Ухвала суду № 46391152, 08.07.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23385/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І.,

при секретарі Чорному В.В.,

за участю прокурора Лупу А.К.,

захисника- адвоката Корчинської Л.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Свідлера М.С., погодженого з старшим прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Макіївка Донецької області, росіянину, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, працюючому заступником генерального директора ОКП «Донецьктеплокомуненерго», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 . та проживаючому: АДРЕСА_2, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Смик С.І. надійшло клопотання сторони кримінального провадження старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Свідлера М.С., погодженого з старшим прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах групою осіб та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, будучи службовою особою, представником органу державної влади, з метою реалізації спільного з іншими співучасниками злочинного умислу, достовірно знаючи, що на території Донецької області скраплений газ, придбаний на спеціалізованих аукціонах для потреб населення, реалізовувався виключно спеціалізованими підприємствами з газопостачання та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз», ПрАТ «Макіївкагаз» і ПАТ «Маріупольгаз», володіючи інформацією про реальні обсяги реалізованого населенню скрапленого газу, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з вересня 2011 по лютий 2014 року у своєму службовому кабінеті у приміщенні Донецької обласної державної адміністрації: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, 34, умисно погодив своїм підписом, як посадова особа, та гербовою печаткою Донецької обласної державної адміністрації виготовлені невстановленими особами завідомо підроблені довідки, які містили завідомо недостовірну інформацію щодо реалізації ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009» скрапленого газу начебто для потреб населення: № 20 від 01.09.2011, № 21 від 03.10.2011, № 22 від 01.11.2011, № 23 від 01.12.2011, № 24 від 03.01.2012, № 25 від 01.02.2012, а також щодо реалізації ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз» скрапленого газу начебто для потреб населення: № 1 від 01.12.2011, № 2 від 03.01.2012, № 3 від 01.02.2012, № 4 від 01.03.2012, № 5 від 02.04.2012, № 6 від 03.05.2012, № 7 від 04.06.2012, № 8 від 04.07.2012, № 9 від 03.08.2012, № 10 від 03.09.2012, № 11 від 03.10.2012, № 12 від 05.11.2012, № 13 від 05.12.2012, № 14 від 04.01.2013, № 15 від 04.02.2013, № 16 від 01.03.2013, № 17 від 01.04.2013, № 18 від 07.05.2013, № 19 від 03.06.2013, № 20 від 01.07.2013, № 21 від 01.08.2013, № 22 від 02.09.2013, № 23 від 01.10.2013, № 24 від 01.11.2013, № 25 від 02.12.2013, № 26 від 08.01.2014, № 27 від 03.02.2014.

У такий спосіб ОСОБА_2 систематично протиправно підтверджував факт реалізації придбаного на спеціалізованих аукціонах скрапленого газу нібито населенню, чим створив умови та безпосередні підстави для заволодіння державним майном.

Унаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_2, який діяв спільно з невстановленою на теперішній час групою осіб під керівництвом ОСОБА_5, матеріали досудового розслідування за фактами діяльності яких містяться в інших кримінальних провадженнях, указаними особами вчинено незаконне заволодіння, згідно з єдиним спільним злочинним умислом майном, ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», більше 50 відсотків статутного капіталу яких належить державі, а саме виробленим ними скрапленим газом за зниженими цінами, різниця яких із вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах становила 421876380,51 грн. (без ПДВ), що підтверджується висновком комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи № 1411614117/14-45/2123/15-53/7388?7409/15-45 від 24.04.2015 та є особливо великим розміром.

Злочинними діями ОСОБА_2 та невстановленої на цей час групи осіб під керівництвом ОСОБА_5 інтересам держави в особі ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укpнaфта», а також іншим їх власникам спричинені матеріальні збитки на вказану вище суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем групою осіб та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Слідчий вважає наявними підстави для застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненнІ особливо тяжкого кримінального правопорушення, яким спричинено матеріальну шкоду в особливо великих розмірах та наявні ризики, які неможливо усунути застосувавши запобіжний захід не пов'язаний із взяттям під варту.

У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного Корчинська Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, пославшись на його необгрунтованість та зазначила, що підозра не обгрунтована та не конкретна, сума збитків не доведена, цивільний позов не заявлений та відсутні жодні обставини, викладені у клопотанні, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав думку свого захисника окремо зазначивши, що наміру ухилятися від органів досудового слідства у нього не має, на протязі досудового слідства він з»являвся на виклики слідчого, не переховувався, живе на території України, працює в зоні АТО .

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

26.03.2015 року Генеральною прокуратурою України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені матеріали за №42015000000000534, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

07.07.2015 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 07.07.2015 року о 12 год.24 хв.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтверджені належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має вищу освіту, високі моральні якості, працює, має постійне місце проживання на території України та взятий на облік як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, одружений, має утриманців та міцні соціальні зв'язки, за місцем роботи характеризується виключно позитивно та має почесну грамоту.

При цьому, заслуговують на увагу дії підозрюваного ОСОБА_2, які свідчать про відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а саме його прибуття на кожну вимогу слідчого. При цьому, окремо заслуговує на увагу дії підозрюваного ОСОБА_2, який отримавши клопотання про обрання найсуворішого запобіжного заходу, наступного дня, 08.07.2015 року, з»явився до суду у призначений час для його розгляду.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено об»єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо лише в умовах тримання ОСОБА_2 під вартою.

Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, а також його вік та стан здоров»я, відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_2, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє задоволенні клопотання.

Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, виходячи з доведеності обгрунтованості підозри та наявності існування можливих інших ризиків, які наведені у клопотанні органу досудового розслідування, а також враховуючи вимоги ч.4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_2 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України Свідлера М.С., погодженого з старшим прокурором Другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Лупу А.К., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 мінімальних заробітних плат, що становить 365 400 грн. ( триста шістдесят п'ять тисяч чотириста гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за викликом слідчого (слідчих), якими здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні із встановленою ним( ними) періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків визначити в межах двохмісячного строку досудового розслідування - до 07.09. 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.І. Смик