Ухвала суду № 46340595, 25.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4890/15

Головуючий у 1 інстанції Петренко В. С.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП-27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого судді - Кварталової А.М.,

суддів - Гірняк Л.А., Доценко Л.І.,

при секретарі - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносини за іпотечними договорами, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015 року,-

встановила:

14 жовтня 2013р. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ПАТ «УкрСиббанк» просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0819га, та на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці площею 819 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 83кв.м., з метою погашення заборгованості за кредитним договором №11006074000 від 29.05.2006р., укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 у розмірі 292 972,15 дол. США, що за курсом НБУ станом на 12 вересня 2013р. становить 2 341 726,40грн., встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Законом України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства, а також просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що між АКІБ "УкрСиббанк" та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у розмірі 195 000 дол. США, на строк до 20.05.2020р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 11,8% річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 29.05.2006р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_1, на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_5, віце-консулом Посольства України в Сполучених Штатах Америки 22.02.2005р. за реєстром №33, були укладені іпотечні договори, відповідно до умов яких, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлові приміщення, зазначені в п. 1.4. цих договорів, а саме: земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Невиконання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зобов'язань по укладеним договорам зумовило звернення ПАТ "УкрСиббанк" до суду із відповідним позовом.

30 січня 2014р. до канцелярії Київського районного суду м. Одеси надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносини за іпотечними договорами.

Позивачка ОСОБА_4 за зустрічним позовом просила суд визнати припиненими правовідношення між нею як майнового поручителя і ПАТ "УкрСиббанк" за договорами іпотеки б/н, укладеними 29 травня 2006р. в забезпечення виконання ОСОБА_2 усіх грошових зобов'язань, які виникли з кредитних договорів №11006074000, №11006155000 та з додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту №115/437 від 29 травня 2006р. до Договору про відкриття карткового рахунку та видачі платіжної картки №Visa CL 50 D 394 від 26 травня 2006р., а також визнати розірваними договори іпотеки б/н, укладені 29 травня 2006р. між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_4, діючою від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, в забезпечення виконання ОСОБА_2 усіх грошових зобов'язань, які виникли з кредитних договорів №11006074000, №11006155000 та з Додаткової угоди про встановлення ліміту овердрафту №115/437 від 29 травня 2006р. до Договору про відкриття карткового рахунку та видачі платіжної картки №Visa CL 50 D 394 від 26 травня 2006р.

Ухвалою суду від 30.01.2014р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 було прийнято до розгляду з первісним позовом (т. 1 а.с. 69-70).

В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 посилалася на те, що банк нараховував позичальнику проценти за користування кредитом за ставкою 23,60%, однак така процентна ставка не передбачена договором про надання споживчого кредиту №11006074000 від 29 травня 2006р. в редакції, яка існувала на дату укладення з нею договорів іпотеки, і таке збільшення процентів не передбачено і іпотечними договорами, у зв'язку з чим зміна розміру процентів суттєво збільшило обсяг відповідальності майнового поручителя, була узгоджена банком і позичальником без повідомлення майнового поручителя.

ОСОБА_4 вказувала, що згідно приписів статті 19 Закону України "Про іпотеку", будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснено після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Вимога закону щодо необхідності державної реєстрації будь-якого збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням (стаття 19 Закону України "Про іпотеку") безпосередньо кореспондується з необхідністю отримати згоду поручителя на збільшення обсягу відповідальності за основним зобов'язанням (частина перша статті 559 ЦК України), так як без згоди іпотекодавця - майнового поручителя таку державну реєстрацію провести неможливо.

Також ОСОБА_4 зазначала, що ПАТ "УкрСиббанк" не здійснив такої державної реєстрації не зважаючи на фактичне збільшення процентної ставки, тобто зміну умов обтяження, також ним не було внесено змін або доповнень до іпотечного договору, який повинен містить зміст та розмір фактичного зобов'язання, строк і порядок його виконання, у зв'язку з чим, банком були порушені вимоги закону і відповідно умови іпотечних договорів, згідно яких усі зміни умов обтяження повинні бути виконані у такій же формі як і сам договір іпотеки.

Позивачка за зустрічним позовом вважала, що таке порушення договору є істотним, що у відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України надає їй право вимагати розірвання договору.

Крім того, позивачка вказувала, що передання власного майна в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язання третьою особою є різновидом поруки - майновою порукою, у зв'язку з чим, відносини, які виникли між іпотекодавцем - майновим поручителем та іпотекодержателем, при збільшенні обсягу відповідальності майнового поручителя без його згоди, також підпадають під дію правових норм Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини в сфері поруки.

Таким чином, ОСОБА_4 вважала, що внаслідок збільшення процентної ставки без згоди майнового поручителя, також припинилася майнова порука.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 звернулася до суду із відповідною зустрічною позовною заявою.

У судовому засіданні представник ПАТ "УкрСиббанк" позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовити.

Третя особа - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах справи, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення або письмові пояснення на позовну та зустрічну позовну заяви не надав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015р. позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_4, за участю третьої особи - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11006074000 від 29.05.2006р., укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 у розмірі 263 822 долари США 52 центи, що за курсом НБУ станом на 16 жовтня 2012року становить 2 108 733 грн. 40 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0819га, та на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці площею 819 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 83 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну, визначивши її на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства.

Суд відстрочив виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0819га, та на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований на земельній ділянці площею 819 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 83 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну, визначивши її на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства, на строк дії Закону України " Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ".

Судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 3 441 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій позовних вимогах - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ "УкрСиббанк", за участю третьої особи - ОСОБА_2 про визнання припиненими правовідносини за іпотечними договорами - відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовити, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Інші сторони до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази.

Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, така неявка сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що через неналежне виконання умов кредитного договору від 29.05.2006р. утворилась заборгованість, для погашення якої банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому суд першої інстанції вважав за можливе задовольнити вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну, визначивши її на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеною відповідно до законодавства, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11006074000 від 29.05.2006року, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 у розмірі 263 822 долари США 52 центи, що за курсом НБУ станом на 16 жовтня 2012р. становить 2 108 733 грн. 40 коп., а також відстрочити звернення стягнення на предмет іпотеки на строк дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті " рішення суду в цій частині.

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що судом не встановлено підстав для припинення дії договору іпотеки, що визначений у ст. 17 Закону України "Про іпотеку", в тому числі шляхом його розірвання, а тому у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідношення та визнання розірваними договори іпотек слід відмовити.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Судом встановлено, що 29.05.2008р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11006074000, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті у розмірі 195 000 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 984 750грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору.

Згідно до п.п. 1.2.1., 1.2.2., 1.4. договору про надання споживчого кредиту №11006074000 від 29.05.2008р. надання кредиту здійснюється у термін з 29 травня 2006р. по 29 травня 2020р. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 29 травня 2020р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. Кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме: на придбання нерухомості.

Відповідно до п. 1.3.1. зазначеного договору, за використання кредитних коштів протягом перших 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11, 8% відсотків річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2. даного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №11006074000 від 29.05.2008р. між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_1, на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_5, віце-консулом Посольства України в Сполучених Штатах Америки 22.02.2005року за реєстром №33, були укладені іпотечні договори, відповідно до умов яких, іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - житлові приміщення, зазначені в п. 1.4. цих договорів.

Відповідно до п. 1.4. договорів іпотек, предметом іпотеки є земельна ділянка, надана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та житловий будинок з надвірними спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.1.1. та 2.1.2. зазначених договорів іпотек, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному переважно перед іншими кредиторами. У разі порушення зобов'язань боржника за кредитним договором та іпотекодавцями обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а у разі невиконання боржником цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що невиконання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 своїх зобов'язань по вищезазначеним договорам зумовило звернення ПАТ "УкрСиббанк" до суду із відповідним позовом, тому визначив заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ "УкрСиббанк" станом на 16.10.2012р. у розмірі 263 822, 52 дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.10.2012р. становить 2 108 733,40 грн., тобто у розмірі, встановленому рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2013р., залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.09.2014р., яке має для суду преюдиціальне значення в силу положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті " розповсюджуються на правовідносини, що виникли по даній справі. З набранням чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та на період його дії, ПАТ "УкрСиббанк" позбавлено можливості здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, колегія суддів зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що спірний будинок є єдиним жилим приміщенням відповідача та членів його сім'ї, використовується як місце їх постійного проживання і даних про наявність у відповідача іншого нерухомого майна матеріали справи не містять, у зв'язку з чим дія вказаного Закону розповсюджується на спірні правовідносини.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин за іпотечними договорами.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" встановлено що іпотека припиняється у разі:

припинення основног зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для припинення іпотечних договорів.

Посилання апелянта на припинення договору поруки не є підставою для припинення іпотеки. Норми ст.559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються на відносини майнової поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами ст.ст. 572-593 глави 49 ЦК України і спеціальними законами.

Відповідно до ст.19 Закону України „Про іпотеку" зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Крім того, будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачено іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

Відповідно до змісту положень ст.7 та ч.2 ст.19 Закону України „Про іпотеку" не внесення відповідних змін до іпотечного договору, у зв'язку із змінами, укладеними до кредитного договору, у жодному разі не означає припинення іпотеки.

Згідно зі ст.17 Закону України „Про іпотеку" до припинення іпотеки призводить не зміна, а припинення основного зобов'язання.

Ураховуючи наведені нормативні положення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Законом України „Про іпотеку", який є спеціальною нормою права у правовідносинах, які випливають з договору іпотеки, не передбачено припинення договору іпотеки шляхом його розірвання в судовому порядку, а внесення змін до кредитного договору (основного зобов'язання) не тягне припинення іпотеки.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Підстав для ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,307п.1ч.1,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

Л.І. Доценко

Л.А. Гірняк