Постанова № 46280944, 01.07.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01.07.2015 р. № 814/786/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В., за участю секретаря судового засідання Зощак В.В. розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ропонгі", вул. Спаська, 6,Миколаїв,54030

доГоловного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001

провизнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2015р. №000005/03-21,За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 24.04.15;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2/14-29-10-04-08 від 13.01.15

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропонгі» (далі по тексту також позивач, субєкт господарювання) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту відповідач, ДПІ, контролюючий орган) № 000005/03-21 від 30.01.2015 року про застосування фінансових санкцій в сумі 17000,00 гривень за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразку (далі по тексту також - марок).

В обгрунтування вимог позивач вказав, що відсутність на пляшках алкогольних напоїв (однієї пляшки віскі «Red Label» 1 л. 40% виробництво Ірландія та однієї пляшки коняку «HennessyV.S.» 1 л. 40% виробництво ОСОБА_1) марок акцизного податку встановленого зразка обумовлене тим, що субєктом господарювання здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив, що передбачає в собі відкупорення пляшок з пошкодженням або/та зняття акцизних марок встановленого зразка. Крім того, специфіка фасування (закупорення) пляшки коняку «HennessyV.S.» 1 л. передбачає на пробці та горловинці пляшки захисний кожух, на який і наклеюється марка акцизного збору, що унеможливлює при відкритті пляшки (відкриття передбачає попереднє звільнення горловинки пляшки від кожуху, на який і наклеєна марка) збереження слідів марки на самій пляшці. Наявність відкоркованої пляшки віскі «Red Label», що використовувалась для продажу алкогольного напою на розлив, без марки позивач пояснив пошкодженням марки та її відклеєнням при відкупорені пляшки, оскільки при відкритті пляшки унеможливлюється збереження цілісності марки. При цьому, на пляшці збереглися сліди марки та клею.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, яке ґрунтується на встановлених в ході фактичної перевірки обставин про продаж субєктом господарювання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ропонгі» зареєстроване в якості юридичної особи державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради 22.11.2006 року. Позивач здійснює господарську діяльність у сфері громадського харчування та має ліцензію на право провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що надає субєкту господарювання можливість здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив.

В грудні 2014 року ДПІ проведено фактичну перевірку ТОВ «Ропонгі» з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, у закусочній, що розташована за адресою: вул. Спаська, 6, м. Миколаїв, за результатами якої складено Акт № 386/14-29-21-12/34772133 від 29.12.2014 р. (далі по тексту також Акт перевірки).

В ході перевірки контролюючим органом виявлено та зафіксовано факт порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі по тексту також - Положення), а саме: зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (одна пляшка віскі «Red Label» 1 л. 40% виробництва Ірландія та одна пляшка коньяку «HennessyV.S.» 1 л. 40% виробництва ОСОБА_1).

На підставі Акта перевірки відповідачем 30.01.2015 року прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000005/03-21, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 17000,00 гривень.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання інкримінованого правопорушення, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоровя громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Відповідно до абзацу третього частини 4 статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові виробі, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» під «маркою акцизного збору» визначається спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етиловим, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Отже, марка акцизного збору є спеціальним знаком, яким підтверджується, в тому числі, легальність реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Статтею 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено, що продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

За порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етиловим, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» юридичні особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Зокрема, за ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Абзац четвертий пункту 20 Положення №1251 Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів до немаркованих прирівнює: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких визначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Наведений вичерпний перелік не містить вже відкупорені алкогольні напої для продажу на розлив.

Отже, жодним нормативно-правовим актом, який регулює торгівлю алкогольними напоями на розлив, не передбачено обовязку платника податків зберігати якимось чином акцизну марку після відкриття пляшки.

Акт перевірки не містить доказів, що алкогольні напої призначались для продажу в закупорених пляшках, а не знаходились на реалізації на розлив, що не може бути порушенням вимог ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Контролюючим органом не спростовано доводи субєкта господарювання про пошкодження та відклеювання марок при відкупорені пляшок та про наявність слідів клею на пляшках.

