Рішення № 46274616, 01.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/109/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 Справа № 908/2794/15

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Лаврова А.І., довіреність № 12/6-73 від 07.10.2014 р.; від відповідача - Мельников Д.В., довіреність № 301/22Д від 20.05.2015 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2794/15,

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (84551, Донецька область, м. Часів-Яр, вул. Комсомольська, буд. 1, скорочено ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат");

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, скорочено ПАТ "Азовелектросталь");

про стягнення 371349,65 грн.,

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством "Часівоярський вогнетривкий комбінат" заявлено позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про стягнення заборгованості за договорами: № 61/ПО-48/13/87АЭСсн від 01.02.2013 р., № 61/ПО-472/13/229АЭСсн від 19.11.2013 р., а саме: 267055,96 грн. основного боргу, 32212,88 грн. пені, 6630,69 грн. 3% річних та 65450,12 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2794/15, якій присвоєно номер провадження 34/109/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладений до 22.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2015 р. продовжено строк вирішення даного спору по 08.07.2015 р., оголошена перерва на 01.07.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2013 р. між ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» та ПАТ "Азовелектросталь" був укладений договір № 61/ПО-48/13/87АЭСсн. 19.11.13 р. між ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» та ПАТ "Азовелектросталь" був укладений договір № 61/ПО-472/13/229 АЭСсн. Пунктом 3.2, спірних договорів передбачено, що оплата вартості поставки здійснюється в строки, зазначені в специфікації по продукції, що поставляється. У випадку, якщо специфікацією не визначено строк оплати вартості поставки або її частини, то оплата вартості поставки або її частини здійснюється на підставі пред'явлених рахунків до моменту поставки. В порушення договірних зобов'язань відповідач не сплатив позивачу суму заборгованості в розмірі 267055,96 грн. до теперішнього часу. За порушення грошових зобов'язань відповідачеві нараховано 32212,88 грн. пені, 6630,69 грн. 3% річних та 65450,12 грн. інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» посилається на умови договорів №61/ПО-48/13/87 АЗС сн від 01.02.2013 р., № 61/П0-472/13/229 АЗС сн від 19.11.2013 р., статтями 509, 525, 526, 629, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.ст. 1, 22, 54, 55, 57 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов, просила його задовольнити.

02.06.2015 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» не доведено наявність заборгованості по сальдо в сумі 611448 грн., згідно п. 7.1 договорів: № 61/ПО-48/13/87АЭСсн, № 61/ПО-472/13/229 АЭСсн, сума пені не обмежена 10% несплаченої суми боргу. Відповідач просить зменшити розмір пені згідно п. 3 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Також, в заяві, яка надійшла до господарського суду Запорізької області 02.06.2015 р., відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення на шість місяців, у зв'язку з фінансово-економічними труднощами товариства, наявністю бюджетної заборгованості з повернення на користь ПАТ "Азовелектросталь" податку на прибуток в розмірі 221351478,73 грн., високого рівня інфляції та наявності надзвичайних подій, починаючи з листопада 2013 року, тощо.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав поданий відзив позов та заяву про відстрочку виконання судового рішення.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

01.02.13 р. між ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (постачальник) та ПАТ "Азовелектросталь" (покупець) був укладений договір № 61/ПО-48/13/87АЭСсн (далі - договір № 61/ПО-48/13/87АЭСсн).

19.11.13 р. між ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (постачальник) та ПАТ "Азовелектросталь" (покупець) був укладений договір № 61/ПО-472/13/229 АЭСсн (далі - договір № 61/ПО-472/13/229).

Згідно п. 1.1 договорів: № 61/ПО-48/13/87АЭСсн, № 61/ПО-472/13/229 постачальник постачає у власність, а покупець приймає та оплачує продукцію, а також сплачує додаткові послуги і товари, пов'язані з пакуванням, завантаженням та транспортуванням продукції, далі «послуги», на умовах, визначених в цьому договорі. Асортимент (марка), кількість і ціна продукції, перелік і вартість послуг визначаються специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 9.1. договору № 61/ПО-48/13/87АЗСсн передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 01.03.2014 р., щодо порядку розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. З урахуванням додаткової угоди № 1 до договору № 61/ПО-48/13/87АЗСсн - дія вказаного договору продовжена до 31.12.2014 р.

