Рішення № 46353191, 07.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2015 р.Справа № 922/3224/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дергачі про стягнення коштів в розмірі 33 215,74 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність №3639 від 03.11.2014р.;

представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача 29 059,48 грн. основного боргу, 669,04 грн. пені, збитки від інфляції 3 416,92 грн., три відсотки річних 70,30 грн., 1827,00 грн. судового збору.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг бізнес-мережі від 07.10.2014 р. № 2318 в частині повної та своєчасної оплати послуг, наданих позивачем.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2015 р. об 11:45 год.

Ухвалою господарського суд від 18.06.2015 р. розгляд справи відкладався на 07.07.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача по справі.

В судовому засіданні 07.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

У призначене 07.07.2015 р. судове засідання відповідач не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання (а.с. 34).

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2015р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2014 року між ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (Оператор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Бізнес-абонент) було укладено Договір про надання послуг бізнес-мережі №2318 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі, що визначаються у Замовленні Послуг та відповідних Угодах/Додатках до цього Договору, а Бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних Угодах/Додатках ат Замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікації щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг Оператор та Бізнес-абонент зобов'язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень.

Під бізнес-мережною розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послугу з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2. Договору).

Перелік та опис замовлених Послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання Послуг Бізнес-абоненту визначаються в Замовленні Послуг та в окремих Угодах та Додатках до цього Договору, що підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до Угод до цього Договору та Умовами Укртелекому.

Пунктом 4.2. Договору встановлено кредитний порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг.

Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що рахунок за послуги Бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до оплати суми на розрахунковий рахунок Оператора.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору, в разі коли жодна зі Сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

07 жовтня 2014 року між сторонами укладено угоду №1 до Договору від 07.10.2014 №2318 про надання послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет згідно з предметом якої Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послуги некомутованого доступу до мережі Інтернет та додаткові послуги, визначені у замовлені, а Бізнес-абонент отримує зазначену Послугу Інтернет, користується нею на умовах Договору та цієї додаткової угоди й сплачує її вартість.

На виконання умов укладеного Договору протягом грудня 2014 року - квітня 2015 року, позивач забезпечив відповідача телекомунікаційними послугами Бізнес-мережі на загальну суму 29 059,48 грн. та надав рахунки-акти для оплати (а.с. 19-23).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 29 059,48 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295, споживач зобов'язаний виконувати умови договору та своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги згідно діючих тарифів.

Cтаттею 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання послуг бізнес-мережі №2318 від 07 жовтня 2014 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за грудень 2014 року - квітень 2015 року.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 29 059,48 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 669,04 грн. пені (за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року), 3 416,92 грн. інфляційних (за період з 01.02.2015 р. по 30.04.2015 р.), 70,30 грн. 3% річних (за період з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що пеня за прострочення оплати послуг, починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду зазначеному в п. 4.3. Договору.

Відповідно до частин першої та другої ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та визнано арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 627, 628,629, 901-903 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (62301, Харківська обл., Дергачівський район, місто Дергачі, в'їзд Залізничний, буд. 11, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, місто Харків, вулиця Іванова, будинок 7/9, р/р 26009442935, в ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 25614660) основний борг у сумі 29 059 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) грн. 48 коп., пеню в розмірі 669 (шiстсот шiстдесят дев`ять) грн. 04 коп., збитки від інфляції в сумі 3 416 (три тисячi чотириста шiстнадцять) грн. 92 коп., три відсотки річних у розмірі 70 (сiмдесят) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вiсiмсот двадцять сiм) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.2015 р.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/3224/15