Рішення № 46334326, 01.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/4213/15 Головуючий 1 інст. - Діденко С.А.

Справа № 640/1999/15-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кружиліної О.А.,

суддів колегії - Кіся П.В.,Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк»

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2015 року

за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про розірвання договорів банківських вкладів (депозитів), повернення вкладів у зв'язку з закінченням строків договорів банківських вкладів (депозитів),, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначав, що між ним та ПАТ «Дельта Банк» були укладені наступні договори: 1) 22 вересня 2014 року договір № 009-20420-220914 банківського вкладу (депозиту) «Найкращій» (для пенсіонерів) у гривнях, сума вкладу складає 10 000 гривень і вклад залучається на строк по 21 грудня 2014 року включно, за умовами якого нараховані проценти за вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми вкладу по закінченні строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі Банку. Вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п.1.3 даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі Банку; 2) 03 жовтня 2014 року договір № 001-20410-031014 банківського вкладу (депозиту) «Найкращій» (для пенсіонерів) у гривнях, сума вкладу складає 25 000 гривень і вклад залучається на строк по 01 січня 2015 року включно, за умовами якого нараховані проценти за вкладом виплачуються одночасно з поверненням суми вкладу по закінченні строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі Банку. Вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п.1.3 даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі Банку; 3) 01 грудня 2014 року договір № 003-20420-011214 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у гривнях, сума вкладу складає 15 000 гривень і вклад залучається на строк по 31 грудня 2014 року включно, за умовами якого нараховані проценти за вкладом виплачуються Вкладнику одночасно з поверненням суми вкладу по закінченні строку залучення вкладу, зазначеного в п.1.3 цього договору та з врахуванням п.1.11 цього договору, або в день продовження дії цього договору, а також в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1, відкритий на ім'я Вкладника в установі Банку. Вклад виплачується Вкладнику по закінченню строку залучення вкладу, зазначеного в п.1.3 цього договору та з врахуванням п. 1.11. цього договору, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1, відкритий на ім'я Вкладника в установі Банку.

22 грудня 2014 року, 02 та 05 січня 2015 року позивач звернувся до відповідача з письмовими заявами про видачу йому грошових коштів, які він вносив у касу банку при укладанні депозитних договорів.

Проте, ОСОБА_3 грошових коштів у повному обсязі не отримав, у зв'язку з цим, він звернувся з позовом, в якому просив розірвати договори: № 009-20420-220914 від 22.09.2014 року; № 001-20410-031014 від 03.10.2014 року; № 003-20420-011214 від 01.12.2014 року та зобов'язати ПАТ «Дельта банк» повернути йому грошові кошти в сумі 40 663.76 грн., які були внесені ним у касу банку при укладанні договорів банківських вкладів (депозитів).

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Суд зобов'язав ПАТ «Дельта Банк» повернути ОСОБА_3 40 663,76 грн., за банківськими вкладами, строк дії яких збіг. Вирішено питання щодо судових витрат.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2015 року доповнено вводну частину рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2015 року текстом: «про розірвання договорів банківського вкладів (депозитів)»; резолютивну частину рішення доповнено текстом: «Розірвати договори № 009-20420-220914 від 22.09.2014 року; № 003-20420-011214 від 01.12.2014 ; № 001-20410-031014 від 03.10.2014 року у зв'язку із закінченням строку їх дії».

Не погодившись з зазначеним рішення суду, ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалось на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з положень статей 525, 526, 629, 631, 633, 1058,1060 ЦК України та тих обставин, що строк дії за договорами про депозитні вклади позивача закінчився, а спроби позивача отримати суму вкладів та процентів за ними з поточного рахунку з використання наданої йому платіжної картки № НОМЕР_1 були заблоковані. Посилання відповідача на неможливість задоволення вимог позивача про повернення суми вкладів на час дії тимчасової адміністрації у Банку суд вважав безпідставними.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає, а тому з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з рахунку клієнта № 378196-2015/0302 за розрахунковий період з 06.01.2015 року по 02.03.2015 року ПАТ «Дельта банк» на виконання умов укладених з позивачем депозитних договорів, у зв'язку з закінченням його строку, виплатив відсотки та депозит шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_3, після чого власник рахунку користувався грошовими коштами шляхом здійснення покупок та інше (а.с. 51,52).

Отже, на час звернення позивача до суду, договори № 009-20420-220914 від 22.09.2014 року; № 003-20420-011214 від 01.12.2014; № 001-20410-031014 від 03.10.2014 року, які він просив розірвати, закінчили свою дію і ПАТ «Дельта банк» виконав прийняті на себе зазначеними договорами зобов'язання, а тому підстав для їх розірвання, відповідно до вимог статті 651 ЦК України, апеляційний суд не вбачає, тому в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 щодо розірвання договорі слід відмовити.

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» повернути ОСОБА_3 40 663,76 грн., за банківськими вкладами, строк дії яких збіг, апеляційний суд також приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

За змістом статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02 березня 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію ( а.с. 60,61).

Отже, починаючи з 03 березня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу, банківського рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

За змістом частин 5, 6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами. Обмеження, встановлені пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що, з урахуванням приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач, як вкладник (кредитор), може вимагати задоволення своїх майнових вимог щодо повернення грошових коштів з банківських рахунків, сплати неустойки, стягнення коштів, сплачених в якості комісії, виключно в межах процедури ліквідації банку.

Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, апеляційний суд, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 307 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по суті позовних вимог, яким відмовляє ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог у повному обсязі з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 651, 1074 ЦК України, ст.ст. 26, 36, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України «Про банки і банківську діяльність» ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк»- задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2015 року та додаткове рішення Київського районного суду м.Харкова від 27 травня 2015 року - скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-