Ухвала суду № 46403565, 07.07.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/929/13-к Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 11-кп/783/295/15 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

під головуванням судді Галина В.П.

суддів Пешкова М.І., Березюка О.Г.

при секретарі Мельниченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2013 року, яким визнано винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.307, ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України

з участю прокурора Мотринця Є.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

на вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2013 року в частині засудження ОСОБА_1 скасувати.

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364 ч. 3, 365 ч. 2, 366 ч. 2, 307 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, та призначено покарання:

- ч.3 за ст.364 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна; на підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.2 ст.365 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 500 ( п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.2 ст.366 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 250 ( двісті п»ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- за ч.2 ст.307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

- за ч.3 ст.368 КК України - 5 (п»ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді - 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки з конфіскацією майна та зі сплатою штрафу у розмірі 500 (п»ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 8500 грн.).

На підставі ст.54 КК України позбавлено ОСОБА_1 спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Відповідно до ст.72 КК України призначені покарання виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Також, цим вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 367 ч. 2, 309 ч. 1 КК України.

В частині обвинувачення ОСОБА_3 вирок суду не оскаржується.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 покликається на те, що вирок суду не відповідає вимогам ст.370 КПК України, є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим. Вважає, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України, оскільки відсутня об»єктивна сторона складу кримінального правопорушення, а саме дія, яку можна було б вважати «незаконним збутом наркотичного засобу», відсутня суб»єктивна сторона кримінального правопорушення, а саме вина у формі прямого умислу та мета збуту, так як описані у вироку дії були вчинені для притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності шляхом імітації оперативної закупівлі наркотичних засобів у нього та поміщення в будинку останнього з метою подальшого їх вилучення. Таким чином, його дії слід було кваліфікувати за ч.2 ст.309 КК України, а не за ч.2 ст.307 КК України. Судом першої інстанції в мотивувальній частині вироку не вказано жодного доказу на підтвердження встановлених судом обставин, за які його засуджено за ч.2 ст.307 КК України. Судом не було взято до уваги його показання, а також нема жодного слова з показань ОСОБА_5, натомість судом було внесено завідомо неправдиві відомості в оскаржуваний вирок, а саме йдеться про мету помсти потерпілому ОСОБА_4

Судом першої інстанції неправильно встановлені події, що мали місце 21.09.2012 року та 24.09.2012 року щодо наявності наркотичних засобів при імітації двох оперативних закупівель у ОСОБА_4 та огляді його помешкання.

Крім цього, судом першої інстанції при кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України, зроблено хибні висновки, які не відповідають дійсності та не наведеного жодного доказу на підставі якого підтверджується мета його дій, невірно встановлена кваліфікуюча ознака даного злочину «тяжкі наслідки», а тому вважає, що його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст.366 КК України.

Щодо засудження його за ч.2 ст.365 КК України, то місцевим судом не було враховано, що ним використано, а не застосовано табельну вогнепальну зброю «для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров»ю громадянина або працівника міліції». Його показання в цій частині підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 Судом не врахованого і того, що при перевищенні службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї, зброя повинна застосовуватися до потерпілого. Судом не враховано, що одразу після затримання ОСОБА_4 ним була викликана слідчо-оперативна група Червоноградського МВ для того щоб черговий слідчий провів огляд помешкання ОСОБА_4 на підставі постанови Червоноградського міського суду. Вважає, що згідно Закону України «Про міліцію», він мав право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася можуть виникнути підстави для її застосування. Показання ОСОБА_4 про те, що коли він лежав на підлозі то ним обвинуваченим йому було нанесено удари по тілу і в голову, не відповідають дійсності і повністю спростовуються висновком судово-медичної експертизи.

Щодо кваліфікації його дій за ч.3 ст.364 КК України, то вважає, що для досягнення мети відновлення справедливості по відношенню до ОСОБА_7, якого було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності через неправдиві показання ОСОБА_4, іншого способу аніж підміна речових доказів придумати не зміг.

Щодо засудження його за ч.3 ст.368 КК України, то ОСОБА_1 вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст.61 Конституції України вирок суду не відповідає дійсності, є надуманим та ґрунтуються на хибних припущеннях потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та органу досудового розслідування.

Речові докази, на які посилається суд у вироку є недопустимими, оскільки судом не досліджувалися.

Просить вирок місцевого суду в частині, що стосується ОСОБА_1 скасувати повністю. Постановити ухвалу, якою кримінальне провадження в частині кваліфікації його дій за ч.2 ст.366 КК України закрити у зв»язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 та за ч.2 ст.365 КК України м»якше покарання із застосуванням ст.69 КК України, аніж визначене вироком суду, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без приєднання додаткових покарань. Визнати такими, що пом»якшують покарання на підставі ст.66 КК України наступні обставини: молодий вік, відсутність судимості, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, позитивні характеристики, визнання винуватості в частині та щире каяття, перебування на утриманні батьків, що досягли пенсійного віку та баби похилого віку, наявність заохочень під час проходження служби в органах внутрішніх справ та високих показників оперативно-службової діяльності, отримання диплома з відзнакою про закінчення вищого навчального закладу системи МВС, вчинення злочину з метою відновлення справедливості та відновлення порушених прав третьої особи.

На вирок суду захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та зміни до неї, в якій з аналогічних мотивів просить вирок місцевого суду скасувати повністю в частині обвинувачення ОСОБА_1

Постановити нову ухвалу, якою кримінальне провадження за ч.2 ст.307, ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.365 КК України м»якше покарання, аніж 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавлення спеціального звання - старший лейтенант міліції.

Призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 3-х років позбавлення волі без призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією цієї статті, визнавши при цьому на підставі ст.66 КК України такими, що пом»якшують призначене покарання ряд обставин: щире каяття у дійсно вчиненому ним кримінальному правопорушенні, перебування на утриманні непрацездатних у зв»язку з досягненням пенсійного віку батьків та бабусі, позитивні характеристики, молодий вік та вчинення кримінального правопорушення вперше.

При розгляді дослідити всі без винятку обставини, які стосуються інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст.368 КК України, а також докази, які стосуються цих обставин, виключивши із складу допустимих ті докази про порушення процедури отримання яких зазначено в мотивувальній частині цієї скарги.

При апеляційному розгляді даної справи обвинувачений ОСОБА_1 та в його інтересах захисник ОСОБА_2 свої вимоги уточнили та просять вирок в частині його засудження за ч.3 ст.364; ч.3 ст.368 КК України скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України. Перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.307 на ч.1 ст.309 КК України; з ч.2 ст.365 на ч.1 ст.125 КК України; з ч.2 ст.366 на ч.1 ст.366 КК України; не застосовувати ст.54 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просить застосувати до нього амністію, а в його інтересах захисник ОСОБА_2 застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 року на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області №233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, яка відповідно до ст.25 Закону України «Про державну службу» та розпорядження Кабінету Міністрів України №333-р від 09.08.2005 року займає відповідальне становище, та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності із законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватись тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватись принципів законності та дотримання прав і свобод людини, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_7, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження ( далі - колишнім працівником міліції ОСОБА_7) у власних інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, з квітня 2011 року по липень 2012 року включно вчиняв вимагання та одержання хабарів за прикриття злочинної діяльності та не притягнення до кримінальної відповідальності наркозалежних потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим слідством день у березні 2011 року обвинувачений ОСОБА_1 діючий за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_7, в особистих інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_7, володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, в салоні автомобіля ОСОБА_7 марки «БМВ», повідомив потерпілому ОСОБА_5 про його обізнаність щодо виготовлення та вживання останнім та його співмешканкою ОСОБА_11 наркотичного засобу - опію ацетильованого, та висловив потерпілому ОСОБА_5 вимогу про передачу ним щомісячно грошових коштів у сумі 100 доларів США за невжиття ними, як працівниками СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, заходів, спрямованих на притягнення його та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 309, 317 КК України. При цьому, ОСОБА_7 запевнив потерпілого ОСОБА_5, що у разі передачі ним щомісячно грошових коштів у сумі 100 доларів США в еквіваленті 800 грн., він та свідок ОСОБА_11 зможуть продовжити займатись незаконною діяльністю з виготовлення, зберігання та вживання наркотичного засобу опію ацетильованого, а він та обвинувачений ОСОБА_1, як працівники міліції, будучи обізнаними із вказаними протиправними діями, не будуть вживати заходів, спрямованих на припинення їх протиправної діяльності та притягнення їх до кримінальної відповідальності.

