Рішення № 46274255, 01.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2015 Справа № 908/2826/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючої судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Табачнікові В.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор», м. Донецьк, Донецької області

про стягнення заборгованості за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року в сумі 2 851 978,43 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гладкіх Т.А. - за дов. №125/15-Н від 15.04.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті 01.07.2015р. з 11.00 год. по 11.05 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» , м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор», м. Донецьк, Донецької області, з позовом про стягнення заборгованості за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року в сумі 2 851 978,43 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 02.10.2013 року (далі Кредитний договір).

Ухвалою суду від 13.05.2015р. за вказаним позовом порушено провадження по справі № 908/2826/15.

Враховуючи неявку представника відповідача, часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання неодноразово відкладались.

1.07.2015 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме зазначено про часткове виконання в ході розгляду справи зобов'язань по поверненню кредиту в сумі 219,50 грн. у зв'язку з чим просить стягнути заборгованість за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 02.10.2013 року в розмірі 2 756 982,74 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 284 101,07 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 35 562,52 грн. , нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 349 528,75 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 11 290,40 грн, штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 3 квартал 2014 року) згідно п. 13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 4 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання довідки за 3 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання довідки за 4 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 5.2 Кредитного договору ( відсутність перестрахування майна - 4.10.2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн.

В судовому засіданні 01.07.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. 15.05.2015 р та 28.05.2015р. начальник відділу документального забезпечення та контролю Васютін О.А., керівник апарату суду Ніценко-Івашура О.А. та секретар судового засідання Губань М.С. склали акти №№ 29, 255, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: місто Донецьк, вул. Артемівська,будинок 379. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 7-14-197 від 06.05.2015р. про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьку.

Відтак, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua), у розділі "Новини та події суду" були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №908/2826/15.

В порядку Закону України «Про доступ до судових рішень», ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Також, господарський суд Донецької області намагався направити телефонограми на номер відповідача (062-343-50-34, 062-343-55-57), який вказаний у витягу з ЄДРЮФОП, але телефонограми прийняті не були, через відсутність відповіді абонента.

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 908/2826/15 та призначених до розгляду судових засідань ( про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» , м. Київ (далі кредитор або позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор», м. Донецьк, Донецької області (далі прозичальник або відповідач) був укладений Генеральний кредитний договір на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169(далі генеральний кредитний договір). За умовами п. 1.1 вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального кредитного ліміту та субліміту, а відповідач зобов'язався виконувати всі обов'язки, які виникають зі змісту Кредитної операції, Генерального договору, Умов та Договорів, здійснювати повне погашення заборгованості у межах строку кредитних операції. П. 1.3.1 сторони встановили рамкові умови кредитування, а саме розмір субліміту 9 000 000,00 грн. зі строком користування до 15 вересня 2014 року. Процентна ставка встановлена на рівні 17,5 % річних. Порядок нарахування та сплати процентів встановлений умовами кредитних операцій , які є додатком № 1 до Генерального кредитного договору.

Згідно п. 7.1 Генерального кредитного договору позичальник прийняв на себе зобов'язання надавати кредитору щоквартально (не пізніше 30 числа місяця наступного за відповідним звітним кварталом) свій бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати з відміткою органів статистики , інформацію про рух коштів по всіх поточних рахунках у формі довідок. У зв'язку з укладанням Генерального договору та договору забезпечення, позичальник зобов'язався забезпечити за власний рахунок страхування предмета застави на користь кредитора. Протягом строку дії Генерального договору зобов'язаний підтримувати дійсність договорів страхування та укладати нові договори страхування (п. 5.2).

За невиконання, неналежне виконання Позичальником обов'язків, встановлених п.п. 5.2, 7.1 Генерального кредитного договору Позичальник на вимогу кредитора сплачує неустойку у розмірі 0,17 % від Загального ліміту, вказаного в п. 1.2 договору (п. 13.3.4).

У відповідності до п. 13.3.1 договору позичальник зобов'язався на вимогу кредитора сплачувати за кожний календарний день прострочення виконання будь-якого грошового зобов'язання пеню у відсотках річних від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

2.10.2013 року між сторонами укладений кредитний договір № 010/01-03-3/1170 «відновлювання кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів» до генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року. За умовами вказаного кредитного договору контрагенти встановили ліміт кредитної операції з 2.10.2013 року по 14.08.2014 року - 7 000 000 грн, з 15.08.2014 року по 15.09.2014 року 3 500 000 грн, з 16.09 2014 року - 0,00 грн. Процентна ставка встановлена на рівні 17,5% річних, останній день строку виконання зобов'язань 15.09.2014 року.

4.10.2013 року між сторонами також укладено додаткову угоду № 010/01-03-3/1170/1, якою змінено цільове призначення кредиту.

4.10.2013 року між позивачем та відповідачем укладений договір застави транспортних засобів № 12/01-03-3/0803 в рахунок забезпечення зобов'язань за генеральним кредитним договором.

Оцінивши Генеральний кредитний договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту генерального договору на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 р. та договорів, укладених у його межах, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковими для виконання сторонами.

