Рішення № 46350095, 18.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/19/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 Справа № 908/587/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, офіс 101)

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2; поштова адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 22)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Торг-строй компанія (83030, м. Донецьк, вул. Майська, 86а)

про витребування з незаконного володіння відповідача майна вантажного автомобіля МАN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307

Суддя Попова І.А.

Представники:

Позивача: ОСОБА_2, дов. № 23-12/14-1 від 23.12.2014 р.

Відповідача: ОСОБА_3, дов. від 20.03.2015 р.

Заявлено позовні вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача майна вантажного автомобіля МАN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/587/15-г, розгляд справи, призначений на 26.02.2015 р. відкладався до 25.03.2015 р., 09.04.2015 р., 18.06.2015 р. Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст.. 69 ГПК України за клопотанням представників сторін.

Ухвалою суду від 09.04.2015 р. до участі у справі № 908/2344/15 залучено відповідачем-2 Товариство з обмеженою відповідальністю Торг-строй компанія.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 18.06.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору фінансового лізингу № L645-04/07 від 26.04.2007 р., укладеного ТОВ Райффайзен ОСОБА_1 та ТОВ ШБ Альтком, позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування відповідачу-1 (лізингоодержувачу). Предметом лізингу є вантажний автомобіль MAN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307. У Графіку платежів сторони погодили, що строк лізингу за договором складається з 60 періодів лізингу з липня 2007 р. по червень 2012 р. На сьогоднішній день предмет лізингу не повернутий та продовжує використовуватись відповідачем без належної правової підстави. Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України Про фінансовий лізинг, ст.ст. 15, 16, 193, 316, 317, 139, 321, 387, 391, 400, 509, 806, 1212 ЦК України позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідача-1 майно вантажний автомобіль МАN 26413, № кузова/шасі WМАН05ZZZG163307.

Відповідач-1 не визнає позов у повному обсязі, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування зазначає, що основною правовою підставою позовних вимог позивач зазначає положення ст.ст. 397, 400 ЦК України, тим самим фактично називаючи ТОВ ШБ Альтком незаконним володільцем предмету лізингу, що використовує його без усіляких правових підстав, і просить суд застосувати механізм віндикації. Відповідач зазначає, що він є законним володільцем предмету лізингу, набувши право володіння та користування ним на підставі договору купівлі-продажу та договору лізингу. Договором визначено, що в момент підписання Акту приймання-передачі до лізингоодержувача переходять та зберігаються за ним протягом строку дії договору наступні права та ризики: право володіння та користування. Згідно положень укладеного з позивачем договору фінансово лізингу він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно Графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим договором. Відповідач звертає увагу, що хоча на теперішній час ним фактично сплачено вартість предмету лізингу, позивач не здійснив його передачу у власність, мотивуючи тим, що лізингові платежі він отримав не у повному обсязі. Крім того, відповідач-1 зазначає, що протягом строку лізингу ним належним чином виконано зобов'язання та сплачено в тому числі викупну вартість даного майна. Так, сплативши викупну вартість лізингового майна, прийнявши таку оплату і передавши предмет лізингу сторони фактично уклали договір купівлі-продажу, за яким право власності на майно перейшло до позивача.

Відповідачем-1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Запорізької області справи за позовом ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» до ТОВ «Торг-Строй Компанія» про витребування майна, яке є предметом лізингу за договором фінансового лізингу № L645-04/07 від 26.04.2007 р., з незаконного володіння і передання його у володіння ТОВ «ШБ «Альтком».

Розглянувши клопотання позивача, суд знаходить його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Повязаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі у зв'язку з обмеженістю предмету позову. Позовні вимоги ПАТ Райффайзен ОСОБА_1 у справі № 908/587/15-г, ґрунтуються на невиконанні відповідачем-1 обовязку щодо повернення майна предмета лізингу, у зв'язку з чим лізингова компанія звернулась з позовом до господарського суду про витребування цього майна. Розгляд справи про витребування лізингоодержувачем майна з володіння особи (ТОВ Торг-Строй-компанія»), якій таке майно передано на зберігання не зумовлює неможливість розгляду даного спору. Захист права лізингодавця на повернення обєкту лізингу не може залежати від виконання зобовязань зберігача відносно лізингоодержувача. Клопотання про зупинення провадження, заявлене позивачем, є безпідставним, внаслідок чого в його задоволенні відмовляється.

Відповідач-2 ТОВ «Торг-Строй компанія» заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача-2 в судове засідання за викликом двічі не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням ТОВ «Торг-Строй компанія» вказано: 83030, м.Донецьк, вул. Майська, 86-а. Згідно відомостей УДППЗ Укрпошта місто Донецьк входить до переліку населених пунктів, до яких не здійснюються поштові відправлення.

Шляхом направлення телефонограми суду не вдалося повідомити відповідача про розгляд даної справи, про що складено відповідний акт, електронна адреса відповідача суду не відома. Інформацію про час та місце судового засіданні розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Таким чином, господарським судом Запорізької області вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. (за наступними змінами та доповненнями).

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.06.2015 року за відсутності представника відповідача-2.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників позивача та відповідача-2, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 26.04.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» (позивач у справі, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (відповідач-1 у справі, лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L645-04/07, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобовязується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобовязується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток № 1 до договору) (надалі графік), та не може бути менше одного року. Предмет лізингу передається лізингоодержувачу для використання у його господарській діяльності.

Приймання та передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі. В момент підписання акту приймання-передачі до лізингоодержувача переходять та зберігаються за ним протягом строку дії договору наступні права та ризики: право володіння та користування, відповідальність за збереження, ризик пошкодження, знищення, втрати, конфіскації предмета лізингу, а також цивільна відповідальність перед третіми особами, повязана з володінням та користуванням предметом лізингу (п.п. 1.2, 1.3 додатку № 4 до договору Загальні умови фінансового лізингу).

Лізингові платежі та порядок розрахунків узгоджено сторонами у розділі 4 договору. Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 4.6 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в графіку. Поточні лізингові платежі розраховуються на перше число місяця лізингового періоду. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та повязані з ним. Нарахування комісії за користування кредитним коштами за цим договором починається з дня виконання лізингодавцем дій по фінансуванню придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4.7 оплата всіх лізингових платежів (авансового та поточних), зазначених у цьому розділі договору, здійснюється лізингоодержувачем у національній валюті України гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для Євро за правилами, наведеними в п. 3 Графіку.

У додатку № 4 Загальні умови фінансового лізингу сторони узгодили строки та порядок сплати лізингових платежів. Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 додатку № 4 лізингоодержувач зобовязується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів із дня укладення договору. Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі, починаючи з першого періоду лізингу. Першим періодом вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку (п. 5.4 додатку № 4).

Відповідно до п.п. 5.5, 5.6 додатку № 4 лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Якщо строк сплати поточного лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобовязаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день. Згідно з п. 2.1 додатку № 4 у випадку, якщо предмет лізингу підлягає державній реєстрації, така реєстрація здійснюється на імя лізингодавця за рахунок лізингодавця.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3 додатку № 4 лізингоодержувач протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії. Лізингоодержувач зобовязався за власний рахунок застрахувати на строк лізингу обовязкову цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за шкоду, заподіяну в результаті експлуатації предмета лізингу життю, здоровю та майну третіх осіб.

Договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно з графіком і діє до повного виконання сторонами своїх обовязків за цим договором (п. 8.1).

Як свідчать вивчені матеріали, згідно Специфікації від 26.04.2007 р. (Додаток 2 до договору фінансового лізингу) предметом лізингу є вантажний автомобіль МАN 26413 у кількості 1 одиниці. За актом приймання-передачі предмета лізингу від 22.06.2007 р., підписаним представниками сторін, зазначений предмет лізингу переданий лізингоодержувачу.

Строк лізингу за договором № L646-04/07 закінчився у червні 2012 р.

До договору Угодами про внесення змін від 02.03.2009 р., 01.09.2009 р., 02.08.2010 р., 01.12.2010 р., 04.05.2011 р., 28.02.2014 р. сторони вносили зміни до Додатку 1 Графік платежів та викладали його в новій редакції, якими встановлювали періоди лізингу, лізингові платежі, суми погашення вартості предмета лізингу, суми комісії.

Пунктом 1.1 додаткової угоди від 28.02.2014 р. до договору № L645-04/07 від 26.04.2007 р. сторони визначили, що підписанням цієї угоди лізингоодержувач визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобовязується сплатити в розмірі та у строк, визначений сторонами.

Пунктами 1.2, 1.3 даної додаткової угоди від 28.02.2014 р. сторони визначили, що підписанням цієї угоди лізингоодержувач засвідчує та визнає, що на дату укладання цієї угоди зобовязання лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором не виконані в повному обсязі та відповідно до умов, визначених договором. Виконання зобовязань/боргових зобовязань лізингоодержувача за договором, із моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання лізингоодержувачем зобовязань за договором до 31.12.2014 р. (зобовязання повинні бути виконані не пізніше зазначеної дати/дата виконання зобовязань).

Відповідно до п. 1.4 додаткової угоди з урахуванням умов, визначених п. 1.1 цієї угоди, сторони засвідчують, що договір є чинним та діє до повного виконання лізингоодержувачем зобовязань перед лізингодавцем щодо сплати заборгованості відповідно до умов договору та п. 1.1 цієї угоди.

Згідно до п. 2 додаткової угоди від 28.02.2014 р., сторони дійшли згоди, що зобов'язання лізингоодержучава перед лізингодавцем припиняються після повного та належного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, визначених п. 1.1 цієї Угоди, та у разі сплати викупної вартості предмету лізингу в строк та у розмірі, визначеними договором купівлі-продажу (викупу).

Як вказує позивач, відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ Райффайзен ОСОБА_1 станом на 23.01.2015 р. несплачена вартість предмета лізингу, який знаходиться у користуванні ТОВ Шляхове будівництво Альтком за договором № L645-04/07 складає 211548,81 грн..

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.

Приписами ч. 7 ст. 292 ГК України встановлено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено: відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Позивачем заззначені всі норми права, які, на його думку, можуть призвести до відновлення його порушеного права. При цьому, в позовній заяві позивачем зазначено, що після закінчення строку лізингу відповідач до теперішнього часу не повернув предмет лізингу лізингодавцю та продовжує ним користуватися, чим порушує його право власності. Предметом спору у даній справі є витребування у відповідача-1 предмету лізингу та передача його позивачу. Суд вважає, що в даному випадку позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права.

Відповідач-1 не надав доказів набуття у власність предмета лізингу, не довів належне виконання зобовязання щодо повного та своєчасного внесення лізингових платежів, і, відповідно, сплати викупної ціни предмета лізингу, що б, в свою чергу, було підставою для отримання права власності на нього. Додатковою угодою від 28.02.2014 р. до договору відповідачем-1 визнано заборгованість та строк її погашення.

Лізингоодержувач не повернув транспортний засіб після закінчення дії договору лізингу, а відтак, звернення позивача з позовом про зобов'язання лізингоодержувача повернути предмет лізингу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог у відношенні відповідача-2 ТОВ «Торг-Строй Компанія» суд зазначає наступне:

Як вказує відповідач-1 спірне майно ним передано відповідачу-2 на відповідальне зберігання за договором від 03.06.2014 р. строком до 30.12.2014 р. Відповідачем-2 після закінчення строку зберігання майно не повернуто поклажодавцю та на теперішній час товариство «ШБ «Альтком» не володіє цим майном.

В позові до відповідача-2 відмовляється з огляду на те, що спірні правовідносини, які є предметом даного спору, повязані з порушенням виконання зобов'язань відповідачем-1 як лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу, спірні відносини відповідача-1 та відповідача-2 можуть бути предметом окремого судового розгляду, оскільки товариство «Райффайзен ОСОБА_1» та товариство «Торг-Строй компанія» не знаходяться у договірних відносинах.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним та матеріалами справи.

Позовні вимоги задовольняються за рахунок відповідача-1. В задоволенні позовних вимог про витребування предмету лізингу до відповідача-2 відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, ст. 193, 292 ГК України, ст. 526, 806 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити за рахунок відповідача-1.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (04073, м. Київ, пр. Московський, буд. 9, корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) вантажний автомобіль МАN 26413 шасі WMАН05ZZZG163307. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) 4230 (чотири тисячі двісті тридцять грн.) 98 коп. судового збору. Видати наказ.

В позові до відповідача-2 відмовити.

Повне рішення складено 02 липня 2015 року.

Суддя І.А. Попова