У випадку відмови потерпілого ОСОБА_5 передавати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 щомісячно хабарі, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_5 не зможе у подальшому незаконно виготовляти, здійснювати придбання, зберігати, перевозити наркотичні засоби без мети збуту, а також організовувати місця для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів, а він, ОСОБА_7 чи обвинувачений ОСОБА_1, в силу свого службового становища та пов'язаних із цим можливостей, як працівники міліції, вживатимуть заходів, спрямованих на викриття їх незаконної діяльності та притягнення потерпілого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України.

Будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі щомісячно хабарів працівникам міліції могла потягнути за собою вжиття ними заходів, спрямованих на викриття здійснюваної ними незаконної діяльності та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності, останній погодився на таку незаконну вимогу. Отримавши згоду потерпілого ОСОБА_5 про передачу щомісячних хабарів у вказаному розмірі, колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомив, що у зв'язку з тим, що його часто немає в місті, то хабарі потерпілий ОСОБА_5 щомісячно буде передавати обвинуваченому ОСОБА_1

У подальшому, умисно, діючи за попередньою змовою, відповідно до попередньої домовленості, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах та в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, з метою незаконного збагачення, у невстановлений слідством день у квітні 2011 року, колишній працівник міліції ОСОБА_7, прибув за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, де у салоні власного автомобіля марки «БМВ», отримав від потерпілого ОСОБА_5 особисто в руки грошові кошти у сумі 800 грн. за невжиття ним та обвинуваченим ОСОБА_1 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_11 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.309, 317 КК України. Зазначені кошти в подальшому, за невстановлених слідством обставин, колишній працівник міліції ОСОБА_7 розділив із обвинуваченим ОСОБА_1

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_7, відповідно до попередньої домовленості з останнім, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_7, у невстановлений слідством день у червні 2011 року прибув за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, де на сходовій клітці, біля вхідних дверей в АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_11, отримав від потерпілого ОСОБА_5 особисто в руки грошові кошти у сумі 800 грн. за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_7 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 309, 317 КК України. В подальшому, за невстановлених слідством обставин, обвинувачений ОСОБА_1 розділив з колишнім працівником міліції ОСОБА_7 зазначені грошові кошти у сумі 800 грн.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 продовжуючи свої умисні злочинні дії, повторно, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_7, відповідно до попередньої домовленості з останнім, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_7, в невстановлені слідством дні з липня 2011 року по травень 2012 року включно, за невстановлених слідством обставин, повторно, отримував від потерпілого ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 800 грн. на місяць, за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_7 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та притягнення потерпілого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України. Зазначені кошти в подальшому, за невстановлених слідством обставин, обвинувачений ОСОБА_1 розділив з ОСОБА_7

Таким чином, за період з квітня 2011 року по травень 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_5 хабарів на загальну суму 11 200 грн.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з колишнім працівником міліції ОСОБА_7, відповідно до попередньої домовленості з останнім, продовжуючи свої злочинні дії, в особистих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та незаконного збагачення ОСОБА_7, у невстановлений слідством день у червні 2012 року прибув за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, де висловив вимогу потерпілому ОСОБА_5 про передачу йому грошових коштів у сумі 1500 грн., які згідно його слів, йому потрібні для придбання автомобіля. В подальшому, за невстановлених слідством обставин ОСОБА_5 передав, а обвинувачений ОСОБА_1 повторно отримав від останнього хабар у сумі 1500 грн., як оплату за червень - липень 2012 року за невжиття ним та колишнім працівником міліції ОСОБА_7 заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 щодо незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, а також утримання місць для незаконного вживання, виготовлення наркотичних засобів та притягнення потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України, які в подальшому, за невстановлених слідством обставин розділив із колишнім працівником міліції ОСОБА_7

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1, діючи в групі з колишнім працівником міліції ОСОБА_7, використовуючи надані йому владні повноваження працівника правоохоронного органу, будучи службовою особою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та інтересах ОСОБА_7, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, з метою власного незаконного збагачення, протягом квітня 2011 року - липня 2012 року вимагав та одержав хабарі від потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 12700 грн.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 р. на посаді оперуповноваженого СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватись тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватись принципів законності та дотримання прав і свобод людини, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ОСОБА_7( матеріали відносно якого виділені в окреме провадження), у власних інтересах, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, з грудня 2010 року по серпень 2012 року включно, повторно, вчиняв одержання хабарів за прикриття злочинної діяльності останніх за наступних обставин.

Так, у невстановлений слідством день в грудні 2010 року між наркозалежною потерпілою ОСОБА_12 та колишнім працівником міліції ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_1, за ініціативи останніх, відбулась зустріч неподалік приміщення Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 8а, під час якої обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою між собою, з метою взяття під контроль діяльності потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 щодо незаконного виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого наркозалежним мешканцям м. Червонограда та отримання внаслідок цього стабільного особистого незаконного доходу у вигляді сплати щоденних сум хабарів, повідомили потерпілій ОСОБА_12 про те, що їм, як працівникам СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області відомо, що остання спільно із потерпілою ОСОБА_8 займаються виготовленням та збутом наркотичного засобу - опію ацетильованого. Крім цього, в ході вказаної розмови колишній працівник міліції ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою між собою, висловили вимогу потерпілій ОСОБА_12 про передачу нею та потерпілою ОСОБА_8 щоденно грошових коштів йому та обвинуваченому ОСОБА_1 у сумі 200 гривень, загалом 6000 гривень на місяць, за невжиття ними, як працівниками СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, заходів, спрямованих на викриття їхньої незаконної діяльності з виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого, а також не притягнення її та потерпілої ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, і сприяння в подальшій можливості здійснення незаконної діяльності з виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого. Одночасно, ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_1, як гарантію сприяння у здійсненні незаконної діяльності потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 зобов'язались за вищевказану незаконну винагороду здійснювати прикриття їх протиправної діяльності, заздалегідь повідомляти потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 про рейди з виявлення місць незаконного збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяти останнім у здійсненні незаконної діяльності з виготовлення та збуту наркотичних засобів. Крім цього, в ході вказаної розмови, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомили потерпілій ОСОБА_12, що у разі, якщо вона погодиться на їх пропозицію, то вона зможе залучати й інших осіб до виготовлення та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 запевнили потерпілу ОСОБА_12, що у разі передачі нею грошових коштів у сумі 200 гривень на день, вона та потерпіла ОСОБА_8 зможуть продовжити займатися вказаною незаконною діяльністю і обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, як працівники міліції, будучи обізнаними з вказаними їхніми незаконними діями, не вживатимуть заходів, спрямованих на викриття їх незаконної діяльності та притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

У випадку відмови потерпілої ОСОБА_12 передавати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 щоденно 200 грн., загалом 6000 гривень на місяць, останні повідомили про те, що потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_8 не зможуть в подальшому незаконно виготовляти та збувати наркотичний засіб - опій ацетильований, а також залучати до своєї діяльності інших осіб, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, в силу свого службового становища та пов'язаних із цим можливостей, вживатимуть заходів, спрямованих на викриття незаконної діяльності потерпілої ОСОБА_12 та ОСОБА_8 та подальшого притягнення їх до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

Будучи поставленою в умови, за яких відмова від передачі потерпілою ОСОБА_12 хабарів працівникам СБНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 могла потягнути притягнення її та потерпілої ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 307 КК України, остання змушена була погодитись на вимоги вищевказаних працівників міліції і з метою підтвердження серйозності своїх намірів щодо співпраці з працівниками міліції, в цей же ж день передала обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 200 гривень.

Отримавши згоду потерпілої ОСОБА_12 про передачу щоденно хабарів у вищевказаному розмірі, загалом 6000 гривень на місяць, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомили, що хабарі вони будуть забирати 2-3 рази на тиждень, а саме будуть попередньо телефонувати їй або потерпілій ОСОБА_8 та повідомляти про місце та час, де буде відбуватись передача хабарів.

Також, у невстановлений слідством день в березні-травні 2012 року обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, використовуючи надані владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про діяльність вказаних вище осіб, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, приїхали додому до потерпілої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 та повідомили останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_12 з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів за не викриття її протиправної діяльності. Не заставши потерпілої ОСОБА_12 вдома, останні, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, висловили вимогу потерпілій ОСОБА_10 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_12 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомили, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_10 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_12, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_7 щодо обізнаності працівників міліції про здійснення незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_12 хабарів колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 та обвинуваченому ОСОБА_1 у сумі по 200 гривень на день, потерпіла ОСОБА_10, побоюючись, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_7, її та потерпілу ОСОБА_12 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 300 гривень.

В подальшому, у невстановлений слідством день в червні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про протиправну діяльність потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_8, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, приїхали додому до потерпілої ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 та повідомили останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_12, з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів за невикриття її незаконної діяльності. Не заставши потерпілої ОСОБА_12 вдома, останні аналогічно попереднього разу, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, повторно висловили вимогу потерпілій ОСОБА_10 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_12 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомили, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_10 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_12, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_7 щодо обізнаності працівників міліції про незаконну діяльність з виготовлення та збуту наркотичного засобу опію - ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_12 хабарів обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 у сумі по 200 гривень на день, потерпіла ОСОБА_10, побоюючись за те, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7, її та потерпілу ОСОБА_9 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 200 гривень.

У подальшому, у невстановлений слідством день у червні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про протиправну діяльність потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_8, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, неодноразово приїжджали додому до потерпілої ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_4 та повідомляли останній, що вони розшукують потерпілу ОСОБА_12 з метою отримання від неї раніше обумовлених сум хабарів, за не викриття її незаконної діяльності та не притягнення до кримінальної відповідальності. Не заставши потерпілої ОСОБА_12 вдома, останні аналогічно попереднім разам, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, повторно, неодноразово висловлювали вимогу потерпілій ОСОБА_10 про передачу нею замість потерпілої ОСОБА_12 грошових коштів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7 повідомляли, що у разі не передачі потерпілою ОСОБА_10 грошових коштів замість потерпілої ОСОБА_12, ними будуть вжиті заходи, спрямовані на притягнення потерпілої ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за виготовлення та збут наркотичного засобу - опію ацетильованого. Будучи обізнаною про домовленості, які існували між потерпілою ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_1 і колишнім працівником міліції ОСОБА_7 щодо обізнаності працівників міліції про незаконну діяльність з виготовленню та збуту наркотичного засобу опію - ацительованого та не вжиття ними заходів, спрямованих на викриття такої незаконної діяльності у разі передачі потерпілою ОСОБА_12 хабарів обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7 у сумі по 200 грн. на день, потерпіла ОСОБА_10, побоюючись за те, що у разі не передачі нею хабара обвинуваченому ОСОБА_1 та колишньому працівнику міліції ОСОБА_7, її та потерпілу ОСОБА_9 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, змушена була передати обвинуваченому ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 гривень, таким чином усього передавши хабарі на загальну суму 700 грн.

В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, використовуючи надані їм владні повноваження, будучи обізнаними по суті своєї служби з інформацією про злочини, вчинені у сфері обігу наркотиків, зокрема щодо незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого потерпілими ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, будучи посадовими особами правоохоронного органу, продовжуючи свої умисні дії, за попередньою змовою між собою, в особистих корисливих інтересах власного незаконного збагачення та в інтересах потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_8, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, протягом грудня 2010 року - липня 2012 року умисно ухилялись від виконання покладених на них законом обов'язків, здійснювали прикриття їх незаконної діяльності, заздалегідь повідомляли потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 про рейди з виявлення місць збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяли останнім у здійсненні незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 та колишній працівник міліції ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою між собою, по попередньо узгодженому плану з потерпілою ОСОБА_12, з грудня 2010 по липень 2012 року включно, у невстановлені слідством дні та за невстановлених слідством обставин, телефонували потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_8, призначали час та місце зустрічі, де повторно вимагали та отримували від потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обумовлені суми хабарів, загалом 6000 гривень на місяць, усього на суму 114 000 грн.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, будучи службовою особою, діючи умисно, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання наркотичних засобів, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8, продовжуючи вчиняти незаконні дії для досягнення свого злочинного умислу, спрямованого на власне незаконне збагачення, повторно, з липня 2012 року по серпень 2012 року включно, вчиняв одержання хабарів за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 з липня 2012 року, після звільнення ОСОБА_7 з посади начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ, продовжуючи свої незаконні дії, спрямовані на власне незаконне збагачення, будучи посадовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, в особистих корисливих інтересах, з метою власного незаконного збагачення та в інтересах потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_8, всупереч інтересам служби та завданням кримінального судочинства, протягом липня 2012 року - серпня 2012 року включно, умисно ухилялися від виконання покладених на нього законом обов'язків, здійснював прикриття їх незаконної діяльності, заздалегідь повідомляв потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 про рейди з виявлення місць незаконного збуту наркотичних засобів, ініційовані правоохоронними органами, а також своїми порадами сприяв останнім у здійсненні незаконної діяльності по виготовленню та збуту наркотичного засобу - опію ацетильованого, за що, відповідно до попередніх домовленостей із потерпілою ОСОБА_12, отримував від останньої чи потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 150 грн. на день, на загальну суму 4500 грн. в місяць.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 по попередньо узгодженому плану з потерпілою ОСОБА_12, з липня 2012 по серпень 2012 року включно, у невстановлені слідством дні та за невстановлених слідством обставин, телефонував потерпілим ОСОБА_12 або ОСОБА_8, призначав час та місце зустрічі, де отримував від потерпілих ОСОБА_12 чи ОСОБА_8 обумовлені суми хабарів, загалом 4500 гривень на місяць, усього в сумі 9000 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 у період з грудня 2010 року по липень 2012 року вимагав та одержав від потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 хабарів на загальну суму 114 000 грн.; в період з липня по серпень 2012 року вимагав та отримав від потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_8 хабарів на суму 9000 грн., а усього за період грудень 2010 - серпень 2012 р. вимагав та одержав від потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8З хабарів на загальну суму 123 000 гривень.

Отже, усього обвинувачений ОСОБА_1, діючи в групі осіб з колишнім працівником міліції ОСОБА_7, за період грудень 2010 - серпень 2012 р. отримав від потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 хабарів на загальну суму 135 700 грн.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням хабара, у великому розмірі, тобто злочин, передбачений ч.3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 3207-VI (3207-17) від 07.04.2011).

