Постанова № 46280576, 07.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року 810/2723/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті заяви позивача з кредиторськими вимогами у зв'язку із закінченням граничного терміну прийняття заяв та зобов'язання включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" по договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку №660012/2013 від 07.10.2013 та віднести її вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Уповноважена особа безпідставно в порушення норм чинного законодавства відмовила їй в розгляді заяви про включення вимог до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ "ВіЕйБі Банк" у зв'язку з пропуском строку на таке звернення. Зазначила, що подала дану заяву 21.04.2015 через засоби поштового зв'язку, тобто до закінчення останнього дня строку. На підставі наведеного позов просила задовольнити.

В ході підготовчого провадження представник Уповноваженої особи просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що позивач не має права на відшкодування суми коштів, оскільки заява подана з пропуском строку на звернення.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

Позивач та представник Уповноваженої особи звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) № 660012/2013 зі сплатою процентів по закінченню строку дії вкладу.

Відповідно до умов вказаного Договору Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 20 000 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 07.11.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Процентна ставка за вкладом складає 10,5 % річних.

Факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок підтверджується квитанцією від 07.10.2013 №271678.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було відшкодовано через банк-агента ПАТ АБ "Укргазбанк" грошові кошти в сумі 200000,00 грн., що заявою на виплату переказу від 17.02.2015.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.03.2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», на підставі якої було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Дана інформація 26.03.2015 опублікована в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" №54 (6058).

21.04.2015 позивач направив рекомендованим листом на адресу відповідача заяву про включення до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів та відсотків.

Листом №15-15593 від 16.06.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіна Марина Анатоліївна повідомила ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду. Оскільки опублікування даних відомостей відбулося 26.03.2015 у газеті "Голос України" №54 (6058), то кредитори банку мали право подавати кредиторські вимоги в період з 26.03.2015 по 24.04.2015 включно. Таким чином, будь-які вимоги, що надходять після закінчення цього строку, вважатимуться погашеними, крім вимог фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного регулювання спірних правовідносин.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

В ч. 1 ст. 3 даного Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідально до ч. 1 ст. 11 Закону №4452-VI управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в ст. 12 Закону№4452-VI. Зокрема, відповідно до п. 2, п. 4 ч.3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону №4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону №4452-VI фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону №4452-VI відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (ч. 6 ст. 26 Закону №4452-VI).

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами регулюється ст. 27 Закону №4452-VI.

Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону №4452-VI протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно ч 3 ст. 28 Закону №4452-VI фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

В ст. 45 Закону №4452-VI визначено, що фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 48 даного Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду з дня свого призначення складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 Закону №4452-VI протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 цього Закону уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (ч. 3, ч. 4 ст. 49 Закону №4452-VI).

Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.

За таких обставин, суд зазначає, що перебіг вказаного в ч. 1 ст.49 Закону України №4452 30-денного строку починається не з 26 березня 2015 року, а з наступного дня - 27 березня 2015 року і закінчується відповідно не 24 квітня 2015 року, а 25 квітня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 21 квітня 2015 року направила на адресу відповідача рекомендованим листом заяву про включення до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів та відсотків.

Вказана обставина підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист, де міститься інформація щодо дати прийняття поштового відправлення для надсилання відповідачу, а саме 21.04.2015, тобто ще до закінчення строку пред'явлення кредиторських вимог.

Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно зі статтею 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Таким чином, враховуючи положення зазначених вище норм, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіна М.А. неправомірно відмовила позивачу у прийнятті заяви з кредиторськими вимогами, помилково посилаючись на закінчення граничного терміну прийняття заяв.

З огляду на вищевикладене, позивачем документально підтверджено вчасне надсилання відповідачу зазначеної заяви, а отримання даної заяви у строк, пізніший ніж дану заяву було здано у відділення зв'язку, не впливає на порушення позивачем норм статті 49 Закону №4452-VI, в розумінні статті 255 Цивільного кодексу України, якою передбачений порядок вчинення дій в останній день строку.

Відтак, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою необґрунтовано відмовлено позивачеві у прийнятті його вимог як кредитора банка, оскільки заява позивача про вимоги до ПАТ "ВіЕйБі Банк" була здана до відділення поштового зв'язку 21.04.2015, тобто у визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №4452-VI, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про включення до реєстру кредиторів, однак відповідачем необґрунтовано відмовлено у розгляді заяви про визнання його вимог до банку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем було дотримано вимоги законодавства щодо вчинення всіх необхідних дій щодо заявлення вимог до банку для внесення його до реєстру кредиторів, а тому Уповноваженою особою необґрунтовано відмовлено позивачу у включенні його до загального реєстру кредиторів та віднесення його вимог до відповідної черги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 №К/800/15700/14 та від 06.11.2014 №К/800/16114/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Не зважаючи на те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не здійснював управлінських функцій в частині включення вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" по договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку від 07.10.2013 №660012/2013 та віднесення її вимоги до відповідної черги, права та законні інтереси позивача були порушені, і для їх відновлення позивач звернулася до суду.

Відновлення права позивача на включення вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" неможливо без затвердження Фондом реєстру вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

У зв'язку з наведеним, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для задоволення позову у повному обсязі.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотанням про відшкодування судових витрат, вони стягненню на їх користь не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 97, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни щодо відмови у прийнятті заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з кредиторськими вимогами у зв'язку із закінченням граничного терміну прийняття заяв.

Зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіну Марину Анатоліївну та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" по договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку №660012/2013 від 07.10.2013 та віднести її вимоги до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.