Пунктом 9.1. договору № 61/ПО-472/13/229АЗСсн передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014 р.. щодо порядку розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно умов спірних договорів позивач поставив відповідачу товар в квітні, травні, червні, липні, серпні та жовтні 2014р. на суму 267055,96 грн.

Факт здійснення позивачем в квітні, травні, червні, липні, серпні та жовтні 2014р. поставки товару відповідачу на суму 267055,96 грн. підтверджується: письмовими заявками ПАТ "Азовелектросталь" (вих. № 301/18-1458, № 301/18-358, № 301/18-553), накладними: № 228, № 136 від 10.04.2014 р. (рахунки № 34840, № 34940) на суму 75 281,43 грн., (з урахуванням оплати сума заборгованості складає 56 712,29 грн.), № 232 від 11.04.2014 р. (рахунок № 35340) на суму 24262,82 грн., № 238 від 15.04.2014 р. (рахунок № 37040) на суму 61858,24 грн., № № 226, 227, 225, 356 від 27.05.2014 р. (рахунки № 55740, № 18239) на суму 37 031,33 грн., № 402 від 12.06.2014 р. (рахунок № 64940) на суму 32110,82 грн., № 302 від 12.07.2014 р. (рахунок № 27638) на суму 2900,15 грн., № 303 від 15.07.2014 р. (рахунок № 28638) на суму 4855,60 грн., № 309 від 17.07.2014 р. (рахунок № 29238) на суму 3492,98 грн., № 334, № 551 від 11.08.2014 р. (рахунки № 34138, 922400 на суму 20669,12 грн.), № 339 від 14.08.2014 р. (рахунок № 34938) на суму 4475, 17 грн., № 599 від 23.08.2014 р. (рахунок № 98840) на суму 16 256,20 грн., № 826 від 14.10.2014 р. (рахунок № 131440) на суму 2431,24 грн.

У вказаних вище накладних міститься підпис уповноважених представників відповідача про отримання товарно-матеріальних цінностей за спірними договорами від ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", їх повноваження підтверджені довіреностями: № 402 від 09.04.2014 р., № 424 від 11.04.2014 р., № 435 від 15.04.2014 р., № 531 від 26.05.2014 р., № 522 від 26.05.2014 р., № 549 від 10.06.2014 р., № 599 від 11.07.2014 р., № 603 від 14.07.2014 р., № 643 від 11.08.2014 р., № 711 від 14.10.2014 р., на отримання від ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" товарно-матеріальних цінностей.

Пунктами 3.2-3.3 договорів № 61/ПО-48/13/87АЭСсн, № 61/ПО-472/13/229АЭСсн передбачено, що оплата вартості поставки здійснюється в строки, зазначені в специфікації по продукції, що поставляється. У випадку, якщо специфікацією не визначено строк оплати вартості поставки або її частини, то оплата вартості поставки або її частини здійснюється на підставі пред'явлених рахунків до моменту поставки. У випадку якщо строк оплати вартості продукції або її частини не визначений специфікацією, а постачальник здійснив постачання без її оплати в повному обсязі або частково, покупець зобов'язаний оплатити борг протягом 10 днів з моменту постачання.

Станом на 01.01.2014 р. відповідач заборгував позивачу 611 448 грн. Вказане сальдо підтверджується первинними документами: накладними, рахунками, довіреностями, банківськими виписками, які додані до пояснень ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" № 12/2-253 від 26.06.15 р. Так, в період з квітня по грудень 2013 р. позивач поставив на адресу відповідача продукцію на загальну суму 8 965 209,35 гри.

Загальна сума оплати, яка надійшла від ПАТ "Азовелектросталь" на розрахунковий рахунок позивача в 2013 році склала 8 353 761, 35 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати за отриманий товар в 2013 році на суму 611448 грн.

За поясненнями ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат" на виконання умов спірних договорів, в 2014 році позивач поставив в адресу відповідача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 765 607,96 грн., в тому числі був поставлений товар в квітні, травні, червні, липні, серпні, жовтні 2014 р., за яким ПАТ "Азовелектросталь" не виконало зобов'язання щодо оплати за отриманий товар на суму 267 055,96 грн.

