Справа № 639/4098/15-ц
2/639/1389/2015
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі : головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Антохіної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем однією сім*єю на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 29 квітня 2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просить ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт його спільного проживання з початку 1985 однією сімєю з ОСОБА_3 в квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові до часу відкриття спадщини 24.03.2011 року та визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину зазначеної квартири після смерті ОСОБА_3, померлої 24.03.20110 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, з 06.02.1985 року зареєстрований і постійно проживає у двокімнатній ізольованій квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові, житловою площею 20,8 кв.м., загальною 38,1 кв.м. Ця квартира за правом спільної загальної власності зареєстрована у рівних частках за позивачем та ОСОБА_3, померлою 24.03.2011 року, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 31.01.1994 року, реєстровий № 6-94-12814. ОСОБА_3 - троюрідна тітка позивача, тобто двоюрідна сестра його матері, ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_2 рідний брат позивача і також троюрідний племінник спадкодавця ОСОБА_3, яка постійно проживала і з 12.11.1973 року була зареєстрована в спірній квартирі. Зі смертю тітки відкрилася спадщина - 1/2 частина квартири № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові. Заповіту ОСОБА_3 не залишила, спадкоємців за законом першої - третьої черг в неї не лишилося, позивач - єдиний її спадкоємець четвертої черги за законом. Спадщину позивач прийняв, на день її відкриття постійно проживав і був зареєстрований разом зі спадкодавцем, від прийняття спадщини не відмовлявся, однак свої спадкові права в нотаріальній конторі не оформляв. 19.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса ХДНК № 5 із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3, і була заведена спадкова справа. 21.04.2015 року під час особистого прийому позивач звернувся до ХДНК № 5 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3І, однак отримав відмову та рекомендацію звернутися до суду для встановлення юридичного факту спільного проживання разом зі спадкодавцем однією сімєю на час відкриття спадщини. Позивач зі спадкодавцем мешкав з початку 1985 року і до часу її смерті, у 1995 році він одружився і з того часу разом з ними проживає його дружина, ОСОБА_5, 10.11.1994 року народилася дочка, ОСОБА_6 Увесь час позивач разом з тіткою харчувалися, господарювали, мали взаємні права і обов'язки, позивач усіляко підтримував спадкодавця, в усьому їй допомагав. ОСОБА_3 разом з дружиною позивача стежили за чистотою в квартирі, прибирали, прали, прасували білизну, готували їжу, усі вони сумісно вирішували, які речі за спільні кошти слід придбати для господарства. Так, разом вони придбали варочну поверхню, холодильник «Горенія, кухонну витяжку. В особисті обов'язки позивача входило матеріальне забезпечення сімї, придбання і доставка продуктів харчування, заготівля овочів на зиму, побутовий ремонт, виклик майстрів з ЖЕО, забезпечення тітки медичним обслуговуванням. Тому позивач просить суд встановити юридичний факт його спільного проживання однією сімєю з ОСОБА_3 в належній їм за правом власності квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові на часу відкриття спадщини після смерті спадкодавця, тобто на 24.03.2011 року, а водночас визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину зазначеної квартири після смерті ОСОБА_3, яка померла 24.03.2011 року.
08.06.2015 року позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій додатково зазначив у якості відповідача ОСОБА_7 громаду в особі Харківської міської ради. В решті позовні вимоги залишилися без змін.
Представник позивача, діюча на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 30.04.2015 року та Витягу з договору № 92 про надання правової допомоги від 30.04.2015 року та заяви ОСОБА_1 від 29.04.2015 року про розгляд справи за його відсутністю, надала суду заяву, в якій зазначила, що уточнену позовну заяву ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Харківської міської ради, до судового засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Будь-яких заяв від представника Харківської міської ради про причини неявки до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою від 29.04.2015 року про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги визнав у повному обсязі і не заперечував проти їх задоволення.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і надані додаткові докази заявлених вимог, приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову і можливість його задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ч. 1 і 3 ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України про обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доведенню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін і інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст. 57 Цивільно-процесуального кодексу України доказами являються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних у якості свідків, пояснень свідків, письмових доказів, речових доказів тощо. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, з 06.02.1985 року зареєстрований і постійно проживаю у квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові.
ТакАДРЕСА_1 у будинку № 65 по Комсомольському Шосе в м. Харкові за правом спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 31.01.1994 року за реєстровим № 6-94-12814, зареєстрована за ОСОБА_1, та ОСОБА_3 Правова реєстрація квартири підтверджується копією правовстановлюючого документу на квартиру (а.с. 18).