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи у відповідності до наказу начальника ГУ МВСУ у Львівській області № 44 о/с від 25.02.2010 року на посаді оперуповноваженого СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 16.05.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 141 о/с - старшим оперуповноваженим СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 17.07.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 233 о/с - в.о. начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області; з 14.08.2012 року, у відповідності до наказу начальника ГУ МВС України у Львівській області № 255 о/с - начальника СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади та виконуючи службові обов'язки з попередження, виявлення та розкриття злочинів, пов'язаних з наркоманією та незаконним обігом наркотиків, будучи зобов'язаним, відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх службових обов'язків захищати законні права, свободи та інтереси громадян, виконувати свої завдання неупереджено та у точній відповідності з законом, при виконанні покладених на нього обов'язків керуватися тільки законом та діяти в його межах, а також будучи зобов'язаним у відповідності до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та наказів МВС України вживати необхідних оперативно-розшукових заходів, щодо попередження, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень, фіксувати фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, при цьому дотримуватися принципів законності та дотримання прав і свобод людини, вчинив зловживання владою та службовим становищем за наступних обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_7, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем з метою одержання хабарів, протягом квітня 2011 року - липня 2012 року вимагав та одержав хабарі від потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 12700 грн. за не притягнення його та свідка ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 309, 317 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою з колишнім начальником СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_7, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем з метою одержання хабарів, протягом грудня 2010 року - серпня 2012 року включно, повторно, вимагав та одержав хабарі від потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_8 на загальну суму 114 000 грн. за прикриття їх злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи умисно, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення‚ володіючи в силу займаного службового становища відомостями про осіб, схильних до вживання та виготовлення наркотичних засобів, умисно вчиняв зловживання владою та своїм службовим становищем, з метою одержання хабарів, протягом липня 2012 року - серпня 2012 року включно, повторно, вимагав та одержав хабарі від потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_8 на загальну суму 9000 грн. за прикриття їх злочинної діяльності, не притягнення потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_8З до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

Своїми вищевказаними умисними діями, пов'язаними із зловживанням владою та службовим становищем, обвинувачений ОСОБА_1 дискредитував правоохоронні органи. Свідомо та умисно в період з грудня 2010 року по серпень 2012 року, виконуючи службові обов'язки всупереч інтересам служби, переслідуючи мету власного незаконного збагачення, систематично приховував достовірно відому йому інформацію про вчинення злочинів потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, свідком ОСОБА_11, за що отримав незаконну грошову винагороду в загальній сумі 135 700 грн., чим заподіяв істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам у вигляді формування у громадськості негативної думки про корумпованість, вседозволеність і можливість ігнорування вимог законодавства працівниками правоохоронних органів, чим підірвав авторитет та престиж органів державної влади і правоохоронних органів в особі СБНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, у власних інтересах та інтересах третьої особи - колишнього начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_7, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, в порушення Закону України «Про міліцію», переслідуючи мету помсти ОСОБА_4, який давав показання у Сихівському районному суді м. Львова стосовно колишнього працівника міліції ОСОБА_7, якого постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2012 р. притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.172-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_5 за ст. 307 КК України, з допомогою останнього, імітував проведення двох оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_4, помістив йому в кишеню грошові кошти, а в будинку - наркотичний засіб - опій ацетильований, з метою подальшого незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, 21.09.2012р. обвинувачений ОСОБА_1, зустрівшись біля будинку АДРЕСА_3 із потерпілим ОСОБА_5, дав йому одноразовий медичний шприц об»ємом 5 мл., який частково був заповнений рідиною коричневого кольору, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього імітувати оперативну закупівлю наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, а саме здійснити прогулянку по вулиці Cадовій в смт. Гірник Львівської області, після чого в присутності понятих видати йому вищезгаданий медичний шприц та сказати, що він придбаний у потерпілого ОСОБА_4

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у його користуванні, разом із потерпілим ОСОБА_5 та понятим ОСОБА_14 поїхали в смт. Гірник, Львівської області, де зупинились на вул. Садовій, неподалік від будинку №14. Слідом за ними на власному автомобілі приїхав інший понятий - ОСОБА_15

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_14, вручив потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 160 гривень (купюра номіналом 100 гривень серії ЕЩ 9566256, купюра номіналом 50 гривень серії ЗС 0472903, купюра номіналом 10 гривень серії ЗБ 9577122), які були вписані в протокол помічення грошових купюр від 21.09.2012 р., після чого потерпілий ОСОБА_5, у відповідності до попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, упродовж 10 хвилин здійснив прогулянку по вулиці Садовій в смт. Гірник, Львівської області і повернувся до автомобіля ВАЗ «21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходився обвинувачений ОСОБА_1 та поняті.

У подальшому, потерпілий ОСОБА_5 в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_14, згідно попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, дістав із верхньої кишені своєї куртки медичний шприц об»ємом 5 мл., який був заповнений рідиною коричневого кольору, в якій згідно висновку експертизи № 3/1543 від 10.10.2012 р. виявлено опій (опій ацетильований), що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено масою 0,1409 грам, і видав його обвинуваченому ОСОБА_1, який в свою чергу помістив вказаний медичний шприц в поліетиленовий пакет.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 разом із потерпілим ОСОБА_5 та понятими ОСОБА_15 і ОСОБА_14, поїхали на АЗС «ОККО», що в м. Червонограді по вул. Львівській, 51, де обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі наркотичних засобів, достовірно знаючи, що факту оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4 не було, дав підписати понятим та потерпілому ОСОБА_5 протокол огляду покупця від 21.09.2012 р. та протокол добровільної видачі від 21.09.2012 р.

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, 24.09.2012 року обвинувачений ОСОБА_1, зустрівшись із потерпілим ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_3, дав йому одноразовий медичний шприц, який частково був заповнений рідиною коричневого кольору, та шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 307 КК України, повторно примусив останнього імітувати оперативну закупівлю наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, а саме пройтись по вулиці Садовій в смт. Гірник Львівської області, після чого в присутності понятих, видати йому вищезгаданий медичний шприц та сказати, що він придбаний у потерпілого ОСОБА_4

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1 на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, разом із потерпілим ОСОБА_5 та понятими ОСОБА_14 і ОСОБА_16 поїхали в смт. Гірник Львівської області, де зупинились на вул. Садовій, неподалік від будинку №14.

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу в потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, в присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_16 вручив потерпілому ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 40 гривень (купюра номіналом 20 гривень серії ЗЕ 3663300, купюра номіналом 20 гривень серії КХ 2785912), які були вписані в протокол помічення грошових купюр від 22.09.2012 р., після чого потерпілий ОСОБА_5, у відповідності до попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, упродовж 10 хвилин пройшовся по вулиці Садовій смт. Гірник Львівської області і повернувся до автомобіля ВАЗ «21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходився обвинувачений ОСОБА_1 та поняті.

У подальшому потерпілий ОСОБА_5, в присутності понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_16, згідно попередньо наданих інструкцій обвинуваченого ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі, дістав із верхньої кишені своєї куртки медичний шприц об»ємом 5 мл., який був частково заповнений рідиною коричневого кольору, і видав його обвинуваченому ОСОБА_1, який в свою чергу помістив вказаний медичний шприц в поліетиленовий пакет. Згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. вказана рідина містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грами.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1, імітуючи процедуру оперативної закупівлі наркотичних засобів, достовірно знаючи, що факту оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4 не було, дав підписати понятим та ОСОБА_5 протокол огляду покупця від 24.09.2012 р. та протокол добровільної видачі від 24.09.2012 р.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1, з метою імітації викриття потерпілого ОСОБА_4 у збуті наркотичної речовини та подальшого притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, маючи в наявності постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду АДРЕСА_5 та не пред'являючи зазначеної постанови потерпілому ОСОБА_4 та свідкові ОСОБА_6, які знаходились в середині будинку, розбив рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолетом «Макарова» серії НОМЕР_2 віконне скло на першому поверсі і таким чином проник в середину вказаного будинку.

Зайшовши через розбите віконне скло в прихожу кімнату, обвинувачений ОСОБА_1 відчинив двері оперуповноваженому сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанту міліції - обвинуваченому ОСОБА_3, який також зайшов в будинок.