Загальна сума оплати, яка надійшла від відповідача в 2014 році за спірними договорами склала 1110000 грн. (платіжні доручення: № 169 від 17.01.2014 р., № 367 від 22.01.2014 р., № 540 від 29.01.2014 р., № 797 від 11.02.2014 р., № 947 від 20.02.2014 р., № 1081 від 21.02.2014 р., № 955 від 12.03.2014 р., № 1806 від 02.04.2014 р., № 2019 від 08.08.2014 р., № 2060 від 10.04.2014 р., № 2176 від 15.04.2014 р., № 109 від 23.05.2014 р., № 141 від 26.05.2013 р., № 151 від 26.05.2014 р., № 2409 від 11.06.2014 р., № 2535 від 11.07.2014 р., № 3027 від 08.08.2014 р., № 3031 від 08.08.2014 р., № 3311 від 22.08.2014 р., №3773 від 13.10.2014 р.).

Оплата в сумі 1110000 грн.. зараховувалась в рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку, з урахуванням зазначеного, залишились неоплаченими накладні: №228, 136 від 10.04.2014р. (рахунки №34840,34940) на суму 75 281,43 грн., (з урахуванням оплати Відповідачем, сума заборгованості складає 56 712,29 грн., №232 від 11.04.2014р. (рахунок №35340) на суму 24262,82 грн., №238 від 15.04.2014р. (рахунок №37040) на суму 61858.24 грн.. №226, 227. 225, 356 від 27.05.2014р.(рахунки №55740, 18239) на суму 37 031.33 грн., №402 від 12.06.2014р. (рахунок №64940) на суму 32110,82 грн., №302 від 12.07.2014р. (рахунок №27638) на суму 2900,15 грн., №303 від 15.07.2014р. (рахунок №28638) на суму 4855.60 грн.. №309 від 17.07.2014р. (рахунок №29238) на суму 3492,98 грн., №334, 551 від 11.08.2014р. (рахунки №34138. 922400 на суму 20669,12 грн., №339 від 14.08.2014р. (рахунок №34938) на суму 4475,17 грн., №599 від 23.08.2014р. (рахунок №98840) на суму 16 256,20 грн., №826 від 14.10.2014р. (рахунок №131440) на суму 2431,24 грн., всього на суму 267 055,96 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів оплати поставленого товару, не висунув заперечень з приводу якості, кількості, ціни поставленого товару на дану суму, вимога позивача про стягнення 267055,96 грн. заборгованості є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1 договорів № 61/ПО-48/13/87АЭСсн, № 61/ПО-472/13/229АЭСсн у випадку недотримання строків розрахунків, визначених у відповідності до п 3.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент оплати від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 10 % від неоплаченої суми.

На суму неоплаченої продукції - 267055,96 грн., позивачем за період: з 26.04.14 р. по 03.04.15 р. заявлено 32212,88 грн. пені.

З урахуванням, обмежень встановлених у вищенаведених умовах договорів № 61/ПО-48/13/87АЭСсн, № 61/ПО-472/13/229АЭСсн, стягненню підлягає пеня в розмірі 10 % від суми неоплаченої продукції, тобто - 26705,60 грн.

Стосовно зменшення пені і надання відстрочки виконання судового рішення слід зазначити наступне.

Згідно п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Стосовно розміру штрафних санкції, суд їх визнає достатніми та справедливими, оскільки він не перевищує 10 відсотків простроченого грошового зобов'язання, спірний випадок порушення зобов'язання не є винятковим

Приймаючи до уваги вказані висновки, суд вважає, що надання відстрочки ще на 6 місяців призведе до невиправданого затягування виконання судового рішення.

Отже, заява про відстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 6630,69 грн. 3% річних за період: з 26.04.14 р. по 03.04.15 р., та 65450,12 грн. інфляційних втрат за період: травень 2014 року - лютий 2015 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено, що в цій частині позов слід задовольнити в межах заявлених сум, оскільки правильний розмір 3% річних складає - 6630,75 грн., а втрат від інфляції - 65450,92 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 25605170) на користь Публічного акціонерного товариства "Часівоярський вогнетривкий комбінат" (84551, Донецька область, м. Часів-Яр, вул. Комсомольська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00191773) 267055 (двісті шістдесят сім тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп. основного боргу, 26705 (двадцять шість тисяч сімсот п'ять) грн. 60 коп. пені, 6630 (шість тисяч шістсот тридцять) грн. 69 коп. 3% річних, 65450 (шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 7316 (сім тисяч триста шістнадцять) грн. 85 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06.07.2015 р.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.О. Науменко