Ухвала суду № 46368901, 30.06.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9702/15-к

1-кс/295/3552/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельник Ж.А.,

прокурора Карпінського А.К.,

слідчого Матвієнка С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області лейтенанта міліції Матвієнка С.В., погоджене старшим прокурором прокуратури Житомирського району Поліщук В.Д., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КК України:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням в обґрунтування якого зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31 травня 2015 року, близько 21 години 20 хвилин, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння на березі річки, на відстані близько 200 метрів від будинку № 26 по вул. Горького в с. Рудня-Городище, Житомирського району, де у нього виник конфлікт з ОСОБА_4, під час якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_4, котра сиділа на землі, та своєю правою ногою умисно завдав удару по лівому плечі останньої, внаслідок чого ОСОБА_4 втратила свідомість та отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівому плечовому суглобі та косого перелому середньої третини тіла лівої ключиці, які відносяться до тілесного ушкодження середнього стулення тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, та тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на шиї, обох верхніх кінцівках які відносяться до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я.

Крім цього 31.05.2015 року, близько 24 години, ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1 де в цей час знаходився ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, який почав плакати. Після цього ОСОБА_1 спробував заспокоїти ОСОБА_5, однак останній продовжував плакати, внаслідок чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, підійшов до ліжка, на якому знаходився ОСОБА_5, та кулаками своїх рук наніс останньому декілька ударів в область ніг, спини. В цей момент ОСОБА_6 побачивши те, що ОСОБА_1 наносить тілесні ушкодження її сину ОСОБА_5, підбігла до ліжка, та взявши останнього на свої руки, притулила його обличчям до своїх грудей, та руками прикрила спину та ноги ОСОБА_5

Не припиняючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_6, та умисно кулаком правої руки наніс один удар по голові ОСОБА_5, який знаходився на руках ОСОБА_6

Таким чином, як вказує у клопотанні слідчий, своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої виличної ділянки, саден в ділянці тазу праворуч, тильної поверхні лівої кисті, переломів кісток склепіння черепу, субдуральної гематоми, субарахноідальних крововиливів, крововиливів в м'які тканини голови, які по критерії загрози для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких ОСОБА_5, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1, помер близько 13 години ІНФОРМАЦІЯ_4

30.06.2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України, один із яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити. Додали, що підозрюваний фактично веде бродяжницький спосіб життя, постійного місця роботи та проживання немає, має неприязнені стосунки із батьками, а також намагався вплинути на свідка, що виразилось у зміні показань останнього.

Підозрюваний заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати інший запобіжний захід. Визнав свою вину у скоєному, а також те, що постійного місця проживання немає. Додав, що затриманий був 29 червня близько 19 години.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії доданих до нього матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається із доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріалів, обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення підтверджується рядом зібраних доказів, зокрема протоколами проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 від 05.06.2015 та за участю ОСОБА_1 від 08.06.2015, висновком експерта № 1264/25, іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що 30.06.2015 року гр. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Окрім цього, згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. За санкцією частини другої статті 121 КК України передбачене покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, наявність вагомих доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, факт того, що він офіційно не працює, немає постійного доходу та місця проживання, неповнолітніх дітей на утриманні немає, був судимим, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 19 год. 00 хв. 29 червня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків - 50 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 60 900 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37317006001562 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (Код: 26278626, МФО: 811039, Банк: ГУДКСУ в Житомирській області), у разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Строк дії ухвали - до 27 серпня 2015 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Д.В. Кузнєцов