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 співвласники вищезазначеної квартири.
У ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України зазначено, що майно, яке знаходиться у власності двох або більш осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 ЦК України загальна власність двох або більш осіб без визначення часток кожного з них в праві власності являється спільною сумісною власністю.
Квартира ізольована, складається з двох кімнат, житловою площею 13,2 кв.м. та 7,6 кв.м. кожна, житлова площа квартири 20,8 кв.м., загальна 38,1 кв.м., є кухня, площею 5,1 кв.м., вбиральня, площею 1,1 кв.м., ванна кімната, площею 2,6 кв.м., коридор, площею 5,4 кв.м, вбудована шафа, площею 1,9 кв.м. Це вбачається з технічного паспорту на квартиру, виготовленого 02.04.2015 року (а.с. 13-18) та довідки КП «ХМБТІ» за № 1100430 від 14.04.2015 року (а.с. 17).
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - рідний брат ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвами про народження кожного з них (а.с. 9, 12).
24.03.2011 року ОСОБА_3 померла, що вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної РАЦС по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 4211 від 25.03.2011 року (а.с. 21). З її смертю відкрилася спадщина 1/2 частина квартири № 8 у будинку № 65 по Комсомольському Шосе в м. Харкові.
У ч. 1 ст. 1226 ЦК України зазначено, що частка у праві загальної сумісної власності спадкується на загальних підставах, а ч. 1 ст. 1267 ЦК України передбачає, що частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом являються рівними.
Згідно вимогам ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1223 ЦК України у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охвату заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
Заповіту спадкодавець ОСОБА_3 не залишила, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 40533359 від 29.05.2015 року (а.с. 74-80).
У ст. 1259 ЦК України зазначено, що спадкоємці за законом отримують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом отримує право на спадкування при відсутності спадкоємців наступної черги, усунення їх від права н6а спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 Кодексу.
ОСОБА_1 - єдиний спадкоємець ОСОБА_3 четвертої черги за законом відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України. Спадкоємців 1-3 черги у спадкодавця не лишилося, із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини після її смерті ніхто з них не звертався.
Згідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини.
На підтвердження юридичного факту спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем Андрtєвою Г.І. однією сімєю у квартирі № 8 у будинку № 65 по Комсомольському Шосе в м. Харкові з початку 1985 року до часу відкриття спадщини 24.03.2011 року суд отримав такі докази.
З матеріалів справи, а саме з копії паспорту громадянина України ММ867070, виданого Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 25.04.2009 року на імя ОСОБА_3 вбачається, що вона ще з 12.11.1973 року була зареєстрована і постійно мешкала в квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові (а.с. 19).
З паспорту громадянина України МК968661 на імя ОСОБА_1, виданого Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 08.04.2009 року, вбачається, що він з 06.02.1985 року був зареєстрований і постійно мешкав за такою ж адресою, тому прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України (а.с. 7-8).
Частина 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно мешкав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її, якщо протягом строку, визначеного статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від спадку.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.
На а.с. 24 знаходиться письмова інформація КП «Жилкомсервіс» за № 6437/2/07-05 від 31.03.2015 року, в якій зазначено, що у квартирі № 8 будинку № 65 по Комсомольському Шосе в м. Харкові з 12.11.1973 року і до 11.05.2011 року була зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знята з реєстраційного обліку у звязку зі смертю 24.03.2011 року, а також та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, основний квартиронаймач, який зареєстрований за цією адресою з 06.02.1985 року по теперішній час. Аналогічного змісту довідки № 3662 від 14.12.2010 року та № 879 від 28.04.2015 року знаходиться в матеріалах справи на а.с. 25, 26 та 45. В цих довідках зазначається, що ОСОБА_3 тітка відносно ОСОБА_1, а він, відповідно, її племінник.
До того ж на а.с. 27-29 знаходяться заява ОСОБА_3 від 19.04.2006 року, підпис якої 21.04.2006 року був посвідчений директором ПФ «ПЖЕП - 85», в якій вона доручає саме ОСОБА_1 оформити установку телефону у квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові, а також договір про надання телекомунікаційних послуг, оформлений на імя ОСОБА_1 Аналогічний договір про надання послуг Інтернету і локальної мережі, також оформлений на імя ОСОБА_1 15.09.2009 року, знаходиться на а.с. 30-31.
На а.с. 32 - 35 знаходяться копії квитанції за сплату комунальних послуг в квартирі на імя ОСОБА_1, а на а.с. 36 копія свідоцтва за № 4802 про поховання 26.03.2011 року ОСОБА_3, видане на підставі свідоцтва 1-ВЛ 303446 про її смерть.
Суду на підтвердження юридичного факту постійного проживання позивача однією сімєю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 також надана копія медичної картки на імя ОСОБА_1 з КЗОЗ ХМКП № 30, заведеної у 1998 році, в якій його місцем проживання зазначена адреса спірної квартири (а.с. 46 - 48).
Крім того, суд отримав копії талону № АА на придбання 12.01.2011 року телевізору LG (а.с. 49), копії товарного чеку № 112 від 06.08.2009 року та гарантії на придбання холодильнику (а.с. 50 - 51), копію чеку від 31.10.2010 року на придбання кухонної витяжки (а.с. 52), копії чеку на придбання 14.10.2005 року телевізору ТFТ та гарантії (а.с. 53).
Суду також наданий висновок, складений 30.04.2015 року ДІМ СДІМ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_8, з якого вбачається, що при проведенні перевірки факту спільного проживання однією родиною ОСОБА_1 та померлої 24.03.2011 року ОСОБА_9 в квартирі № 8 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові встановлено, що ОСОБА_1 став мешкати за зазначеною адресою з 1985 року разом зі своєю тіткою ОСОБА_9, з 1994 року разом вони стали співвласниками цього житлового приміщення. Опитані ОСОБА_5, дружина ОСОБА_1, яка тривалий час мешкає в спірній квартирі, ОСОБА_10, яка мешкає в квартирі № 3 по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові, і ОСОБА_11 повністю підтвердили факт сумісного проживання однією сімєю з 1985 року ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_3
У п. 21 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику по справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України про те, що сімю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
До спадкоємців четвертої черги належать не тільки жінка (чоловік), які проживали однією сімєю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи тощо.
Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачена можливість встановлення у судовому порядку крім тих, що зазначені у ч. 1 статті, і інших фактів, від яких залежать виникнення, зміна та припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначений інший порядок їх встановлення.
Крім того, у п. 5.1 Розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця, вважається таким, що прийняв спадщину. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, будинкова книга та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Як свідчать відповідь ХДНК № 5 від 29.05.2015 року за № 1588/01-16 (а.с. 66-67) та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 40533287 від 29.05.2015 року (а.с. 68 -73), за даними перевірки архівних матеріалів, що знаходяться на зберіганні у справах Пятої ХДНК, після померлої 24.03.2015 року ОСОБА_3, що мешкала в м. Харкові по Комсомольському Шосе, 65 кв. 8, була заведена спадкова справа № 155/2015, у матеріалах якої знаходяться заява ОСОБА_1, який мешкає за цією ж адресою, про прийняття спадщини, зареєстрована в книзі обліку спадкових справ 19.03.2015 року за № 350, його ж заява з проханням надати письмове розяснення щодо можливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 24.03.2011 року, на 1/2 частину квартири № 8 у будинку № 65 по Комсомольському Шосе в м. Харкові, оскільки він більш пяти років мешкав однією сімєю та вів спільне господарство зі спадкодавцем, зареєстрована в книзі реєстрації вхідної кореспонденції 21.04.2015 року за № 633/02-14, і Розяснення, зареєстроване в книзі реєстрації вхідної кореспонденції 21.04.2015 року за № 1110/02-14, про причини неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно 1/2 частку спірної квартири.
Відповідно до п. 3.1 Розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані докази, оцінивши їх, надавши їм відповідну оцінку, дослідивши усі матеріали справи у сукупності, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог і можливість їх задоволення у повному обсязі.
Суд вважає, що факт сумісного проживання однією сімєю з початку 1985 року ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час смерті останньої 24.03.2011 року знайшов підтвердження у судовому засіданні, і встановлення цього юридичного факту дає підставу позивачеві, як спадкоємцю четвертої черги за законом, отримати право на спадкування 1/2 частин квартири № 8, розташованої по Комсомольському Шосе, 65 в м. Харкові після смерті ОСОБА_3
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 11, 60, 114, 209, 212-215, 234, 256, 259 ЦПК України, ст. ст. 355, 368, 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258, 1264, 1268-1270 ЦК України, п. п. 1, 3, 18 ППВСУ № 5 від 31.03.1995 року зі змінами, внесеними згідно з ППВСУ № 15 від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, п. 1-3, 20, 21, 27 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Розяснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем однією сім*єю на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 з початку 1985 року однією сім*єю з ОСОБА_12 в квартирі АДРЕСА_2 до часу відкриття спадщини, а саме до 24.03.2011 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_12, яка померла 24.03.2011 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В. В. Труханович
Судове рішення № 46330058, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 08.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/4098/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: