Ухвала суду № 46338621, 08.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1463/14-к 08.07.2015 08.07.2015 08.07.2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/784/412/15 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Старчеус О.П. Категорія: ч.2 ст.289 КК України Доповідач апеляційного суду: Пустовар М.Л.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 липня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

суддів: Куценко О.В., Кателіна В.П.,

за участю секретаря: Алексишенця М.П., Чоботаренко Т.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014150150000123 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області та спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 і представника потерпілого - ОСОБА_4 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 2 квітня 2015 року, яким:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тузли Березанського району Миколаївської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1:

- визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Зайкова О.В.,

представник потерпілого ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_5,

захисник ОСОБА_6

Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.

Просить вирок в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням скасувати, ухвалити новий, яким вважати ОСОБА_7 засудженим:

- за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття - 5 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Короткий зміст вимог спільної апеляційної скарги потерпілого та його представника.

Просять вирок в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням скасувати.

Короткий зміст рішення суду 1-й інстанції.

ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання в виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, обвинуваченого звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, та з покладенням обов'язку, передбаченого п.4 ч.1 ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з обвинуваченого на користь НДЕКЦ відшкодування витрат на проведення експертизи у розмірі 393 грн. 12 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.

Вважає вирок суду в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання незаконним з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у безпідставному застосуванні ст.75 КК України.

Вважає, що судом надано неналежну оцінку тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжкого, а саме: крадіжку кобили вчинив повторно у денний час, заздалегідь приготувавшись до вчинення злочину, після чого одразу продав її заготівельникам м'яса; злочин за ч.2 ст.289 КК України вчинив також повторно, дочекавшись темного часу доби, після чого проник на територію домоволодіння власника та заволодів транспортним засобом, який в подальшому пошкодив та покинув.

Крім того, обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, раніше засуджувався за вчинення умисного корисного злочину та від відбуття покарання був звільнений з іспитовим строком на 1 рік, однак, в період іспитового строку вчинив інше кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, офіційно не працює, періодично вживає алкогольні напої, злочин за ч.2 ст.289 КК України скоїв в стані алкогольного сп'яніння.

Узагальнені доводи апеляційної скарги потерпілого та його представника.

Вважають, що вирок підлягає скасуванню через неврахування судом обтяжуючих обставин провадження.

Вказують, що на момент вчинення злочину за ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_7 був засудженим за таким же обвинуваченням та звільненим від відбування покарання з випробуванням, порушив режим відбуття покарання і в іспитовий строк здійснив новий корисливий злочин - крадіжку.

Зазначають, що злочини за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України є повторними, за що законом передбачено посилення відповідальності, але суд, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання, не врахував ці обставини та не умотивував свого рішення про звільнення.

Крім того, посилаються на негативну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а також, що вчинені злочини заздалегідь сплановані, здійснені умисно, протиправно, з корисливою метою.

Встановлені судом 1-ї інстанції обставини.

5 березня 2014 року, біля 9 години, ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, протиправно, повторно, прийшовши до пасовища, розташованого за населеним пунктом с. Тузли Березанського району Миколаївської області, де випасалася кобила віком 5 років, вагою 350 кг., належна ОСОБА_3, де шляхом вільного доступу викрав її, спричинивши потерпілому майнову шкоду у розмірі 2675 грн. 01 коп.

12 листопада 2014 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу зайшов на господарське подвір'я за адресою: АДРЕСА_2, де, з метою заволодіння чужим транспортним засобом, викотивши за територію домоволодіння покататись, здійснив угон мопеду «SKY MOTO», моделі «MT 50QT-22», спричинивши потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 3512 грн. 25 коп.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілого та прокурора на підтримку обох апеляційних скарг, думку обвинуваченого та його захисника про залишення оскаржуваного вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарг, апеляційний суд дійшов наступного.

Доведеність вини, кваліфікація скоєного ОСОБА_5, визначені йому вид та розмір покарання апелянтами не оспорюються, внаслідок чого, відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не перевірялись.

Що стосується покарання обвинуваченого, то при його призначенні судом враховано суспільну небезпеку ним вчиненого (один злочин середньої тяжкості і один тяжкий злочин), дані про особу - негативну характеристику за місцем проживання, перебування на обліку у психіатра, неперебування на обліку у нарколога, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Зваживши на зазначене, районний суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, на визначений у вироку строк та про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням обов'язків, з числа передбачених ст.76 КК України.

З цим рішенням суд апеляційної інстанції погоджується, оскільки з урахуванням відсутності на даний час судимості у ОСОБА_7, стану психічного здоров'я обвинуваченого, його каяття, повного відшкодування на час апеляційного розгляду потерпілому ОСОБА_3 завданої майнової шкоди, що підтверджено відповідною розпискою та поясненнями представника потерпілого, ОСОБА_7 не можна вважати особою, що становить підвищену суспільну небезпеку, а отже його виправлення може бути досягнуте за умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Тому, підстави для скасування вироку через неправильне застосування положень ст.75 КК України, про що просять апелянти, відсутні.

Доводи, що крадіжку у ОСОБА_3 обвинувачений вчинив під час іспитового строку, не заслуговують на увагу, тому як за попереднє правопорушення ОСОБА_7 звільнений від відбування покарання на підставі акту амністії і це звільнення до теперішнього часу у встановленому порядку не скасоване.

Посилання в апеляціях на те, що злочини були заздалегідь сплановані, здійснені умисно, протиправно, з корисливою метою, не істотні, оскільки всі ці обставини стосується складу злочинів, за вчинення яких обвинуваченого засуджено, тому для звільнення його від відбування покарання з випробуванням відношення не мають.

Інші доводи, наведені в апеляційних скаргах, є такими, що не впливають на законність прийнятого судом рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.405,407,424,426,532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області та спільну апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 і представника потерпілого - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 2 квітня 2015 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 - без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді: