Постанова № 46282, 22.06.2006, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "22" червня 2006 р. Справа № 6/145

22 червня 2006р., 10 годин 15 хв., м. Чернігів справа №6/145

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Сороці Я.Є.,

за участю представників

позивача: Богинська О.В., довіреність №30679/10/10-010 від 30.12.05р.

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 200 грн. за рахунок активів

 ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за рахунок активів податкового боргу по єдиному податку в сумі 200 грн., який існує станом на 26.04.2006р.

У судовому засіданні 22.06.2006р. представник позивача подав заяву про виправлення описки , а саме код бюджетної класифікації та розрахунковий рахунок слід читати так: р/р НОМЕР_1, код бюджетної класифікації НОМЕР_2.

Відповідач у судові засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 06.05.2006р., судова повістка та копія позовної заяви з додатком були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, що вказана у позовній заяві, проте, поштове відправлення повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою про відсутність адресата вдома.

06.06.2006р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою відповідача та на його адресу направлено судову повістку та копію позовної заяви з додатком про призначення судового засідання на 22.06.2006р., проте поштове відправлення вдруге повернуто відділенням зв'язку до суду з відміткою про відсутність адресата вдома.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Чернігівським виконавчим комітетом міської ради 23.08.2005р. та знаходиться на обліку як платник податків з 26.08.2005р.

Відповідно до ст.4, п.3 ст. 9 Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкові платежі) у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та дотримання вимог чинного законодавства.

Так, станом на 26.04.2006р. відповідач має податковий борг по єдиному податку в сумі 200 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про суму податкового боргу.

Згідно Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” 30.07.1998р. №727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно Додатку до рішення міської ради від 07.06.2001р. в редакції рішення міської ради від 25.12.2003р. розмір ставки єдиного податку для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в м. Чернігові, які займаються будівництвом, мисливством, риболовством (інші види діяльності), становить 200 грн. на місяць.

Відповідачем не сплачено єдиний податок за грудень 2005 року в сумі 200 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р. Позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання були направлені перша податкова вимога №1/5408 від 24.11.2005р. та друга податкова вимога № 2/724 від 09.02.2006р., які залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2001р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю в сумі 200 грн.

Керуючись п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст.87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути за рахунок активів з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3, рахунки відсутні) до місцевого бюджету 200,00 грн. податкового боргу по єдиному податку (р/р НОМЕР_1 в УДК в Чернігівській області, код платежу НОМЕР_2, код одержувача 22825965).

3. Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ж.В.Блохіна