Ухвала суду № 46304826, 08.07.2015, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/428/15-к

Провадження № 1-кп/298/44/15

УХВАЛА

08 липня 2015 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Брітовій Е.А.,

за участі: прокурора Ісака В.М.,

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника потерпілих ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за 12015070000000142 за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, відносно якого застосований запобіжний захід у виді «тримання під вартою»,

ВСТАНОВИВ:

У суді на розгляді знаходиться вищезазначене кримінальне провадження. При досудовому розслідуванні обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді «тримання під вартою».

У відповідності до ст. 331 ч. 3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до закінчення двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за доцільне продовження тримання ОСОБА_5 під вартою.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Одночасно суд враховує, що згідно до п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слідчому судді, суду при розгляді відповідного питання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про доцільність продовження терміну утримання під вартою обвинуваченому, оскільки жоден з більш м'яких заходів, застосованих до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого заперечив проти продовження строків тримання під вартою, подавши клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому зазначив, що запобіжний захід слід замінити на будь-який не пов'язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений в судовому засіданні просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, пояснивши, що перебування його в розшуку та неявка його до слідчого органу повязана з тим, що під час подій які передбачені в обвинувальному акті він був присутній, однак злочину не вчиняв, а тому враховуючи, що в нього не було коштів на юридичний захист, та те що усвідомлював, що підозра щодо вчинення даного злочину може бути предявлена йому змушений був переховуватися, однак в подальшому добровільно прийшов до органів слідства, що не заперечив в судовому засіданні прокурор.

Потерпілі та їх законний представник підтримали думку прокурора.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих та їх представника, обвинуваченого його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, докази в судовому засіданні не перевірені.

Обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що при обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також при продовжені такого, розмір застави встановлено не було, суд вважає за можливе вирішити питання, щодо встановлення застави при вирішенні питання продовження тримання під вартою на сьогоднішній день.

Суд, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, який не працює, майна не має, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, вважає, що застава в розмірі 90 (девяносто) тисяч гривень, є достатньою для гарантування виконання обвинуваченим обовязків передбачених КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, знаходяться під вартою понад 3 місяців, обвинувачуються в скоєнні тяжкого злочину, у зв'язку з чим враховуючи всі ризики, суд приходить до висновку про доцільність продовження терміну тримання під вартою строком на два місяці із визначенням розміру застави, поклавши на останнього обов'язки відповідно до ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183,193-194,197, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк термін тримання під вартою на два місяці до 8 вересня 2015 року 15 години 10 хвилин.

Визначити розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_5 в розмірі 90 000 (девяносто тисяч) грн.

При сплаті застави покласти на ОСОБА_5 такі обв'язки:

- прибувати до суду на судові засідання;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із потерпілими по справі та свідками;

- не відлучатися із постійного місця проживання без дозволу суду.

До внесення визначеної судом суми застави, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін та вважати продовженим.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Після фактичного внесення заставодавцем на спеціальний рахунок Великоберезнянського районного суду смт. Великий Березний визначеної судом суми застави та пред'явлення документів, що це підтверджують ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити з-під варти.

Застава вноситься у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий в органах Казначейства в установленому законодавством порядку, тобто на депозитний рахунок: ТУ ДСА України у Закарпатській області, розрахунковий рахунок 37313018000422 МФО 812016, ГУ ДКС України у Закарпатській області, код 26213408.

Копію ухвали негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження та для виконання направити начальнику СІЗО.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.П. Тарасевич