Знаходячись в прихожій кімнаті, обвинувачений ОСОБА_1, з метою послабити опір потерпілого ОСОБА_4, наніс йому два удари рукояткою пістолета «Макарова» серії НОМЕР_2 в ділянку правого плеча та правого передпліччя, після чого з допомогою обвинуваченого ОСОБА_3 викрутив потерпілому ОСОБА_4 руки за спину та вдягнув спецзасоби - кайданки.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1, користуючись тим, що руки потерпілого ОСОБА_4 були в кайданках, з метою подальшого викриття останнього у збуті наркотичної речовини та притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, поклав потерпілому ОСОБА_4 в праву кишеню штанів грошові кошти в сумі 63 гривні (в тому числі 2 купюри номіналом по 20 гривень серії ЗЕ 3663300 та серії КХ 2785912), які йому повернув потерпілий ОСОБА_5 після імітації оперативної закупівлі.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з допомогою обвинуваченого ОСОБА_3, вивів потерпілого ОСОБА_4 в прихожу кімнату будинку і кинув на підлогу. При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 дав вказівку обвинуваченому ОСОБА_3 знаходитись біля потерпілого ОСОБА_4, який лежав на підлозі в прихожій кімнаті, а сам повернувся в кухню.

Користуючись відсутністю на кухні сторонніх осіб, обвинувачений ОСОБА_1 поклав у відро для сміття одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл. із залишками речовини коричневого кольору, полімерний флакон із вмістом речовини коричневого кольору та відрізок медичного бинта, просоченого речовиною коричневого кольору.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 із власного мобільного телефону зателефонував в чергову частину Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області і викликав слідчо-оперативну групу з метою документування факту збуту потерпілим ОСОБА_4 наркотичних засобів та подальшого притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході огляду місця події слідчим Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області із правої кишені штанів потерпілого ОСОБА_4 вилучено грошові кошти в сумі 63 гривні, а з відра для сміття, яке знаходилось на кухні, одноразовий медичний шприц об'ємом 2 мл., із залишками речовини коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №3/1543 від 10.10.2012 р. містить залишкові кількості опію ацетильованого, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, полімерний флакон із вмістом речовини коричневого кольору, яка згідно вказаного висновку експерта містить опій ацетильований, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою 0, 1229 грам та відрізок медичного бинта, просоченого речовиною коричневого кольору, яка згідно вказаного висновку експерта містить опій ацетильований, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою 0, 0416 грам.

26.09.2012 р. Червоноградським МВ ГУ МВС України у Львівській області за даними фактами збуту наркотичних засобів порушено кримінальну справу №134-1159 стосовно потерпілого ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України.

Внаслідок вказаних протиправних дій обвинувачений ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, заподіяв істотну шкоду державним інтересам, що проявилась у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадськості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності нормами чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в особистих інтересах використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 364 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, у власних інтересах та інтересах третьої особи - колишнього начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_7, використовуючи надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, в порушення ст.2, 10 Закону України «Про міліцію», переслідуючи мету помсти потерпілому ОСОБА_4, який давав показання в Сихівському районному суді м. Львова стосовно ОСОБА_7, якого постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.07.2012 р. притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень, шляхом погроз притягнення до кримінальної відповідальності потерпілого ОСОБА_5 за ст.307 КК України, з допомогою останнього імітував дві оперативні закупівлі наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_4 та помістив йому в кишеню грошові кошти та в будинку наркотичний засіб - опій (опій ацетильований), з метою подальшого незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, 24.09.2012 р., приблизно о 13 годині, з метою безперешкодного потрапляння в житловий будинок АДРЕСА_5, перебуваючи у подвір'ї вказаного будинку, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 15 Закону України «Про міліцію», незаконно використав табельну вогнепальну зброю - пістолет системи «Макарова» серії НОМЕР_2, спричинивши чотири постріли у собаку, яка була на прив'язі і не становила загрози життю та здоров'ю працівника міліції.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1 підійшовши до житлового будинку АДРЕСА_5, маючи в наявності постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду вказаного будинку та не пред'являючи зазначеної постанови потерпілому ОСОБА_4 і свідкові ОСОБА_6, які знаходились в будинку, розбив рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолетом системи «Макарова» серії НОМЕР_2 віконне скло на першому поверсі і таким чином проник у приміщення вказаного будинку.

Зайшовши через розбите віконне скло в прихожу кімнату, обвинувачений ОСОБА_1 відчинив двері оперуповноваженому сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області лейтенанту міліції - обвинуваченому ОСОБА_3, який також зайшов в середину будинку.

У подальшому обвинувачений ОСОБА_1, не пред'явивши постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 18.09.2012 р. про надання дозволу на проведення огляду, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, не викликавши слідчого, якому надане виключне право на проведення огляду місця події, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 190, 191 КПК України (в редакції 1960 року), у відсутності понятих самостійно приступив до проведення огляду будинку, при цьому не складаючи процесуального документу - протоколу огляду.

В ході огляду, знаходячись в прихожій кімнаті будинку обвинувачений ОСОБА_1, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст.ст.12, 13, 15, 15-1 Закону України «Про міліцію», тримаючи в руках табельну вогнепальну зброю - пістолет системи «Макарова» серії НОМЕР_2, погрожував нею потерпілому ОСОБА_4, а в подальшому умисно наніс удари рукояткою вказаного пістолета в ділянку правого плеча та правого передпліччя потерпілому ОСОБА_4

Послабивши таким чином опір потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1, з допомогою обвинуваченого ОСОБА_3, викрутив потерпілому ОСОБА_4 руки за спину та вдягнув спецзасоби - кайданки, після чого завів потерпілого ОСОБА_4 на кухню.

Перебуваючи на кухні, обвинувачений ОСОБА_1 умисно наніс рукояткою табельної вогнепальної зброї - пістолета системи «Макарова» серії НОМЕР_2 два удари в ділянку голови потерпілому ОСОБА_4.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 з допомогою обвинуваченого ОСОБА_3, вивів потерпілого ОСОБА_4 в прихожу кімнату будинку і кинув на підлогу, після чого наніс потерпілому ОСОБА_4 своєю ногою декілька умисних ударів по тілу та в праве коліно.

Внаслідок неправомірно застосованих обвинуваченим ОСОБА_1 засобів фізичного впливу до потерпілого ОСОБА_4, останньому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови, синців в ділянці правого плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 391/2012 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що супроводжувалось насильством та застосуванням зброї, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, діючи умисно, з метою незаконного притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, достовірно знаючи про відсутність оперативних закупівель наркотичних засобів у потерпілого ОСОБА_4 21.09.2012 р. та 24.09.2012 р., умисно склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи - протоколи огляду покупця від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р. та протоколи добровільної видачі від 21.09.2012 р. і 24.09.2012 р., які власноручно підписав та дав підписати потерпілому ОСОБА_5 та понятим ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, на підставі яких в подальшому порушено кримінальну справу стосовно потерпілого ОСОБА_4 №134-1159 за ч. 2 ст. 307 КК України, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - старший лейтенант міліції, будучи службовою особою, умисно, незаконно, з метою збуту, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1409 грам.

У подальшому, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, незаконно, з метою збуту, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 21.09.2012 р.

21.09.2012 р., обвинувачений ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_5

Зустрівшись із потерпілим ОСОБА_5 у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_1 передав йому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, таким чином вчинивши його умисний незаконний збут, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього видати вказаний медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт. Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4

Продовжуючи свій злочинний умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, діючи повторно, незаконно, з метою збуту придбав у невстановленої слідством особи та у невстановленому місці наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грам.

У подальшому, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, діючи повторно, обвинувачений ОСОБА_1 умисно, незаконно, з метою збуту, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 24.09.2012 р.

24.09.2012 р., обвинувачений ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_5

Зустрівшись із потерпілим ОСОБА_5 у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, умисно незаконно передав йому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, таким чином вчинивши його незаконний збут, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього видати вказаний медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт. Гірник, Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на притягнення потерпілого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України, обвинувачений ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в полімерному флаконі, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1229 грам; наркотичний засіб, що містився на відрізку бинта, який згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містить в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0416 грам та медичний шприц на внутрішній поверхні якого, згідно висновку судово-хімічної експертизи №3/1543 від 10.10.2012 р. містяться залишкові кількості опію (опію ацетильованого).

