Ухвала суду № 46256741, 24.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1838/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фальчук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фальчука В.П.,

суддів Троїцької Л.Л., Таварткіладзе О.М.,

секретаря Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2014 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Олеговича про стягнення боргу за договором позики, -

встановила;

24.10.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у загальному розмірі 397832 грн. 86 коп., яка включає в себе заборгованість на суму позики, пеню та 3% річних, посилаючись на наступні обставини:

13.05.2010 року між ним (ОСОБА_2В.) і ОСОБА_5 був укладений договір позики, за умовами якого він надав ОСОБА_4 на умовах повернення грошову позику у розмірі 218240 грн., що в еквіваленті до долару США становило на момент передачі 27280 дол. США. Сторони домовилися, що поверненню підлягає грошова сума в національній валюті України, яка на день повернення коштів становитиме саме 27280 дол. США.

Дія укладеного договору була продовжена за згодою сторін до 18.04.2011 року.

За період часу з 13.05.2010 року по 22.03.2011 року ОСОБА_4 повернула позику на суму, еквівалентну 9680 дол. США. Не повернутою залишилася грошова сума, еквівалентна 17600 дол. США.

01.02.2013 року ОСОБА_4О померла. Після її смерті спадщину у вигляді кв.№30 по вул. Пантелеймонівській, 48 у м. Одесі прийняв ОСОБА_4, якому 15.10.2013 року нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину.

Позивач вважає, що відповідач крім спадщини ОСОБА_4 прийняв і її борги, які на день смерті ОСОБА_4 становлять 397832 грн. 86 коп..

ОСОБА_4 та його представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущений шестимісячний строк для предявлення вимог до спадкоємців ОСОБА_4 вказуючи, що про смерть боржника ОСОБА_2 дізнався 02.02.2013 року, оскільки про це йому повідомив особисто відповідач. Про смерть боржника позивачу повідомляв також і представник ОСОБА_4 ОСОБА_3 Про це було відомо позивачу також при розгляді іншої цивільної справи, в якій його позов до ОСОБА_4 про звернення стягнення на іпотечне майно залишений без розгляду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі у звязку з тим, що сплив шестимісячний строк для предявлення вимог до спадкоємців ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати у звязку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі вказуючи, що про смерть позичальниці йому стало відомо в квітні 2013 року, і тоді ж була направлена вимога до спадкоємців для виплати боргу за грошовими зобовязаннями.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач у справі ОСОБА_4 помер. Колегією суддів для участі у розгляді справи у якості правонаступника відповідача залучена ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала у повному обсязі, пояснивши суду, що вона особисто 01.02.2013 року повідомила позивача про смерть ОСОБА_4, спілкувалася із ним з приводу повернення йому боргу, але позивач конкретних грошових вимог не заявляв. На теперішній час, коли вона отримала спадщину після смерті ОСОБА_4 позовних вимог ОСОБА_2 вона не визнає, оскільки вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк для предявлення вимог до спадкоємців померлої.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав:

За правилами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк для предявлення вимог до спадкоємців боржника ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони ґрунтуються на законі і відповідають матеріалам справи.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги - ч.2ст.1281 ЦК України.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право предявити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги ч.3ст.1281 ЦК України.

Кредитор спадкодавця, який не предявив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги ч.4ст.1281 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 був укладений договір позики грошей, за умовами якого ОСОБА_4 отримала від позивача грошову суму у розмірі 218240 грн. 00 коп., яка в еквіваленті до валюти США на час передачі коштів становило 27280 дол. США. Термін повернення позики був визначений сторонами строком до 13.11.2010 року.

13.05.2010 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, за умовами якого позичальник передала кредитору в іпотеку кв.№30 в буд.№48 на вул. Пантелеймонівській у м. Одесі, яка належала їй на праві приватної власності.

18.10.2010 року сторони договору підписали зміни до договору, яким визначили інший, остаточний, термін повернення грошовий коштів до 18.04.2011 року.

Таким чином, строк права вимоги за договором позики настав у кредитора з 18.04.2011 року.

01.02.2013 року ОСОБА_6 померла.

Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пояснили суду, що про смерть ОСОБА_4, яка настала 01.02.2013 року ОСОБА_2 стало відомо зі слів ОСОБА_7, яка особисто сказала про це ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_8 була присутня під час розмови ОСОБА_2 і ОСОБА_3 При розмові ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2 про смерть ОСОБА_4 01.02.2013 року.

Допитана в суді першої інстанції у якості свідка приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 підтвердила також, що документи на спадкове майно кв.№30 в буд.№48 на вул. Пантелеймонівській у м. Одесі знаходилися у ОСОБА_2 І лише після того, як ОСОБА_2 надав документи на квартиру ОСОБА_4 мав можливість отримати свідоцтво про право власності на спадщину.

Колегією суддів також встановлено, що 11.12.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, кв.№30 у буд.№48 на вул. Пантелеймонівській у м. Одесі посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобовязання за договором позики (цивільна справа №1522/28707/12).

Справа розглядалася Приморським районним судом м. Одеси. 27.02.2013 року поштове відділення №5 м. Одеси не вручило судову повістку ОСОБА_4 у звязку з тим, що вона померла, про що свідчить повідомлення на повернутому листі.

Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_3, як із спадкоємця, заборгованості за договором позики у розмірі 397832 грн. 86 коп., суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивачем пропущений шестимісячний строк для предявлення вимог до спадкоємців ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують, та не містять правових підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог апелянта у повному обсязі.

Посилання апелянта на те, що він дізнався про смерть боржника ОСОБА_4 в травні 2013 року не підтверджені жодними належними доказами, та спростовуються доказами, наданими позивачем у суді першої інстанції, якими доведено, що про смерть боржниці апелянт дізнався 01.02.2013 року. Ці докази апелянтом не спростовані.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Керуючись ч.1ст.303, п.1ч.1ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів, з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.П.Фальчук

ОСОБА_10

ОСОБА_11