Ухвала суду № 46384958, 07.07.2015, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1626/14-к

провадження № 1-кп/691/20/15

УХВАЛА

07 липня 2015 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого - судді Савенко О.М.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

за участю прокурора Протас І.О.,

сторони кримінального провадження:

потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3

представник потерпілих ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5,

захисник ОСОБА_6

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду судовий розгляд кримінального провадження №12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив :

Із матеріалів кримінального провадження №12013250110000889, вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, під час керування автомобілем НОМЕР_1 та, рухаючись з м. Городище до м. Сміла Черкаської області, порушив п.п. 2. 3 «б», 2.9 «а» та 10.1 Правил Дорожнього Руху України, а саме був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час зближення із автомобілем « ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК під керуванням ОСОБА_2, що рухався по смузі зустрічного руху у зустрічному напрямку, не переконавшись, що виконуваний ним маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво, грубо порушуючи вимоги лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил Дорожнього Руху України, виїхав на смугу зустрічного руху та на 183 км.+182,70 м автодороги скоїв зіткнення з вказаним транспортним засобом. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померла 10 січня 2014 року в лікарні, а водій «ВАЗ 2106» державний номер СА 6349АК ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнав та заперечив перебування його, на час скоєння ДТП, у стані алкогольного спяніння.

Під час розгляду справи 07 липня 2015 року, у судовому засіданні, прокурор подав письмове клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, мотивуючи тим, що під час досудового розслідування було проведено судово-медичну експертизу №393 від 18 лютого 2014 року на вирішення якої ставилося питання, які тілесні ушкодження отримав ОСОБА_5 та чи перебував останній в стані алкогольного спяніння у момент дорожньо-транспортної пргоди, проте експертом Черкаського бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_8 не було надано відповідь на поставлене питання, оскільки на момент її проведення експерту не було надано на дослідження аналіз крові ОСОБА_5 на алкоголь від 28 грудня 2013 року.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого клопотання - прокурора, потерпілого, представника потерпілих, які не заперечили щодо призначення додаткової судово-медичної експертизи, обвинуваченого та його захисника, які вважають клопотання прокурора необґрунтованим з мотивів недотримання вимог кримінально-процесуального законодавства при відібранні зразків крові для хіміко-токсилогічного аналізу, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_3 про розгляд кримінального провадження у його відсутності, дослідивши матеріали кримінального провадження із зібраними у ньому доказами на досудовому слідстві, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час розгляду кримінального провадження, суд за клопотанням сторін або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно до ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з»ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з»ясування питань права.

У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Судом встановлено, що 27 лютого 2014 року лікар судово-медичний експерт ОСОБА_8, на підставі постанови слідчого від 18 лютого 2014 року провів судово-медичну експертизу у кримінальному провадженні за фактом отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області. У висновку експерта № 393 від 27 лютого 2014 року, а саме у підсумках у п.3 зазначено у відповіді на зпитання чи перебував останній в момент отримання тілесних ушкоджень в стані алкогольного сп»яніння, якщо так, то яка ступінь його сп»яніння, вказано, що у зв»язку з тим, що на експертизу не наданий результат аналізу крові ОСОБА_5 на алкоголь від 28 грудня 2013 року, відповісти на питання немає можливості. Дана обставина протягом усього судового розгляду постійно піддається обвинуваченим та захисником сумніву і запереченню. Так, на адвокатський запит захисника обвинуваченого ОСОБА_6 від 28.05.2015 року, Комунальний заклад «Городищенське районне територіальне медичне об»єднання» Городищенської районної ради Черкаської області, надало інформацію від 03.06.2015 року у якій вказано, що концентрація алкоголю в біологічній рідині 0,3%, вказує на незначний вплив алкоголю та можливу відсутність впливу алкоголю.Крім того, у своїх поясненнях обвинувачений посилається на можливий вплив медичних препаратів при наданні йому медичної допомоги, що також, на думку суду, має бути перевірено.Тому, суд, використовуючи право надане ч.3ст.332 КПК України , вважає за необхідне поставити лікарю судово-медичному експерту і додаткове запитанняя з вказаних обставин, остільки вважає, що відповідь на нього стосується обставин кримінального провадження і має значення для судового розгляду та прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Іншими учасниками судового провадження додаткові запитання не ставилися.

З врахуванням вищенаведеного, для встановлення факту можливого перебування, в момент скоєння ДТП, обвинуваченого ОСОБА_5 в стані алкогольного сп»яніння, необхідно призначити додаткову судово-медичну експертизу, у зв'язку з неповнотою дослідження та неповністю відповідей на поставлені запитання для усунення виявлених під час судового розгляду невизначеностей і неконкретності викладу ходу дослідженняу висновках основної судово-медичної експертизи №393 від 18 лютого 2014 року.Для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання, остільки висновок експерта належить до джерел доказів, коли на підставі проведених досліджень встановлюються нові фактичні дані, які і є доказами.

Керуючись ст.ст. 242, 332, 372 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - задоволити.

Призначити у кримінальному провадженні № 12013250110000889 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України додаткову судово-медичну експертизу.

На вирішення додаткової судово-медичної експертизи поставити наступні питання:

1.Чи перебував ОСОБА_5 в момент скоєної дорожньо-трнаспортної пригоди, яка мала місце 28 грудня 2013 року близько 10 години 45 хвилин в с. Орловець Городищенського району Черкаської області, в стані алкогольного сп»яніння.

2. Чи вплинули медичні препарати, які приймалися та зазначені в карті виїзду швидкої медичної допомоги №9168 від 28 грудня 2013 року філії Смілянської станції швидкої медичної допомоги Комунальної установи "Обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради" на ім»я ОСОБА_5 та у медичній картці стаціонарного хворого Комунального закладу «Городищенське районне територіальне медичне об»єднання» Городищенської районної ради Черкаської області ОСОБА_5, на визначення ступеню концентрації алкоголю в біологічній рідині (крові/сечі) ОСОБА_5, на час відібрання їх зразків для проведення хімікотоксилогічного дослідження.

Доручити проведення додаткової судово-медичної експертизи експерту Комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» за адресою: поштовий індекс 18009 м.Черкаси вул.Грузиненка № 11, якого попередити про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку експерта або за дачу свідомо не правдивого висновку згідно ст.ст.384,385,387 КК України.

Витребувати із філії Смілянської станції швидкої медичної допомоги Комунальної установи "Обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради" карту виїзду швидкої медичної допомоги №9168 від 28 грудня 2013 року на ім»я ОСОБА_5 та направити в розпорядження експерта.

Надати в розпорядження експерта матеріали кримінального провадження у двох томах, медичну картку стаціонарного хворого Комунального закладу «Городищенське районне територіальне медичне об»єднання» Городищенської районної ради Черкаської області ОСОБА_5, акт хіміко-токсилогічного дослідження №5 від 14.01.2014 року, відповідь на адвокатський запит захисника обвинуваченого ОСОБА_6 від 28.05.2015 року Комунального закладу «Городищенське районне територіальне медичне об»єднання» Городищенської районної ради Черкаської області від 03.06.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9