963,84 гривень, а також заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11071683000 від 06 листопада 2006 року в розмірі 365688,15 гривень. Судові витрати по справі позивач просив покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з викладених вище підстав.

Відповідачі в судове засідання повторно не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в звязку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником, було укладено договір про надання споживчого кредиту №11071683000, з умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 65000 швейцарських франків, що є еквівалентом 262946,19 гривень, зобовязавшись повернути кредит не пізніше 05 листопада 2027 року, сплативши за користування кредитом 7,99% річних. За порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобовязань за кредитним договором банк має право вимагати від позичальника сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення. Договором також передбачено право кредитора, та відповідний йому обовязок позичальника, вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та штрафних санкцій у випадку порушення позичальником строків та порядку повернення кредиту. (а.с.95-103, 140-150)

04 січня 2009 року, 15 січня 2009 року, 10 листопада 2011 року, 27 грудня 2011 року між тими ж сторонами укладено додаткові угоди №2, 3, 4, 5 до договору про надання споживчого кредиту №11071683000 від 06 листопада 2006 року, якими змінено період спати та розмірі за користування кредитом понад встановлений договором термін користування кредитом, передбачено можливість договірного списання коштів в рахунок погашення боргу за договором, збільшено суму кредиту із видачею нових траншів у гривні (а.с.104-111).

Виконання позичальником його договірних кредитних зобовязань забезпечено договором поруки №11071683000/П від 06 листопада 2006 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3, згідно якого остання, як поручитель, зобовязалась перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_2 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобовязань за договором про надання споживчого кредиту №11071683000 від 06 листопада 2006 року.

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобовязання із дотриманням встановленого договором порядку та строків повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач, скориставшись передбаченим договором правом, своєю письмовою вимогою від 29 грудня 2014 року просив відповідачів погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі таку вимогу не виконали, а розмір кредитної заборгованості останніх станом на 20 квітня 2015 року склав 365688,15 гривень, з яких 354722,67 гривень заборгованість за тілом кредиту, 9956,77 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 1008,71 гривень пеня (а.с.115-128, 151-158).

Крім того, судом встановлено, що 23 квітня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником, було укладено договір про надання споживчого кредиту №11338241000, з умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 67500 доларів США, що є еквівалентом 340875 гривень, зобовязавшись повернути кредит не пізніше 23 квітня 2018 року, сплативши за користування кредитом 9,5% річних. За порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобовязань за кредитним договором банк має право вимагати від позичальника сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення. Договором також передбачено право кредитора, та відповідний йому обовязок позичальника, вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та штрафних санкцій у випадку порушення позичальником строків та порядку повернення кредиту. (а.с.5-11, 54-64)

05 лютого 2009 року, 31 серпня 2010 року, 09 лютого 2011 року, 20 грудня 2011 року між тими ж сторонами укладено додаткові угоди №3, 4, 5, 6 до договору про надання споживчого кредиту №11338241000 від 23 квітня 2008 року, якими змінювались умови договору внаслідок його реструктуризації, зокрема змінювався графік погашення кредиту, збільшувалась сума кредиту, узгоджувалась видача нових траншів кредиту в гривні (а.с.12-22).

Виконання позичальником його договірних кредитних зобовязань забезпечено договором поруки №11338241000/П від 23 квітня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3, згідно якого остання, як поручитель, зобовязалась перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_2 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобовязань за договором про надання споживчого кредиту №11338241000 від 23 квітня 2008 року (а.с.25-26, 54-64).

Із матеріалів справи встановлено, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобовязання із дотриманням встановленого договором порядку та строків повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач, скориставшись передбаченим договором правом, своєю письмовою вимогою від 29 грудня 2014 року просив відповідачів погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Однак, відповідачі таку вимогу не виконали, а розмір кредитної заборгованості останніх станом на 20 квітня 2015 року склав 487963,84 гривень, з яких 418546,78 гривень заборгованість за тілом кредиту, 55993 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 13424,06 гривень пеня (а.с.27-42, 65-72).

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договір, який є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обовязково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Положеннями ст.524 ЦК України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обовязок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договорами про надання споживчого кредиту №11071683000 від 06 листопада 2006 року та №11338241000 від 23 квітня 2008 року, а також договорами поруки №11071683000/П від 06 листопада 2006 року та №11338241000/П від 23 квітня 2008 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачами вказаних договорів із дотриманням вимог законодавства щодо їх змісту та форми, а також підтверджено невиконання відповідачами, на відміну від кредитора, своїх зобовязань за даними договорами та встановлено наявність у позивача права вимагати в звязку із цим дострокового повернення кредитів, а розмір заборгованостей відповідачів відповідає наведеним позивачем сумам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду із даним позовом судові витрати у вигляді судового збору в розмірі по 3654 гривень з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 524, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 553, 554, 610, 611, 625, 628, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11338241000 від 23 квітня 2008 року в розмірі 487963,84 гривень, з яких 418546,78 гривень заборгованість за тілом кредиту, 55993 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 13424,06 гривень пеня.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11071683000 від 06 листопада 2006 року в розмірі 365688,15 гривень, з яких 354722,67 гривень заборгованість за тілом кредиту, 9956,77 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 1008,71 гривень пеня.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) по 3654 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур