Постанова № 46286147, 30.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20519/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс-Груп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс-Груп» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Астерс-Груп» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.07.2014 №0003472204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 19.06.2014 № 4864/26-51-22-04/35995595 «Про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Астерс Груп» (код ЄДРПОУ 35995595) за період - квітень 2014 року», у якому встановлено порушення позивачем вимог пунктів 184.6, 184.7 статті 184, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за квітень 2014 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2014 №0003472204, яким ТОВ «Астерс Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 8 766 386, 30 грн., у тому числі за основним платежем на 7 013 109, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 753 277, 30 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням у зв'язку з тим, що був невчасно повідомлений про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме: підприємство декларувало податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за період з 21.03.2014 по 31.03.2014 у податковій декларації за березень 2014 року, оскільки не знало про анулювання свідоцтва; крім того, апелянт зазначає про безпідставність застосування відповідачем правил умовного продажу згідно з пунктом 184.7 статті 184 ПК України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 19.06.2014 № 4864/26-51-22-04/35995595 висновок відповідача порушення позивачем пунктів 184.6, 184.7 статті 184, пункту 202.1 статті 202 ПК України базується на висновках акту камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2014 року від 21.05.2014 №4118/26-51-22-04/35995595, згідно з яким встановлено наступне.

13.03.2014 ТОВ «Астерс Груп» анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

21.03.2014 за заявою позивача його внесено до реєстру платників податку на додану вартість та видано нове свідоцтво.

У декларації з ПДВ за березень 2014 року ТОВ «Астерс Груп» сформувало податкові зобов'язання за податковими накладними, виписаними за період з 01.03.2014 по 12.03.2014 у сумі 6 595 153,00 грн. та з 21.03.2014 по 31.03.2014 у сумі 18 732 429,00 грн., та податковий кредит за отриманими податковими накладними за період з 01.03.2014 по 12.03.2014 у сумі 13 356 531,00 грн. та з 21.03.2014 по 31.03.2014 у сумі 11 719 320,00 грн.,

При цьому, податковий орган вважає, що податкові накладні, виписані підприємством та отримані ним за період з 21.03.2014 по 31.03.2014, повинні бути відображені за звітний податковий період - квітнень 2014 року.

Відповідно до статті 33 ПК України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Пункт 203.1 статті 203 ПК України встановлює, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Як вбачається з матеріалів справи 23.04.2014 позивач отримав лист відповідача від 13.03.2014 № 1688/10/26-51-15-01-127 про анулювання свідоцтва платника ПДВ. Відповідно до змісту вказаного листа позивача повідомлено, що керуючись абз. «г» п. 184.1 ст.184 ПК України відповідачем анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ підпорядкованого йому підприємства. Окрім цього, зобов'язано протягом 20 днів з дня прийняття рішення про анулювання повернути свідоцтво платника ПДВ, та запропоновано здійснити умовний продаж залишків протягом квітня 2014 року та надати цю інформацію в декларації за березень 2014 року з терміном подачі до 21.04.2014.

Також, до вищевказаного листа відповідачем надано рішення № 7 від 13.03.2014 № 1688/10/26-51-15-01-127, згідно якого на підставі абз. «г» п.184.1 ст.184 ПК України анульовано реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Астерс Груп», у зв'язку з наданням декларацій з ПДВ за останні послідовні 12 календарних місяців з відомостями, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів та послуг.

Згідно п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до п. 5.7 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.14 № 26, протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків.

Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Колегія суддів звертає увагу, що в порушення вищевказаних норм відповідачем направлено поштою супровідний лист №1688/10/26-51-15-01-127 від 13.03.2014 з рішенням № 7 про анулювання реєстрації платника ПДВ лише 10.04.2014, що підтверджується штампом пошти про отримання листа, та який був отриманий позивачем 23.04.2014, тобто рішення було направлене лише через 20 робочих днів. Вказане недотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про анулювання реєстрації платника податку в подальшому призвело до порушень, викладених податковим органом в акті перевірки.

22.04.2014 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року за реєстраційним номером 9022251054 із задекларованими сумами податкових зобов'язань (ряд. 9 декларації) у розмірі 25 327 582, 00 грн. та податкового кредиту (ряд. 17 декларації) у розмірі 25 075 851 грн., сума податку до сплати (ряд. 25 декларації) становить 251 721, 00 грн.

У зв'язку з відсутністю у позивача на момент подачі декларації рішення №7 про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач не знав чи дійсно йому скасовано реєстрацію та з якого дня, а тому не застосовував визначене в п. 202.1 ст.202 ПК України правило та відобразив в декларації з ПДВ за березень 2014 року показники фінансово - господарських операцій за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

20.05.2014 позивачем подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року за реєстраційним номером 9029038597 із задекларованими сумами податкових зобов'язань (ряд. 9 декларації) у розмірі 20 840 506, 00 грн. та податкового кредиту (ряд. 17 декларації) у розмірі 20 577 633 грн., сума податку до сплати (ряд. 25 декларації) становить 262 873, 00 грн. У декларації з ПДВ за квітень 2014року позивачем відображені здійснені фінансово - господарські операції за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, при цьому податкові накладні виписані за період з 21.03.2014 по 31.03.2014 в сумі 18 732 429,00 грн. та отримані податкові накладні від постачальників (податковий кредит) за період з 21.03.2014 по 31.03.2014 в сумі 11 719 320,00 грн. позивач в декларації не декларував, так як вони були вже задекларовані в березні 2014 року.

Відповідно до акту перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року позивачем перенесено суми податкового кредиту за обсягами придбання товарів/послуг на суму ПДВ у розмірі 11 719 320, 00 грн. та суму податкового зобов'язання за обсягами реалізації на суму ПДВ - 18 732 430, 00 грн. - за період з 21.03.2014 по 31.03.2014 що, на думку відповідача, призвело до збільшення позитивного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту у розмірі 7 013 109, 00 грн.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що відповідачем неправильно застосовано правила умовного продажу відповідно до пунктів 184.6, 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, оскільки сума податкового зобов'язання у розмірі 7 013 109, 00 грн. визначена відповідачем виключно з урахуванням положень пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України та без процедури умовного продажу за наслідками анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Так, в межах спірних правовідносин відповідач не визначав ТОВ «Астерс Груп» податкових зобов'язань по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності у зв'язку із анулюванням реєстрації платником податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції частково прийшов до вірного висновку, що позивач не повинен застосовувати правил умовного продажу відповідно до п. 184.6, 184.7 ст. 184 ПК України та встановив, що відповідач не застосовував дане правило на залишки податкового кредиту за березень 2014 року у сумі 6 761 378 грн.

Якщо слідувати розрахунку, який застосував суд першої інстанції та відповідач, а саме переміщуючи податкові зобов'язання в сумі 18 732 429, 00 грн. та податковий кредит в сумі 11 719 320, 00 грн. з декларації з ПДВ за березень 2014 року до декларації за квітень 2014 року, то в декларації за березень 2014 року виникає від'ємне значення у розмірі 6 761 378 грн., а саме податкові зобов'язання 6 595 152, 00 грн. (25 327 582, 00 грн. - 18 732 429, 00 грн.) - податковий кредит 13 356 530, 0 грн. (25 075 851,00 грн. - 11 719 320,00 грн.).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідач при переміщенні податкових зобов'язань в сумі 18 732 429, 00 грн. та податкового кредиту в сумі 11 719 320, 00 грн. з декларації з ПДВ за березень 2014 року до декларації за квітень 2014 року, повинен був на виконання п. 200.3 ст. 200 ПК України також задекларувати в декларації з ПДВ за квітень 2014 року від'ємне значення за березень 2014 року у розмірі 6 761 378 грн.

Тобто, правильна математична сума податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2014 року повинна складати 39 572 935, 00 грн. (20 840 506,00 грн. + 18 732 429,00 грн.), сума податкового кредиту - 39 058 331, 00 грн. (20 577 633, 00 грн. + 11 719 320, 00 грн. + 6 761 378, 00 грн.), та, відповідно, сума, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет - 514 604, 00 грн. (39 572 935, 00 грн. - 39 058 331, 00 грн.), а не 7 275 982, 00 грн. як визначено відповідачем.

Таким чином, відповідач повинен був винести податкове повідомлення-рішення на суму 251 731, 00 грн. При цьому, дані зобов'язання повинні були зменшитися переплатою в розмірі 215 731, 00 грн., яка виникла у зв'язку з зменшенням відповідачем податкового зобов'язання позивача по декларації з ПДВ за березень 2014 року з 251 731, 00 грн. до 0 грн. Тобто, після переміщення сум в деклараціях з ПДВ за березень 2014 року в квітень 2014 року у позивача не виникає додаткових грошових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не мав законних підстав для визначення грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 7 013 109, 00 грн. та винесення відповідного податкового повідомлення-рішення від 14.07.2014 № 0003472204.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс-Груп» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2015 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс-Груп» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.07.2014 №0003472204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 02.07.2015.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.