Ухвала суду № 46362773, 18.06.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/7096/15-к

Номер провадження 11-сс/775/9/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гусєва В.В.,

суддів Калашникова В.М., Яременко А.Ф.,

при секретарі Гуляєві М.В.,

за участю:

прокурора Михайловій М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Неминущого Геннадія Леонідовича на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 травня 2015 року, якою у кримінальному провадженні № 22015050000000165 задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченому ч.1 ст.258-3 КК України, а саме у тому, що він, в період з жовтня 2014 року по

березень 2015 року діючи умисно на території міста Слов'янськ та міста Артемівськ Донецької області, за власною ініціативою, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, здійснював цілеспрямований збір деталізованих даних про переміщення, дислокацію, вид, кількість озброєння та чисельність військовослужбовців Збройних сил України, що беруть безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій області. Отриману інформацію ОСОБА_1 передавав засобами мобільного зв'язку для використання учасниками «ДНР» під час здійснення терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України.

24 березня 2015 року о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні вказаного правопорушення в порядку ст.208 КПК України.

25 березня 2015 року слідчим відділом УСБ України в Донецькій області за погодженням з прокуратурою Донецької області у кримінальному провадженні № 22015050000000165 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26 березня 2015 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 23 години 30 хвилин 09 травня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області 06 травня 2015 року ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 травня 2015 року включно.

Постановою першого заступника прокурора прокуратури Донецької області від 18 травня 2015 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4 місяців.

20 травня 2015 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області було постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.258-3 КК України до 4 місяців, а саме до 08 липня 2015 року.

На дану ухвалу захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатом Неминущим Г.Л. подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення слідчим суддею норм процесуального права та Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, просить скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 травня 2015 року та постановити нову, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотання та звільнити ОСОБА_1 з під варти.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказав, що за 2 місяці перебування підозрюваного ОСОБА_1 під вартою докази обгрунтованості підозри відсутні, слідчим не доведено, що з*явились нові ризики, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Захисник зазначає, що підозрюваний жодним чином, перебуваючи на волі, не зможе вплинути та перешкоджати у виконанні слідчих дій, які потрібно виконати до закінчення досудового розслідування. Крім того, слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, його постійне місце проживання, а також той факт, що до оголошення ОСОБА_1 підозри, він без будь-яких законних підстав утримувався стороною обвинувачення з 11 березня 2015 року до 24 березня 2015 року. Захисник також зазначає, що до ЄРДР було зареєстровано заяву дружини підозрюваного за фактом вилучення у підозрюваного мобільного телефону без законних підстав.

Заслухавши суддю-доповідача,думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру в тому, що він своїми умисними діями вчинив інше сприяння терористичній організації, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 258-3 КК України.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості підозри спростовуються наявністю письмових та речових доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження №22015050000000165.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування проведено великий об'єм роботи, щодо збору доказів у кримінальному проваджені, проте, закінчити всі слідчі дії до спливу терміну дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу не можливо, а ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися.

Колегія апеляційного суду не погоджується з думкою захисника про те, що ОСОБА_1 не зможе вплинути та перешкоджати діям, які потрібно виконати до закінчення досудового розслідування, оскільки метою вчинення зазначеного злочину є погроза для застосування насильства у відношенні невизначеної кількості людей, представників органів влади, правоохоронних органів та сторонніх осіб.

Крім того, на час вирішення питання про продовження запобіжного заходу, діяльність терористичної організації «ДНР» не припинено, а тому є ризики того, що ОСОБА_1 перейде на контрольовану терористами територію, ухилятиметься від слідства та суду, продовжить злочинну діяльність, пов'язану з тероризмом.

Продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному, слідчий суддя правильно виходив з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, а тому у разі не продовження терміну тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, запобігання вказаним ризикам неможливе.

Слідчим суддею враховано обставини передбачені ст. 178 КПК України, які були підставою при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, зокрема вагомість наявних доказів його причетності до вчинення злочину, у якому він підозрюється, стан його здоров'я, майновий стан, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків, що він одружений, має малолітніх дітей, посередньо характеризується по місцю проживання, раніше не судимий.

При цьому, слідчий суддя правильно врахував, що ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, а тому необхідність продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 цілком виправдана.

Слідчим суддею обґрунтовано враховані положення ч.5 ст.176 КПК України, згідно якої запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване, зв'язку з чим посилання захисника в даному випадку на положення Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є непереконливими.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставне утримання ОСОБА_1 стороною обвинувачення до оголошення підозри та незаконне вилучення у нього мобільного телефону, то на думку колегії суддів, вони не вплинули на правильність висновків слідчого судді.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів не вбачає порушення слідчим суддею вимог ст.199 КПК України, оскільки правильність висновків слідчого судді підтвердилися в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суду апеляційної інстанції приходить до висновків, що слідчий суддя розглянув клопотання слідчого з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, врахував всі обставини та постановив законну та обґрунтовану ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Неминущого Геннадія Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 травня 2015 року, якою у кримінальному провадженні № 22015050000000165 задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: