Ухвала суду № 46335026, 08.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючої Перепелюк І. Б.

суддів: Галичанського А.Д., Височанської Н.К.

секретар Балацька-Геряк О.М.

за участю : позивача, її представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Фінанси та кредит» про повернення строкового банківського вкладу, за апеляційною скаргою ПАТ «Банки Фінанси та кредит» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 травня 2015 року -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Банк Фінанси та кредит» про повернення строкового банківського вкладу.

Позовні вимоги обґрунтовувала слідуючими обставинами.

29 травня 2012 року між відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 21 філії «Прикарпатське Регіональне Управління» та матір'ю позивача - ОСОБА_3 укладено договір №4394/3-12 про банківський строковий вклад (депозит ) «Пенсійний». Відповідно до зазначеного договору, ОСОБА_3 передала банку гроші в сумі 30000 доларів США згідно квитанції №3 від 29 травня 2012 року.

03 червня 2013 року між відповідачем та позивачем ОСОБА_1 вищевказаний договір №4394/3-12 був переоформлений на позивача в результаті чого укладено новий договір №4354/6-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на шість місяців в іноземній валюті в сумі 30000 доларів США на строк з 03 червня 2013 року по 03 грудня 2013 року з виплатою 5,50% річних.

26 червня 2014 року та 17 червня 2014 року за зверненням позивача банком видано кошти за нараховані відсотки за договором №4354/6-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в сумі 900 євро та 300 євро.

Справа №22ц-973 Головуючий у І інстанції Дудакова С.Є.

Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк І.Б.

16 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір-заяву № 336235/9142/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт». Відповідно до умов якого позивач передала банку гроші в сумі 8000 доларів США згідно квитанції № 9 від 16 грудня 2013 року на строк до 21 грудня 2014 року з виплатою 10,50% річних.

19 грудня 2013 року між сторонами укладено договір-заяву №336235/9336/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 370 днів в іноземній валюті в сумі 6000 Євро із нарахуванням та виплатою 9,50% річних.

ОСОБА_1 зверталася неодноразово в усній формі та письмовій, до відповідача про повернення їй строкового вкладу, однак кошти їй не були виплачені.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила стягнути з відповідача на її користь грошові кошти за договором №4354/6-13 від 3 червня 2013 року в сумі 30 825 Євро; за договором №336235/9142/370-13 від 16 грудня 2013 року в сумі 8851 долар США; за договором №336235/9336/370-13 від 19 грудня 2013 року 6577 Євро.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Банк Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором №4354/6-13 від 3 червня 2013 року в сумі 30825 Євро; за договором №336235/9142/370-13 в сумі 8851 долар США; за договором №336235/9336/370-13 6577 Євро.

Вирішено питання щодо судового збору.

Представником відповідача подана на рішення апеляційна скарга. Апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що судом не було враховано ряд обставин, які мають значення для справи, суд першої інстанції не досліджував квитанції на здійснення касових операцій, незважаючи на те, що правильність складання та оформлення даного касового документа є необхідною умовою дотримання письмової форми договору. Апелянт посилається на те, що квитанції та договори-заяви підписані не уповноваженою особою, не дотримано письмової форми договору банківського вкладу, отже він є нікчемним.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Встановлено, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся за відсутності відповідача, однак, рішення не є заочним, оскільки відповідно до положень ст.225 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. З матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання вбачається, що розгляд справи проводився за загальними правилами і не було постановлено судом ухвали про заочний розгляд. Отже і оскаржується рішення в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 травня 2012 року між відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі начальника відділення № 21 філії «Прикарпатське Регіональне Управління» та ОСОБА_3 ( мати позивача ) укладено договір №4394/3-12 про банківський строковий вклад (депозит ) «Пенсійний». ОСОБА_3, відповідно до договору передала банку 30000 доларів США, що підтверджується копією договору та квитанцією №3 від 29 травня 2012 року.

03 червня 2013 року відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 21 філії «Прикарпатське Регіональне Управління» договір №4394/3-12 було переоформлено на позивача ОСОБА_1 в результаті чого укладено новий договір №4354/6-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на шість місяців в іноземній валюті в сумі 30000 доларів США на строк з 03 червня 2013 року по 03 грудня 2013 року з виплатою 5,50% річних. Зазначене підтверджується копією договору

16 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір-заяву № 336235/9142/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт». Позивач відповідно до умов договору передала банку 8000 доларів США на строк до 21 грудня 2014 року з виплатою 10,50% річних. Факт передачі позивачем коштів та отримання їх відповідачем підтверджується договором-заявою та квитанцією № 9 від 16 грудня 2013 року. Строк дії даного договору закінчився 21 грудня 2014 року.

19 грудня 2013 року між сторонами укладено договір-заяву №336235/9336/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 370днів в сумі 6000 Євро із нарахуванням та виплатою 9,50% річних, що підтверджується копією договору-заяви.

Позивач після закінчення строку договору зверталася до відповідача про виплату коштів. Позивачем була подана письмова заява, яка надійшла на адресу відповідача 07.10.2014р. щодо виплати коштів.

26 червня 2014 року та 17 червня 2014 року за зверненням позивача банком видано кошти за нараховані відсотки за договором №4354/6-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» в сумі 900 євро та 300 євро.

Решта грошей відповідачем не виплачена.

Суми коштів, які просила позивач стягнути з відповідача на її користь підтверджені розрахунками. Апеляційна скарга не містить доводів щодо розміру стягнення та спростування наданих позивачем розрахунків.

Згідно з ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката, договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, (далі - Інструкція)передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

У справі встановлено, що сторонами додержано письмову форму договору банківського вкладу з оформленням договору, договорів-заяв, які підписані сторонами та з видачею позивачу квитанцій - документів, що відповідають Положенню та Інструкції.

Твердження апелянта щодо нікчемності депозитних договорів у звязку із недотриманням належної форми договору, а саме посилання на те, що підпис в квитанціях на здійснення касової операції № 3 від 29 травня 2012 року, та №9 від16 грудня 2013 вчинений не касиром, а особою, яка згідно своїх посадових обов'язків не могла виконувати функцію касира, є безпідставними.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність договорів банківського вкладу, укладених між сторонами, крім випадку недотримання вимог щодо письмової форми, прямо не встановлена законом й на час розгляду справи договори не визнані судом недійсними.

Належність підпису на квитанціях саме працівнику банку апелянтом не спростовується. На квитанціях міститься відтиск печатки відділення банку.

Таким чином, квитанціії за змістом та формою відповідають вимогам, які передбачені пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операції банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ № 174 від 01.06.2011р., відповідно до якої банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку.

Враховуючи всі обставини справи, висновок суду про наявність підстав для задоволення позову - правильний, доводи апеляційної скарги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та кредит» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно :