Ухвала суду № 46403587, 19.12.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-3931/11 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Н.О.

Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Монастирецького Д.І.,

суддів: Зубарєвої К.П., Бакуса В.Я.,

секретаря Кубішин І.В.,

з участю представника ПАТ Банк Фінанси та КредитОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредитна рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредитдо ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року позовні вимоги ВАТ (на даний час ПАТ) Банку Фінанси та Кредитзадоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (що значиться зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_1) в користь ВАТ Банк Фінанси та Кредит(вул. Артема, 60 м. Київ, р/р 29093227998003 філії Західне РУАТ Банк Фінанси та Кредит, МФО 325923, код Банку 22403603) 419358 (чотириста девятнадцять тисяч триста пятдесять вісім) грн. 58 коп. заборгованості за кредитним договором та 677644 (шістсот сімдесят сім тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп. заборгованості по пені, та 1820 грн. судових витрат, а всього 1098822 (один мільйон девяносто вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 72 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит(далі Банк).

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість з підстав, що в позивача є всі підстави для звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки. Неотримання свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, так як спадщина ОСОБА_4 була прийнята і вона вважається належною спадкоємницею з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Просить скасувати рішення в частині відмови від звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити нове, яким позов ПАТ Банк Фінанси та Кредитзадовольнити в повному обсязі.

Відповідачі повідомлені належним чином в судове засідання апеляційної інстанції не зявилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, представника ПАТ Банк Фінанси та КредитОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 22 серпня 2007 року на забезпечення виконання боржником ОСОБА_3 кредитного договору між Банком та ОСОБА_5 було укладено Договір іпотеки, відповідно до якого останній передав в іпотеку ВАТ Банк Фінанси та Кредитналежний йому на праві власності житловий будинок № 1 по вул. Центральній в с. Лівчиці Городоцького району Львівської області. 23.12.2008 року іпотекодавець ОСОБА_5, який являвся батьком відповідачів, помер.

З копії заповіту, складеного ОСОБА_5 та посвідченого секретарем Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області 17.12.2007 року, спадкоємцями його майна є його дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і, зокрема, спадкоємцем спірного житлового будинку № 1 по вул. Центральній в с. Лівчиці Городоцького району Львівської області дочка ОСОБА_4 (а.с. 112).

Частина 1 статті 12 Закону України Про іпотекупередбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотекуу разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як вбачається з частини першої статті 35 цього ж Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відмовляючи в частині позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач не звертався до ОСОБА_4 з вимогою про виконання зобовязання щодо сплати простроченої заборгованості за кредитом, відсотками та іншими, передбаченими кредитним договором платежами, що виникли на час звернення до суду з позовом, не надав доказів на підтвердження відмови ОСОБА_4 сплатити такі суми, не направив їй письмової вимоги про усунення порушень виконання основного зобовязання, не дотримався процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, позивач, в порушення вимог ст. 39 Закону України Про іпотекуне зазначив спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, не представив суду документів, які б містили опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають до задоволення його вимоги, а саме - будинку № 1 по вул. Центральній в с. Лівчиці Городоцького району Львівської області, не вказав його вартість, не повідомив про наявність чи відсутність пріоритету та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, не вказав статусу земельної ділянки, на якій розташований цей будинок та умови переходу до іпотекодержателя права власності чи користування цією ділянкою, оскільки умовою передачі нерухомого майна в іпотеку згідно ст. 6 Закону є вирішення питання переходу таких прав на земельну ділянку.

Наведене обєктивно стверджується зібраними та оціненими судом доказами, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи та рішенні.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, позивачем не представлено як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредитвідхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Монастирецький Д.І.

Судді: Зубарєва К.П.

ОСОБА_7