До того ж, жодним нормативним актом не передбачено зберігання залишків марок акцизного збору (а також їх наклеювання, переклеювання на пляшку) при відкупорені пляшки для продажу алкогольних напоїв на розлив, а якість наклеювання марки акцизного податку не залежить від волі субєкта господарювання, яким придбано алкогольний напій для реалізації на розлив. Законодавець не регламентував зберігання частини акцизної марки (в тому числі на пляшці), що пошкоджується (відривається, відклеюється та ін.), в разі відкупорення пляшки для реалізації алкогольного напою на розлив, та не визначив право таких субєктів господарювання приклеювати (підклеювати, переклеювати) марки до пляшок в разі їх пошкодження (відклеєння, ін.) при відкритті пляшки. А застосування, в даному випадку, умовиводів про можливе залишення слідів марки на пляшках після їх відкупорення та необхідність зберігання таких залишків є невмотивованим, оскільки протиправність дій, що тягне за собою їх караність, повинна бути чітко визначена нормативними актами.

На користь суджень позивача вказує також та обставина, що в деяких алкогольних напоях наклеювання марки здійснюється не безпосередньо на закрутку на пляшці напою, а на захисну плівку (захисний кожух), що знаходиться на горловині пляшки, що при відкоркуванні пляшки виключає збереження будь-яких слідів наклеювання марки на пляшці.

Неврегулюлювання законодавцем порядку фіксації факту наявності марки на пляшці алкогольного напою, що використовується на розлив, до її відкупорення (відкриття), не може бути підставою для притягнення субєкта господарювання до відповідальності за правопорушення, доводи про вчинення якого грнутуються на припущеннях про те, що для продажу алкогольного напою на розлив використано пляшку без марки акцизного податку.

Враховуючи, що під час судового розгляду на спірні пляшки алкогольних напоїв субєктом господарювання надані супровідні документи, суд погоджується з доводами позивача про те, що при прийнятті оспорюваного рішення контролюючим органом не враховано той факт, що відкриття пляшки неможливе без пошкодження (зіпсування) марки акцизного податку (також її відклеювання в звязку з неякісним наклеєнням на пляшку), а субєкт господарювання не наділений повноваженнями щодо відновлення первинного стану марки після її розриву під час відкупорення пляшки, що виключає порушення з боку позивача.

При вирішення суперечних позицій сторін щодо того, чи були оглянуті пляшки (коняку «HennessyV.S.», віскі «Red Label») закупорені (свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (особи, які проводили перевірку) пояснили, що пляшки при огляді були закупорені, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили, що пляшки були відкупорені, неповні, так як значний проміжок часу використовувались для продажу алкогольних напоїв на розлив), суд виходить з того, що обовязок доказування (спростування позиції позивача) покладено на суб'єкта владних повноважень. А оскільки відповідачем не надано достатніх доказів (фото, відеофіксації порушення та ін.) на спростування тверджень позивача, суд вважає недоведеними судження контролюючого органу про те, що пляшка коняку «HennessyV.S.» та пляшка віскі «Red Label» на момент огляду були закупорені, та погоджується з доводами позивача про те, що пляшка коняку «HennessyV.S.» та пляшка віскі «Red Label» знаходились не на зберіганні, а в обігу (реалізації) на розлив.

Крім того, можливість самостійного наклеєння частин марок, що не підлягають ідентифікації, з інших пляшок (використаних та ін.) на відкупорені пляшки, так само як і можливість наповнення використаних пляшок зі слідами марок (оскільки пляшки вже відкупорені) для здійснення торгівлі алкогольними напоями на розлив взагалі унеможливлює (при недобросовісності субєкта господарювання) встановлення фактичних обставин здійснення торгівлі на розлив та робить неефективним перевірку даного виду торгівлі алкогольними напоями до чіткого законодавчого врегулювання способу контролюю (зберігання, фіксації факту наявності марки на пляшці алкогольного напою, що використовується на розлив, до її відкупорення (відкриття), ідентифікування та ін.) при торгівлі алкогольними напоями на розлив.

Згідно п/п.4.1.4. п.4.1. ст..4 ПК Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень (дій) платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативного-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого існує можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платників, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, відповідач субєкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного рішеня діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 30.01.2015 року №000005/03-21 про застосування фінансових санкцій.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ропонгі" сплачений судовий збір в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І.В.Желєзний