На виконання умов генерального кредитного договору та договорів до нього позивач надав відповідачу грошові кошти на загальну суму 2 317 914, 10 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особливому рахунку № 206294625, відкритому в ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за генеральної кредитною угодою. Перерахування кредитних коштів було здійснено на поточний рахунок відповідача, який вказаний останнім в Генеральному кредитному договорі. За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного Генерального кредитного договору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач та не спростовує належними доказами відповідач, наразі в останнього наявна заборгованість за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року, що складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 284 101,07 грн., заборгованості за відсотками в сумі 35 562,52 грн. Зазначена заборгованість підтверджується виписками з особливих рахунків, доданими до матеріалів справи, які, за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, які підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості. У відповідності до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Стосовно розбіжностей в заявленої в позові вимозі про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2 284 320,57 грн. та уточненнями від 1.07.2015 року, згідно яких позивач зазначає про часткове погашення в ході розгляду справи зобов'язань за кредитом в сумі 219,50 грн., суд наголошує, що згідно виписок з особливого рахунку 206761453, відкритого для обліку простроченої заборгованості відповідача за генеральним кредитним договором, вбачається, що зазначене погашення відбулося шляхом договірного списання з поточного рахунку відповідача 16.04.2015 року, тобто до подачі позову до суду. У зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення кредиту частково, а саме в межах підтвердженої первинними документами заборгованості - 2 284 101,07 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відповідності до п. 13.3.1 Генерального кредитного договору позивач заявив до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 349 528,75 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 11 290,40 грн. Позивачем доданий до матеріалів позову розрахунок пені, з якого вбачається, що розрахунок пені здійснений за період 7.08.2014 року по 8.04.2015 року за несвоєчасну сплату відсотків та з 16.09.2014 року по 14.03.2014 року за несвоєчасну сплату кредиту.

Також, позивачем заявляється до стягнення штрафи в загальній сумі 76 500 грн. за невиконання п. 7.1 Генерального кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 3 та 4 квартал 2014 року); ненадання довідки про рух коштів по поточних рахунках за 3 та 4 квартал 2014 року; невиконання зобов'язань щодо страхування предмету застави. Як свідчать матеріали справи та не спростовують сторони, зобов'язання, пов'язані з виконанням приписів п.п. 5.2 та 7.1 відповідач не виконував.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України « Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015 року № 27 , встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей , а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на якіх органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія міста Донецьк є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст.5 ГК України, на зазначених територіях є неможливим.

Проте, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Крім зазначеного, загально відомими є факти активних бойових дій в місці Донецьку, особливо в Київському, Кіровському, Куйбишевському районах міста.

Згідно витягу з ЄДРЮФОП місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Донецьк, вул. Артемівська, буд. 379 (Куйбишевський район). Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

Враховуючи місце розташування відповідача в зоні активних бойових дій, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств в місті Донецьку, суд за внутрішнім переконанням приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу за невиконання п. 7.1 Генерального кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 3 та 4 квартал 2014 року ; ненадання довідки про рух коштів по поточних рахунках за 3 та 4 квартал 2014 року ; невиконання зобов'язань щодо страхування предмету застави до 15 000 грн. та розміру пені за несвоєчасну сплату відсотків до 1 000 грн.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Як встановлено судом, Постановами окружного адміністративного суду м. Києва по справам № 826/18327/15 від 26.01.2015 року та №826/18330/15 від 9.02.2015 року за позовами ТОВ «Тор Альянс» до Кабінету Міністрів України та АБ «Головань та Партнери» до Кабінету Міністрів України, відповідно, визнано нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5.11.2014 року «Про зупинення дії розпорядження КМ України від 30.10.2014 р. №1053». Ухвалами Київського апеляційного адміністративного від 2.04.2015 року та 15.04.2015 року залишені в силі рішення першої інстанції по зазначеним справам. Ухвалами від 28.04.2015 року та 19.05.2015 року Вищій адміністративний суд України зупинив виконання постанов першої та другої інстанцій по справам №826/18330/15 та 826/8327/15

Проте, відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі «Серявін та інші проти України», будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 КОнституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» порушує той самий «справедливий баланс» та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Враховуючи викладене, приписи ст. 4 ГПК України, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені за кредитом,нарахованої в період проведення антитерористичної операції (16.09.2014-14.03.2015 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України та з урахуванням п.2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 6 ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України «Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про боротьбу з тероризмом» , ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор», м. Донецьк, Донецької області, про стягнення заборгованості за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року в сумі 2 851 978,43 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 284 320,57 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 35 562,52 грн. , нарахованої пенею за несвоєчасне погашення кредиту та сплату відсотків в розмірі 455 595,34 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 3 квартал 2014 року) згідно п. 13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання фінансової звітності за 4 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання довідки за 3 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 7.1 Кредитного договору (ненадання довідки за 4 квартал 2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн., штрафу за невиконання п. 5.2 Кредитного договору ( відсутність перестрахування майна - 4.10.2014 року) згідно п.13.3.4 в розмірі 15 300,00 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» (83077, м. Донецьк, Донецької області, вул.Артемівська, 379, ЄДРПОУ 32794459) на корить Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 012/01-03-3/1169 від 2.10.2013 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 2 284 101,07 грн, заборгованості за відсотками в сумі 35 562,52 грн. , нарахованої пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 000 грн., штрафів за невиконання п.п. 5.2, 7.1 Кредитного договору (за невиконання зобов'язань по страхуванню майна , що є предметом застави , ненадання фінансової звітності за 3 та 4 квартал 2014 року, ненадання довідок про рух коштів за 3 та 4 квартал 2014 року) згідно з п. 13.3.4 в розмірі 15 000,00 грн. , судовій збір в сумі 50 044,61 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 03.07.2015р.

Суддя П.В. Демідова