Ухвала суду № 46298525, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/41162/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М.(доповідач),

суддів: Бутенка В.І.,Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (далі - Рада) про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою позивачки на судові рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2013 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила визнати протиправним та скасувати рішення Ради від 04.04.2012 року про дострокове припинення повноважень її як сільського голови.

Посилалась на незаконність оскаржуваного рішення, оскільки жодних порушень чинного законодавства вона не допускала. Істинним мотивом, який керував депутатами, є груповий інтерес в усуненні її від влади за небажання виконувати протиправні вимоги.

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що рішення про припинення повноважень ухвалено з порушенням процедури, зокрема за його прийняття голосували депутати, які не мали повноважень. Ніяких протиправних дій вона не вчиняла, а наявний обвинувальний вирок відносно неї скасований рішенням апеляційного суду. Претензії депутатів не підтверджені документальними доказами.

З'ясувавши обставини справи, в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97- ВР). При цьому, перелік підстав до припинення повноважень сільського голови наведено у статті 79 цього Закону. Відповідно до положень зазначеної норми (в редакції Закону України від 25.12.2008 року № N 806-VI) повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі:

1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення його громадянства;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;

5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

6) його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає дійсним обставинам справи, 04.04.2012 року рішенням 12 сесії Вижньоберезівської сільської ради шостого скликання достроково припинено повноваження сільського голови, посаду яку обіймала позивачка, у зв'язку з систематичним порушенням Конституції та законів України, зокрема: ігнорування численних вимог депутатів про проведення сесій, що унеможливило вирішення життєво-важливих питань, в тому числі земельних, житлових питань; не виконанням рішення сесії від 16.12.2010 року про необхідність прийняття рішень щодо земельних та спірних питань лише таємним голосуванням; порушенням порядку створення виконавчого комітету, що призвело до включення в його склад осіб, які не обиралися на сесії; не внесення на розгляд сесії клопотання державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області щодо приведення у відповідність до правових норм рішень Вишньоберезівської сільської ради від 08.07.2007 року про надання дозволу на складання проекту із землеустрою по відведенню земельних ділянок громадянам; нецільового використання коштів; не надання можливості законно обраним депутатам брати участь у роботі сесії. Крім цього, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди прийшли до обґрунтованого висновку про законність рішення, яке є предметом оскарження, та безпідставність позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду не спростовують і не дають підстав вважати рішення судів такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Згідно фактичних обставин справи, за дострокове припинення повноважень сільського голови (позивачки) проголосувало 12 депутатів із 16 обраних, що становить більше 2/3 депутатів. При цьому голосування проводилося таємно без грубих порушень процедури прийняття рішення.

Судами з дотриманням вимог, передбачених статтями 70, 138, 143 КАС України, досліджені докази зібрані у справі щодо підстав звільнення позивачки з посади сільського голови. При цьому проаналізовані всі випадки недотримання позивачкою як сільським головою вимог закону, в тому числі про ігнорування вимог депутатів про проведення сесій, що унеможливило вирішення життєво-важливих питань, в тому числі земельних, житлових питань; не виконанням рішення сесії від 16.12.2010 року про необхідність прийняття рішень щодо земельних та спірних питань таємним голосуванням; порушенням порядку створення виконавчого комітету. Одним із доказів порушення законів ОСОБА_1 є вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 9 листопада 2010 року, яким її визнано винною за статтями 364, 366 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, службове підроблення). Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 січня 2012 року винну не виправдано, а провадження у справі закрито на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман