Рішення № 4640850, 25.04.2008, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2 - 433, 2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2008 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Брилліантовій А.С.,

з участю прокурора Орел О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення наданої тимчасової допомоги ,-

в с т а н о в и в :

В березні 2008 року прокурор звернувся в суд з цим позовом до відповідача ОСОБА_1, посилаючись на порушення відповідачем інтересів держави через неналежне виконання ним своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей.

Заявлені вимоги в судовому засіданні прокурор і представник Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації ОСОБА_2, що діяла на підставі відповідної довіреності / а.с. 23 /, підтримали, просили задовольнити їх. При цьому сторона позивачів суду пояснила, що на підставі відповідного судового рішення відповідач мав сплачувати аліменти на утримання своїх дітей на користь колишньої дружини ОСОБА_3, проте цей обов'язок виконував лише протягом першого року з часу винесення судового рішення. В подальшому виплату аліментів не проводив, ухилявся від їх сплати, місце його проживання було невідомим. Внаслідок цього оголошувався розшук боржника у встановленому законом порядку. За період з травня по жовтень 2006 року Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації стягувачці ОСОБА_3 було призначено і виплачено з Державного бюджету України соціальну допомогу в сумі 1902 гр.60 копійок, яка підлягає стягненню з відповідача на основі положень ч. 10 ст. 181 СК України.

Відповідач ОСОБА_1 в процесі розгляду справи заявлений позов визнав, не заперечував проти його задоволення, пояснивши, що він дійсно за судовим рішенням має сплачувати аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей. В 2006 році він був безробітним, отримував виплати по безробіттю. В цей період у нього народилася дитина від повторного шлюбу. Не заперечував того факту, що змінив своє постійне місце проживання.

Заслухавши пояснення сторони позивачів, відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності та диспозитивності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних обґрунтувань.

Відповідно до рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2004 року відповідач мав сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей / а.с. 3 /.

Зазначене рішення суду було допущене до примусового виконання та виконувалося / а.с. 4, 6, 38 - 46 /.

З показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що в подальшому відповідач перестав виплачувати аліменти, змінив своє місце проживання, в наслідок чого його було оголошено в розшук.

З цих підстав на основі відповідної Урядової постанови та чинного сімейного законодавства України стягувачці ОСОБА_3 було призначено та протягом травня - жовтня 2006 року виплачено тимчасову допомогу на дітей в сумі 1902 гр. 60 коп., що підтверджується довідкою органів соціального захисту населення / а.с. 5 /.

Відповідно до ст. ст. 180, 181 ч.ч. 8, 10 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини / аліменти / присуджуються у частці від доходу її матері, батька і / або / у твердій грошовій сумі. Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Приймаючи до уваги викладені обставини, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 14, 60, 62, 64, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 ч.ч. 8, 10 Сімейного кодексу України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов Миргородського міжрайонного прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації / розрахунковий рахунок 35418072000528, код організації 03195085, код МФО 831019, банк ГУДКУ в Полтавській області / в рахунок наданої дітям тимчасової державної допомоги 1902 / одну тисячу дев'ятсот дві / гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 / п'ятидесяти однієї / гривни та на користь державного бюджету м. Миргорода витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 / тридцяти / гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Чернюк В.Д.