Рішення № 46351653, 03.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2015 р. Справа № 911/2311/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту»

про стягнення 143 210 344,64 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 32 від 14.05.2015);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 11.06.2015).

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (далі відповідач) про стягнення 143 210 344,64 грн заборгованості за кредитним договором № 23/1/14-KL від 30.01.2014, з яких: 129 210 500 грн боргу за кредитом, 12 871 489,84 грн боргу за процентами, 1 123 354,80 грн пені та 5 000 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 23/1/14-KL від 30.01.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2015 порушено провадження у справі № 911/2311/15, розгляд справи призначено на 19.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2105 розгляд справи відкладено на 03.07.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2015 підтримав позов у повному обсязі, представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено кредитний договір № 23/1/14-KL, згідно якого кредитодавець зобовязався надати позичальнику кредит, а позичальник зобовязався в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови кредитного договору.

Згідно п.п. 1.3., 1.4., 1.4.1., 1.5. договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 140 000 000 грн. Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 29 січня 2015 року включно. Зниження максимального ліміту кредитної лінії не встановлюється. За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі 9 процентів річних.

Повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобовязань та процентів (п. 2.2.1. договору).

Пунктами 2.3., 2.4., 2.5., 2.6., 2.6.1. договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту. Сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається місяць, рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 дням. День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобовязань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Відповідно до п. 3.1.4. договору кредитодавець має право: відмовитися від подальшого кредитування позичальника за кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин: - у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобовязань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

Згідно п.п. 3.4., 3.4.2., 3.4.3., 3.4.4. договору позичальник зобовязаний: - сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору; - повернути кредит в повному обсязі та в порядку та в строки, передбачені кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій; - безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

Згідно п. 7.6. договору кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

01.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.5. кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014 у наступній редакції: « 1.5. За користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі 18 процентів річних.».

15.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено договір про внесення змін № 2 до кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.3. кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014 у наступній редакції: « 1.3. Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 130 000 000 грн.».

08.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено договір про внесення змін № 3 до кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014, згідно якого сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року включно не пізніше 20.12.2014 року включно.

22.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено договір про внесення змін № 4 до кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014, згідно якого сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року включно та які в подальшому будуть нараховані не пізніше 07.03.2015 року включно.

29.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (Кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (Позичальник) укладено договір про внесення змін № 5 до кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014, згідно якого сторони домовились викласти п. 1.4. кредитного договору № 23/1/14-KL від 30.01.2014 у наступній редакції: « 1.4. Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 28 січня 2016 року включно.»..

Суд встановив, що позивач свої зобовязання за кредитним договором № 23/1/14-KL від 30.01.2014 виконав належним чином, на виконання п. 1.1. договору перерахував на рахунок відповідача 131 208 300 грн в якості суми кредиту, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119).

Відповідач, в порушення умов договору, кредитні кошти позивачу повернув частково, сплативши позивачу 1 997 800 грн суми кредиту та 15 633 460,98 грн процентів за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів станом на момент судового розгляду справи склала 129 210 500 грн (131 208 300 грн. - 1 997 800 грн) та 12 871 489,84 грн (28 504 950,82 грн 15 633 460,98 грн) заборгованості за нарахованими процентами за період з 30.01.2014 по 21.05.2015, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119).

Предметом позову є вимоги про стягнення 129 210 500 грн боргу за кредитом, 12 871 489,84 грн боргу за процентами, 1 123 354,80 грн пені та 5 000 грн штрафу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач свої зобовязання за кредитним договором № 23/1/14-KL від 30.01.2014 виконав належним чином, на виконання п. 1.1. договору перерахував на рахунок відповідача 131 208 300 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119); відповідач, в порушення умов договору, кредитні кошти позивачу повернув частково, сплативши позивачу 1 997 800 грн суми кредиту та 15 633 460,98 грн процентів за користування кредитом, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів станом на момент судового розгляду справи склала 129 210 500 грн (131 208 300 грн. - 1 997 800 грн) та 12 871 489,84 грн (28 504 950,82 грн 15 633 460,98 грн) заборгованості за нарахованими процентами за період з 30.01.2014 по 21.05.2015, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 22-45, 96-119).

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 129 210 500 грн боргу за кредитом, 12 871 489,84 грн боргу за процентами є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання зі сплати процентів по кредиту, позивачем за період з 10.02.2015 по 22.05.2015 нарахована пеня в сумі 1 123 354,80 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобовязаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (п. 4.1. договору).

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому розрахунку пені (а.с. 46) та відсутність заяв про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.02.2015 по 22.05.2015, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання зі сплати процентів за кредитом складає загалом 1 123 354,80 грн. Відтак, вимога про стягнення 1 123 354,80 грн пені підлягає задоволенню повністю судом.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 000 грн. штрафу на підставі п. 4.3. договору.

Відповідно до п. 4.3. договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобовязань за кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 5 000 грн.

Пеня та штрафи сплачуються додатково до прострочених сум кредиту та/або процентів (п. 4.7. договору).

Враховуючи те, що сторонами погоджено можливість нарахування штрафу у розмірі 5 000 грн у разі неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором, передбачених п. 3.4. договору та встановлення судом факту неналежного виконання зобовязань зі сплати процентів по кредиту, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення 5 000 грн штрафу на підставі п. 4.3. договору.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 129 210 500 грн боргу за кредитом, 12 871 489,84 грн боргу за процентами, 1 123 354,80 грн пені та 5 000 грн штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п. 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013р. У випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи, що відповідач не звільнений від сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А; ідентифікаційний код 32860154) на користь Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52; ідентифікаційний код 35894495) 129 210 500 (сто двадцять девять мільйонів двісті десять тисяч пятсот гривень) 00 коп. боргу за кредитом, 12 871 489 (дванадцять мільйонів вісімсот сімдесят одну тисячу чотириста вісімдесят девять гривень) 84 коп. боргу за процентами, 1 123 354 (один мільйон сто двадцять три тисячі триста пятдесят чотири гривні) 80 коп. пені та 5 000 (пять тисяч гривень) 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології фінансового менеджменту» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, буд. 46 А; ідентифікаційний код 32860154) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 07.07.2015

Суддя П.В.Горбасенко