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, незаконно, з метою збуту, повторно, зберігав вказаний наркотичний засіб у невстановленому слідством місці до 24.09.2012 р.

24.09.2012 р., ОСОБА_1, на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває у його користуванні, діючи повторно, умисно, незаконно, з метою збуту, перевіз вказаний наркотичний засіб до АДРЕСА_5.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на кухні вказаного будинку, користуючись відсутністю сторонніх осіб, помістив у відро для сміття вищевказаний полімерний флакон, відрізок бинта та медичний шприц, в яких містився наркотичний засіб - опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3, працюючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області №367 о/с від 30.11.2010 р. на посаді оперуповноваженого сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, будучи працівником правоохоронного органу та маючи спеціальне звання - лейтенант міліції, будучи службовою особою, не виконав свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, обвинувачений ОСОБА_3, 24.09.2012 р. приблизно о 13 годині, перебуваючи разом із начальником сектору БНОН Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області обвинуваченим ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_5, достовірно знаючи, що обвинувачений ОСОБА_1 має постанову Червоноградського міського суду на проведення огляду від 18.09.2012р., не виконуючи свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, не викликавши слідчого, якому надане виключне право на проведення огляду місця події, порушуючи вимоги ст. ст. 190, 191 КПК України (в редакції 1960 року), у відсутності понятих, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 разом із ним приступив до проведення огляду, при цьому не складаючи процесуальний документ - протокол огляду.

У подальшому, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні вказаного будинку, діючи в порушення вимог ст.ст. 5, 20 Закону України «Про міліцію», будучи очевидцем факту незаконного застосування насильства обвинуваченим ОСОБА_1 стосовно потерпілого ОСОБА_4, і відповідно, будучи зобов'язаним вжити заходи до припинення протиправної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1, не виконуючи свої службові обов'язки, не вжив передбачених законом заходів до припинення протиправної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно потерпілого ОСОБА_4, що призвело до заподіяння тяжких наслідків у вигляді нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, а саме двох поверхневих ран в ділянці голови, синців в ділянці правого плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №391/2012 від 01.10.2012 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також завдало істотної шкоди державним інтересам, що проявилась у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадськості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності норм чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ у цілому.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив службову недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки - злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 у невстановлений слідством день в кінці вересня 2012 року неподалік входу на подвір'я, де проживає за адресою: АДРЕСА_2, знайшов картонну коробку, в якій знаходився поліетиленовий пакет з наркотичною речовиною рослинного походження - «канабісом».

Знайшовши вказаний наркотичний засіб рослинного походження, обвинувачений ОСОБА_3, діючи умисно, у власних інтересах, взяв вказану картонну коробку із рослинною речовиною, таким чином незаконно придбавши наркотичний засіб, та заніс до себе додому, де помістив її в шафу, яка знаходиться в нього в кімнаті.

У подальшому, з вказаного вище невстановленого слідством дня у вересні 2012 року, обвинувачений ОСОБА_3 умисно незаконно зберігав без мети збуту вказаний наркотичний засіб за адресою: АДРЕСА_2, де 02.10.2012 р. в ході проведення обшуку в кімнаті останнього було виявлено та вилучено наркотичний засіб «канабіс», який відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 3/1551 від 15.10.2012 р., відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, у масі, в перерахунку на висушену речовину становить 6, 33 грам.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, прокурора у справі Мотринця Є.І., перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Суд першої інстанції, на час постановлення вироку, обґрунтовано кваліфікував дії обвинувачених ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_1 за ч.3 ст. 364; ч.2 ст. 365; ч.2 ст. 366; ч.3 ст. 368 КК України.

Разом з тим, колегія суддів, на час розгляду апеляційних скарг не погоджується з кваліфікацією дій обвинувачених ОСОБА_3 за ч.2 ст.367, КК України та ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України виходячи з наступного.

Так, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.2 ст. 367 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України та правильність кваліфікації їх дій за цими статтями, на час постановлення вироку судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є обґрунтованим і законним та доводиться доказами дослідженими судом першої інстанції.

Обґрунтовуючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, як зловживання владою та службовими повноваженнями за ч. 3 ст. 364 КК України орган досудового розслідування та суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що він будучи службовою особою зловживав владою та службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах використовував надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, яке проявилось у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадкості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності нормами чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому, вчинене працівником правоохоронного органу.

Така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 ч. 3 ст. 364 КК України на час оголошення йому підозри, обвинувачення та винесення вироку судом першої інстанції була безумовно правильною та відповідала вимогам закону. Колегія суддів, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

На час постановлення вироку, відповідно до приміток 3 і 4 до ст. 364 КК України, істотною шкодою у ст. 364 КК України, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважалася така шкода, яка в сто і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками, якщо вони полягали у завданні матеріальних збитків, вважалися такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищували неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, істотна шкода чи тяжкі наслідки могли полягати як у завданні матеріальних збитків, так і в заподіянні істотної шкоди чи тяжких наслідків нематеріального характеру, зокрема заподіяння шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян чи державним інтересам у виді підриву авторитету та престижу органів державної влади.

Однак, 21 лютого 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон № 746-VII "Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Комісії ООН проти корупції, який набрав чинності з дня наступного за днем його опублікування, тобто з 28 лютого 2014 року, відповідно до якого в ст. 364 КК України внесено зміни, в тому числі ч. 3 ст. 364 КК України виключена (зловживання владою або службовим становищем вчинені працівником правоохоронного органу).

Оскільки ч. 3 ст. 364 КК України декриміналізована, то дії обвинуваченого ОСОБА_1 за цим епізодом можна було кваліфікувати за ч. 1 чи ч. 2 ст. 364 КК України, в залежності від заподіяння цим злочином істотної шкоди чи тяжких наслідків. Безумовно, на час постановлення вироку, судом доведено заподіяння обвинуваченими такої істотної шкоди державним інтересам, яке проявилось у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів у вигляді створення у громадкості негативної думки щодо нехтування та недотримання працівниками міліції у своїй службовій діяльності нормами чинного законодавства, чим дискредитував діяльність Червоноградського МВ ГУ МВС України у Львівській області та органів внутрішніх справ в цілому, а тому на час набрання чинності Закону України "Про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Комісії ООН проти корупції " його дії необхідно було кваліфікувати за ч. 1 ст. 364 КК України.

Однак, 13 травня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1261-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України", відповідно до якого у ст. 364 КК України пункти 3 і 4 примітки викладено в новій редакції, відповідно до якої істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 3652, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 3 примітки), а тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 4 примітки). Тобто, відповідно до цього закону, істотна шкода чи тяжкі наслідки в ст. 364 КК України стали лише матеріальними і виражаються в певній кратності до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оскільки такий підхід до обчислення істотної шкоди чи тяжких наслідків виключає частину діянь, як злочинних, то цей закон має зворотну дію в часі і безумовно поширюється на кваліфікацію діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_1 не заподіяно істотної шкоди чи тяжких наслідків, а значить в його діях відсутній склад злочину за ч. 1 чи 2 ст. 364 КК України, а тому оскаржуваний вирок в цій частині необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, на думку колегії суддів, повністю доведена доказами дослідженими судом першої інстанції.

Мотивуючи правильність кваліфікації таких дій обвинуваченого ОСОБА_1, як службове підроблення за ч. 2 ст. 366 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що обвинувачений будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, інше підроблення документів, а також склав і видав завідомо неправдиві документи, що спричинило тяжкі наслідки.

Така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 366 КК України на час оголошення про підозру, обвинувачення та винесення вироку судом першої інстанції була безумовно правильною та відповідала вимогам закону.

На час постановлення вироку, відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК України, якщо вони полягали у завданні матеріальних збитків, вважалися такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищували неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, тяжкі наслідки могли полягати як у завданні матеріальних збитків, так і в їх заподіянні шляхом заподіяння шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян чи державним інтересам у виді підриву авторитету та престижу органів державної влади.

Однак, 13 травня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1261-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України", відповідно до якого у ст. 364 КК України пункт 4 примітки викладено в новій редакції, відповідно до якої тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 4 примітки).

Тобто, відповідно до цього закону, тяжкі наслідки в ст. 366 КК України стали лише матеріальними і виражаються в певній кратності до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Оскільки такий підхід до обчислення тяжких наслідків виключає частину діянь, як злочинних, то цей закон має зворотну дію в часі і безумовно поширюється на кваліфікацію діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 до його видання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_1 не заподіяно тяжких наслідків, а значить в їх діях відсутній склад злочину ч. 2 ст. 366 КК України, а тому оскаржуваний вирок в цій частині необхідно змінити і перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 366 КК України на ч. 1 ст. 366 КК України.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у невиконанні службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, на думку колегії суддів, повністю доведена доказами дослідженими судом першої інстанції та не заперечувалася самим обвинуваченим.

Обґрунтовуючи правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3, як невиконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них за ч.2 ст. 367 КК України, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що обвинувачений, будучи службовою особою, не виконав свої службові обов»язки через несумлінне ставлення до них, що спричинили тяжкі наслідки.

Така кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України на час оголошення про підозру, обвинувачення та винесення вироку судом першої інстанції була безумовно правильною та відповідала вимогам закону.

На час постановлення вироку, відповідно до приміток 3 і 4 до ст. 364 КК України, у ст. 367 КК України істотною шкодою, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, вважалася така шкода, яка в сто і більше разів перевищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками, якщо вони полягали у завданні матеріальних збитків, вважалися такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищували неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Таким чином, істотна шкода чи тяжкі наслідки могли полягати як у завданні матеріальних збитків, так і в заподіянні істотної шкоди чи тяжких наслідків нематеріального характеру

Однак, 13 травня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1261-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України", відповідно до якого у ст. 364 КК України пункти 3 і 4 примітки викладено в новій редакції, відповідно до якої істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 3652, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 3 примітки), а тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (п. 4 примітки). Тобто, відповідно до цього закону, істотна шкода чи тяжкі наслідки в ст. 367 КК України стали лише матеріальними і виражаються в певній кратності до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Тобто, відповідно до цього закону, істотна шкода чи тяжкі наслідки в ст. 367 КК України стали лише матеріальними і виражаються в певній кратності до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оскільки такий підхід до обчислення істотної шкоди чи тяжких наслідків виключає частину діянь, як злочинних, то цей закон має зворотну дію в часі і безумовно поширюється на кваліфікацію діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 до його видання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_3 не заподіяно істотної шкоди чи тяжких наслідків, а значить в його діях відсутній склад злочину за ч. 1 чи 2 ст. 367 КК України, а тому оскаржуваний вирок в цій частині необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.

Аналізуючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що така кваліфікація його дій є неправильною, оскільки судом першої інстанції не встановлено мету збуту або збут наркотичних засобів.

При апеляційному розгляді даної справи встановлено, що ОСОБА_1, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці та містив в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1409 грам, який зберігав у невстановленому слідством місці.

21.09.2012 року на автомобілі «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_5, передав останньому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст.307 КК України, примусив останнього видати цей же медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт.Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4

У подальшому, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, діючи повторно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи та у невстановленому місці наркотичний засіб, що містився в одноразовому медичному шприці та містив в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грам, який зберігав у невстановленому слідством місці.

24.09.2012 року на автомобілі «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, повторно перевіз вказаний наркотичний засіб до будинку АДРЕСА_3, де проживає потерпілий ОСОБА_5, передав останньому вказаний медичний шприц із наркотичним засобом, та шляхом погроз притягнення потерпілого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ст. 307 КК України, примусив останнього видати цей же медичний шприц із наркотичним засобом при понятих в смт. Гірник Львівської області, імітуючи проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4

Далі, маючи умисел на імітацію оперативної закупівлі наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, з метою подальшого притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, діючи повторно, умисно, незаконно придбав у невстановленої слідством особи та у невстановлений час наркотичний засіб, що містився в полімерному флаконі, який містив в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 1229 грам; наркотичний засіб, що містився на відрізку бинта який містив в собі опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0, 0416 грам та медичний шприц на внутрішній поверхні якого містилися залишкові кількості опію, який зберігав у невстановленому слідством місці.

24.09.2012 року на автомобілі «ВАЗ 21099», р.н. НОМЕР_1, повторно перевіз вказаний наркотичний засіб до АДРЕСА_5. Перебуваючи на кухні вказаного будинку, користуючись відсутністю сторонніх осіб, помістив у відро для сміття вищевказаний полімерний флакон, відрізок бинта та медичний шприц, які у подальшому були виявлені та вилучені слідчо-оперативною групою.

Диспозиція ч.2 ст.307 КК України, за якою ОСОБА_1 визнано винним та засуджено вироком суду першої інстанції, передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинений повторно. За змістом цього Закону під збутом необхідно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми реалізації таких засобів усупереч вимогам закону, де особа, якій збули наркотичний засіб має можливість ним в цілому або частково розпорядитись як своїм майном.

Проте, ОСОБА_1 передавав наркотичний засіб, який незаконно придбав, зберігав та перевозив, ОСОБА_5 з метою імітації останнім купівлі цього засобу у ОСОБА_4, який в подальшому вилучався у ОСОБА_5 в присутності понятих. ОСОБА_5 не міг цим наркотичним засобом розпорядитися ні частково ні в цілому на свій розсуд, оскільки він знаходився у його володінні тимчасово з метою зазначеної вище імітації.

Тому колегія суддів вважає, що викладене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 мети збуту наркотичних засобів, а відтак слід погодитися із доводами апеляцій в цій частині.

Натомість, колегія суддів вважає неправдивим твердження апелянтів, що ОСОБА_1, для імітації проведення оперативної закупки наркотичного засобу у потерпілого ОСОБА_4, передавались ОСОБА_5 шприци наповнені кавою та чаєм, флакон наповнений чаєм, відрізок бинта та медичний шприц із залишками чаю, а також, що ОСОБА_1 25.09.2012 року замінив до відправки на експертизу чай та каву на наркотичний засіб, оскільки такі твердження нічим не підтверджуються та повністю спростовуються доказами у справі.

Зокрема, висновком судово-хімічної експертизи № 3/1543 від 10.10.2012р., згідно яких речовина, що була передана обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 21.09.2012р., містить опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, o6iг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,1409 грам.

Висновком судово-хімічної експертизи № 3/1543 від 10.10.2012р., згідно яких речовина, що була передана обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 24.09.2012р., містить опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, o6iг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0404 грам.

Висновком судово-хімічної експертизи № 3/1543 від 10.10.2012р. згідно яких речовина, що була виявлена у будинку потерпілого ОСОБА_4 24.09.2012р., містить в coбi опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних зaco6ів, o6ir яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,1229 грам; наркотичний засіб, що містився на відрізку бинта, містить в co6i опій (опій ацетильований), який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, o6iг яких заборонено, масою в перерахунку на суху речовину 0,0416 грам; на внутрішній поверхні медичного шприца виявлено залишкові кількості опію (опію ацетильованого).

Даними протоколу огляду покупця від 21.09.2012 року та від 24.09.2012 року, а також протоколами добровільної видачі за цими ж датами, які підписані обвинуваченим ОСОБА_1, потерпілим ОСОБА_5 та понятими.

Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації зі ч.2 ст.307 на ч.2 ст.309 КК України.

Не заслуговують уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України, так як в його діях відсутня повторність, оскільки вони не ґрунтуються на доказах у справі і є безпідставними з мотивів наведених вище.

Аналізуючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 365 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що така кваліфікація його дій є правильною.

Зокрема, суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку зізнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_3 про те що, 21.09.2012 р. та 24.09.2012 року він, за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_1 приймав участь у проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу ОСОБА_5 у потерпілого ОСОБА_4

При проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу 24.09.2012 року, ОСОБА_1 зайшов на веранду і через вікно сказав потерпілому ОСОБА_4 та його сестрі - свідкові ОСОБА_6 відчинити двері в будинок, проте вони дверей не відчиняли. ОСОБА_1 пішов за кут будинку, звідки через деякий час почулись звуки пострілів. Він побачив лежачу поранену собаку, яка перебувала на прив»язі та ОСОБА_1, який табельною зброєю розбив скло вікна. Проникши через вікно у будинок, ОСОБА_1 наніс декілька ударів потерпілому ОСОБА_4 в ділянку голови та плечей, після чого одягнув на нього кайданки. Далі ОСОБА_1 наніс удар рукояткою пістолета в ділянку голови потерпілого ОСОБА_4, коли на останнього вже було надіто кайданки. Жодних документів на право проникнення в будинок та проведення у ньому процесуальних дій ОСОБА_1 пред»явлено не було.

Під час перебування в будинку ОСОБА_1 висловлювався про помсту і він зрозумів, що ОСОБА_1 хоче помститись потерпілому ОСОБА_4 за звільнення ОСОБА_7 з органів внутрішніх справ. Через деякий час в будинок прибула слідчо-оперативна група.

Такі покази обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуються показами потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, які узгоджуються між собою та не викликають сумніву у своїй правдивості.

Крім цього, свідок ОСОБА_18 в суді пояснив, що 24.09.2012 року йому, як працівнику УСБУ у Львівській області, зателефонував ОСОБА_4, який був схвильований та передав трубку ОСОБА_6, яка розповіла, що на їх подвір»я самовільно зайшов обвинувачений ОСОБА_1 та намагається зайти в будинок та чув по телефону про події, які відбувалися в будинку про що одразу доповів керівництву та виїхав на місце події.

Наведені показання обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та свідків також підтверджуються іншими доказами у справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №391/2012 від 01.10.2012 року, у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянці голови синців в ділянці правго плеча, правого передпліччя та правого колінного суглобу, які могли утворитись внаслідок дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №390/2012 від 01.10.2012р. у обвинуваченого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді двох поверхневих ран в ділянках правої та лівої китиць, які могли утворитись внаслідок дії тупо загострених предметів, якими могли бути уламки скла і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-балістичної експертизи №3424/3425 від 15.10.2012р. одна куля і три гільзи з частинами патронів до пістолета Макарова, відстріляні з пістолета Макарова НОМЕР_2, який перебував у користуванні обвинуваченого ОСОБА_1 і був застосований останнім 24.09.2012р. за адресою: АДРЕСА_5.

Висновки наведених експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, не суперечать іншим доказам по справі, а тому суд першої інстанції вірно поклав їх в основу вироку.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 в частині неправомірного засудження за ч.2 ст.365 КК України і необхідність перекваліфікації його дій на ч.1 ст.125 КК України, колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки при перевірці кримінального провадження не було виявлено порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, про що порушується питання в апеляційних скаргах.

Аналізуючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 368 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що така кваліфікація його дій є правильною.

Суд першої інстанції, засуджуючи ОСОБА_1 за ч.3 ст. 368 КК України, у вироку навів докази на підтвердження винуватості обвинуваченого, які були досліджені в суді та дав їм правильну юридичну оцінку.

Зокрема, як доказ вини ОСОБА_1, суд покликається на покази потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_5, які в суді ствердили, що ОСОБА_1, будучи працівником міліції, в період з грудня 2010 року по серпень 2012 року вимагав у них грошові кошти за прикриття злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та не притягнення їх за це до кримінальної відповідальності. Розуміючи, що ОСОБА_1 може їх притягнути до кримінальної відповідальності, вони погодились на це та в загальному передали йому разом із колишнім працівником міліції ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 135700 грн.

Суд першої інстанції вірно поклав такі покази потерпілих в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, не викликають сумніву у своїй правдивості, підтверджуються іншими доказами у справі. Покликання обвинуваченого ОСОБА_1, що суд у вироку невірно виклав покази потерпілих, є безпідставне та спростовується звукозаписом судового засідання.

Крім цього, колегія суддів вважає покликання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що потерпілі оговорили його з метою помсти є надуманим та безпідставним. В матеріалах справи відсутні докази цього, а досліджені судом першої інстанції інші докази повністю спростовують такі покликання ОСОБА_1

Так, свідок ОСОБА_11 в суді показала, що їй відомо про передачу потерпілим ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 12700 грн. працівникам міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за прикриття його злочинної діяльності та не притягнення до кримінальної відповідальності у сфері наркотиків. Ці грошові кошти вона брала для передачі у своєї сестри, яка проживає у ОСОБА_20.

Свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_23 в суді показали, що вони зробили висновок про сплату грошей потерпілими працівникам міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_7 оскільки останні не створювали перешкод потерпілим у злочинній діяльності пов»язаної із наркотиками.

Дані протоколів за результатами проведення оперативно - технічних заходів з відповідними до них додатками, які отримані відповідно до вимог кримінального процесуального закону та є належними доказами, перебуваючи у взаємозв»язку із показами потерпілих, тим самим їх підтверджують. (Т-5, а.с.13-67; 70-207)

Крім цього, суд першої інстанції у вироку вірно покликається як на доказ на висновки криміналістичних експертиз матеріалів та засобів відеозвукозапису, а також комп'ютерної техніки та програмних продуктів, оскільки вони проведені у відповідності із вимогами закону та належно аргументовані з наукової точки зору.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг про істотне порушення органом досудового розслідування та судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону в частині допустимості доказів, відсутності у вироку мотивів прийнятого рішення, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними. Не встановлено і інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що таке має бути визначене в межах санкції статей, за якими він визнаний винним із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади у правоохоронних органах.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 ст.75 КК України колегія суддів не вбачає.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 54 КК України, позбавив ОСОБА_1 - спеціального звання старший лейтенант міліції, а тому в цій частині оскаржуваний вирок необхідно залишити без змін.

Враховуючи наведене, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення.

Стосовно покарання ОСОБА_3, то колегія суддів вважає, що слід погодитися із визначеним покаранням судом першої інстанції за ч. 1.ст.309 КК України із застосуванням ст.75 КК України

В решті вирок суду є законним та обґрунтованим.

Згідно довідки по карточці Ф - 1 на ОСОБА_1, він був арештований 28.09.2012 року СВ прокуратури м.Червонограда Львівської області та звільнений 04.07.2014 року згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 27.06.2014 року за ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року. Слід зазначити, що амністія до ОСОБА_1 була застосована до постановлення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвали 17.02.2015 року по касаційному перегляду даної справи, якою скасовано ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13.05.2014 року та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У своєму клопотанні ОСОБА_1 просить апеляційний суд також застосувати до нього амністію.

Колегія суддів вважає, що до ОСОБА_1 не можна застосувати Закон України «Про амністію» від 08.04.2014 року, оскільки відповідно до ст.8 цього Закону амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за ст.368 КК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в його інтересах - задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 04 жовтня 2013 року, яким визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.307, ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367, ч.1 ст.309 КК України - змінити.

В частині засудження ОСОБА_1 за ч.3 ст.364 КК України та ОСОБА_24 за ч.2 ст.367 КК України вирок скасувати і провадження закрити на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст.366 КК України у виді 2(двох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 1(один) рік.

Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді 2(двох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Визначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.365 КК України у виді 4(чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на один рік шість місяців.

Визначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.368 КК України у виді 5(п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2(два) роки з конфіскацією майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах строком на 2(два) роки з конфіскацією майна .

На підставі ст.54 КК України ОСОБА_1 вважати позбавленим спеціального звання - старший лейтенант міліції.

ОСОБА_3 вважати засудженим за ч.1 ст.309 КК України на 2(два) роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2(два) роки.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий-суддя :

Судді: