Ухвала суду № 46298718, 30.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ К/800/14913/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Сперкача С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіаекспорт»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

у справі № 826/15339/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіаекспорт»

до Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравіаекспорт» звернулось до суду з позовом, з урахуванням зміни позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2013 № 0000007152, № 0000008152, від 03.10.2013 № 0000039152 та № 0000040152.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2013 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0000007152, № 0000008152; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Держану податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «Укравіаекспорт» залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 року, складено акт № 46/15.6/38149505 від 10.06.2013, в якому зафіксовано порушення: п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2012 року на суму податку на додану вартість у розмірі 11 982 грн., за жовтень 2012 року на суму податку на додану вартість 203 035 грн., за листопад 2012 року - 424 690 грн., за грудень 2012 року - 580 493 грн., за січень 2013 року - 793 047 грн., за лютий 2013 року - 1 940 522 грн., що призвело до завищення від'ємного значення за серпень 2012 року на суму податку на додану вартість 7 124 грн., за жовтень 2012 року на суму податку на додану вартість 23 797 грн., за листопад 2012 року на суму 22 131 грн., за грудень 2012 року на суму податку на додану вартість 225 574 грн., за січень 2013 року на суму 793 011 грн., за лютий 2013 року на суму 1 940 522 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 03.07.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000007152 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 926 924 грн., в т.ч.: 741 538 грн. основного платежу та 185 386 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000008152 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 965 751 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, 03.10.2013 податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000039152 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 926 923 грн., в т.ч.: 741 538 грн. основного платежу та 185 385 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000040152 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 212 195 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Укравіаекспорт» (покупець) та ТОВ «Енергозбут-Елсо» (постачальник) укладено договір поставки від 01.08.2012 № 6-2012, згідно якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати покупцеві у власність продукцію, обумовлену у додатках (специфікаціях).

Відповідно до специфікацій та видаткових накладних протягом серпня, жовтня-грудня 2012 року ТОВ «Енергозбут-Елсо» поставило позивачу авіаційні запчастини та комплектуючі (запобіжники, лампи, транзистори, датчики, реле, профілі, плати, конденсатори, діоди та інше), та виписало податкові накладні на суму 6 978 024,68 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 163 004,11 грн.

Між ТОВ «Укравіаекспорт» (покупець) та ТОВ «АСС-ПАР» (постачальник) укладено договір поставки від 22.01.2013 № 5-2013, згідно якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати покупцеві у власність продукцію, обумовлену у додатках (специфікаціях).

Відповідно до специфікацій та видаткових накладних протягом січня та лютого 2013 року ТОВ «АСС-ПАР» поставило позивачу авіаційні запчастини та комплектуючі (запобіжники, роз'єми, перемикачі, втулки, пружини, тримачі, трубопроводи, гайки, прокладки мікросхеми, транзистори та інше), та виписало податкові накладні на суму 11 173 629,43 грн., у тому числі податок на додану вартість - 1 862 271,57 грн.

На підставі договорів про надання послуг з виконання капітального ремонту від 16.11.2012 та 18.01.2013 ТОВ «АСС-ПАР», як виконавець, виконує капітальний ремонт агрегатів, у тому числі агрегатів авіадвигунів РД-33.

На виконання даних договорів були складені специфікації виробів, акти приймання-передачі виробів та акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні.

01.11.2012 між ТОВ «Укравіаекспорт» (замовник) та ТОВ «Монца Консалтинг» (виконавець) укладено договір № 24-2012 про надання маркетингових послуг, за умовами якого виконавець зобов'язується провести за завданням змовника дослідження щодо вивчення існуючих виробників; запчастин та комплектуючих до літаків та гелікоптерів цивільного призначення на території СНД, виклавши результат дослідження у вигляді звіту про виконану роботу.

На виконання зазначеного договору були складені: акт приймання-передачі послуг, звіт про виконану роботу, податкова накладна.

Оплата за поставлений товар та послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджено відповідними виписками банку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Енергозбут-Елсо», ТОВ «АСС-ПАР» та ТОВ «Монца Консалтинг»; придбані у ТОВ «Енергозбут-Елсо» та ТОВ «АСС-ПАР» авіазапчастини та комплектуючі використані у господарській діяльності позивача, а саме - у подальшому реалізовані на адресу третіх осіб, у тому числі нерезидентам за межі митної території України (ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод», ДП «Миколаївський авіаремонтний завод НАРП», ДП «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», Міністерство оборони Індії); послуги з капітального ремонту агрегатів, надані ТОВ «АСС-ПАР» з метою доведення до належного стану авіаобладнання; маркетингове дослідження у формі звіту, виконане ТОВ «Монца Консалтинг» безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, оскільки інформувало про ситуацію, що склалась на ринку авіазапчастин та комплектуючих; позивач здійснював витрати на придбання у ТОВ «Енергозбут-Елсо», ТОВ «АСС-ПАР» та ТОВ «Монца Консалтинг» товарів і послуг для провадження своєї господарської діяльності; податкові повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0000039152 та № 0000040152 вважаються відкликаними та не можуть бути скасовані у судовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що транспортування (переміщення) товарно-матеріальних цінностей за договорами, укладеними між TOB «Укравіаекспорт» та TOB «Енергозбут-Елсо», TOB «АСС- ПАР», а також використання послуг, наданих ТОВ «Монца Консалтинг» не підтверджено в судовому порядку, тому позивач неправомірно сформував податковий кредит, а отже, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи відсутності факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енергозбут-Елсо», ТОВ «АСС-ПАР» та ТОВ «Монца Консалтинг», в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін за договорами, є правомірним нарахування податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Держаної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Держаною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіаекспорт» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний