Ухвала суду № 46340538, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4378/15

Головуючий у 1 інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП-27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кварталової А.М.,

суддів - Заїкіна А.П., Доценко Л.І.,

при секретарі - Томашевської К.В.,

за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- Вдовиченко Г.В., відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року,-

встановила:

06 січня 2014р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, згодом позивач змінив предмет позову та просив стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 88953,10 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 711002,13 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3441 грн.

Представник позивача посилався на те, що 18.12.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладений договір кредиту №014/79729/74/87056. Відповідно до умов договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_5 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 88914 доларів США, терміном до 18.12.2027р., а відповідач зобов'язався за час користування кредитом сплачувати відсотки, шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів відповідно до графіка погашення кредиту, а у разі прострочення грошового зобов'язання - сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

18.12.2007р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_5, відповідно договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права на АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_5 припинив виплачувати кредит та відсотки по кредиту №014/79729/74/87056 від 18.12.2007р., в результаті чого станом на 18.12.2013р. утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 88953,10 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 711002,13 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 81 276,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 643 644,18 грн.,

- заборгованість за відсотками - 5 299,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 45 356,27 грн.,

- пеня за прострочення кредиту та відсотків по кредиту - 19 001,68 грн.

Позивачем на ім'я відповідача направлена вимога про сплату заборгованості. Однак ніяких дій відповідач по виплаті кредитної заборгованості не здійснив, у зв'язку з чим ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вимушено було звернутися до суду.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти сплати боргу, однак пояснив що у нього складний матеріальний стан, тому утворилась така заборгованість.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015р. позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Судом стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/79729/74/87056 від 18.12.2007р. у розмірі 88953,10 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 711002,13 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 81 276,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 643 644,18 грн.,

- заборгованість за відсотками - 5 299,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 45 356,27 грн.,

- пеня за прострочення кредиту та відсотків по кредиту - 19 001,68 грн.

Судом стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму судового збору у розмірі 3441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові позивачу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що кредитний договір 18.12.2007р. для отримання грошей та купівлі нерухомого майна у вигляді АДРЕСА_1 укладався фактично для майнового поручителя ОСОБА_7, для якого була придбана зазначена квартира та у якій з грудня 2007р. по теперішній час проживає ОСОБА_7 з матір'ю.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_5, його представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- Вдовиченко Г.В. просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та в межах заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_5 свої зобов'язання належним чином не виконав за кредитним договором від 18 грудня 2007р., у зв'язку з чим станом на 18 грудня 2013р. виникла заборгованість за кредитним договором № 014/79729/74/87056 від 18.12.2007р. у розмірі 88953,10 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 711002,13 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 81 276,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 643 644,18 грн.,

- заборгованість за відсотками - 5 299,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 грудня 2013р. становить 45 356,27 грн.,

- пеня за прострочення кредиту та відсотків по кредиту - 19 001,68 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_5порушено передбачений кредитним договором порядок погашення заборгованості, відповідач прийняті на себе зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості не виконує, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача, як боржника за кредитним договором, на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними, обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, які мають значення для справи, та які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені. Норми матеріального права ст.ст. 526, 549, 1049, 1054 ЦК України відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18.12.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 укладений договір кредиту №014/79729/74/87056.

Відповідно до умов кредитного договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_5 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 88914 доларів США, терміном до 18.12.2027р., а відповідач зобов'язався за час користування кредитом сплачувати відсотки, шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів відповідно до графіка погашення кредиту, а у разі прострочення грошового зобов'язання сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення(а.с.10-15).

18.12.2007р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_5, відповідно договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права на АДРЕСА_1(а.с.16-20).

Відповідно до змін до установчих документів, які зареєстровані у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 05.11.2009р., Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(надалі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») .

Відповідач ОСОБА_5 припинив виплачувати кредит та відсотки по кредиту №014/79729/74/87056 від 18.12.2007р., в результаті чого станом на 18.12.2013р. утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 88953,10 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ у розмірі 711002,13 грн., з яких заборгованість за кредитом складає - 81 276,64 доларів США (643 644,18 грн.), заборгованість за відсотками - 5 299,17 доларів США (45 356,27 грн.), пеня за прострочення кредиту та відсотків по кредиту - 19 001,68 грн.(а.с.8-9,189-191).

Доводи апелянта про те, що розрахунок заборгованості є неналежним доказом суми заборгованості, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наданий позивачем розрахунок, містить нарахування усіх складових сум заборгованості із обґрунтуванням відповідними пунктами договору, зокрема: нарахування відсотків за користування кредитом та порядок фактичного погашення нарахованих відсотків; розрахунок суми заборгованості із зазначенням розміру сплачених сум; розрахунок суми пені за порушення сплати відсотків за користування кредитом та за порушення строків сплати суми кредиту.

Підстав для сумніву у правильності наведених розрахунків не вбачається. Починаючи з 18.08.2013р. заборгованість за кредитним договором ОСОБА_5 не сплачується.

Доводи апелянта щодо незаконності отримання та повернення суми кредиту в іноземній валюті колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пунктом 1.1.1. кредитного договору сторони визначили, що надання банком коштів в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за цим договором здійснюється виключно у валюті кредиту.

Доводи ОСОБА_5 про те, що кредитні кошти було отримано для купівлі АДРЕСА_1, а саме для поручителя ОСОБА_7, в якій він проживає з матір'ю, до уваги не приймається, оскільки кредитний договір підписано власноручно ОСОБА_5, який отримав кредит та відповідно до вимог кредитного договору брав на себе зобов'язання по погашенню кредиту.

Матеріали справи не містять даних щодо укладання договору поруки та договору іпотеки з ОСОБА_7

Клопотання ОСОБА_5 та його представника про залучення до участі у справі в якості третьої особи майнового поручителя ОСОБА_7 до уваги не приймається, оскільки ОСОБА_7 не є стороною кредитного договору та договору іпотеки. Тобто, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ні якого договору стосовно кредитних коштів, які отримані ОСОБА_5 з ОСОБА_7 не укладали.

Доводи ОСОБА_5 щодо несправедливості умов кредитного договору, відповідно до Закону України « Про захист прав споживачів» є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_5 не заявлені самостійні зустрічні позовні вимоги щодо недійсності договору кредиту та договору іпотеки.

Посилання апелянта на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті " до уваги не приймається, тому що вказаний Закон застосовується в разі пред'явлення до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, але банком таких вимог за вищевказаною справою не заявлено.

Доводи ОСОБА_5 та його представникапро те, що умови кредитного договору в іноземній валюті є незаконними і несправедливими та значне зростання курсу долара США по відношенню до курсу гривні України, потягло за собою значне зростання кредитного курсу та, борг визнано, виходячи зовсім з іншого курсу (8,0), тобто сума боргу та ціна позову визначена з початку невірно,що банк неповинен був надавати кредит в іноземній валюті є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідач ОСОБА_5 підписав договір кредиту та договір іпотеки добровільно, що свідчить про те, що всі умови кредитного договору та договору іпотеки сторонами було визначено, як обов'язковими для виконання та ніяких заперечень щодо них відповідач не висловлював.

ОСОБА_5 при укладанні кредитного договору в іноземній валюті в доларах США та беручи на себе певні обов'язки, щодо погашення кредиту на тривалий строк до 2027р., відповідач усвідомлював, що курс національної валюти до долару США не є незмінним протягом цих років (цей курс встановлюється щоденно), а тому відповідач повинен був усвідомлювати, що зміна цього курсу можливо настане, повинен був передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим кредитним договором.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Підстав для ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Оскільки апелянтом за подачу апеляційної скарги судовий збір сплачено не в повному обсязі, тому необхідно стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави суму недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 106,50 грн.(1827грн. -1720,50 грн.).

Керуючись ст.ст.209,303,307 п.1ч.1,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5- відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави суму недоплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 106(сто шість) грн.50 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

А.П. Заїкін

Л.І. Доценко