Ухвала суду № 46256659, 06.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4125/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

ОСОБА_2

ОСОБА_3, ОСОБА_4

При секретарі Томашевська К.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одесі апеляційну скаргу представника ПАТ УкрСиббанк на ухвалу Приморського районного суда м. Одеси від 03.03.2015 року по справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до Язданфар Фарух, ОСОБА_5, ПП Мерідіан-2010

- про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.05.2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2015 року суд закрив провадження по справі в частині позовних вимог до ПП «Мередіан-2010».( а.с. 134)

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в цій частині та повернення справи для подальшого розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема посилається на те, що правовідносини між фізичними та юридичною особою взаємоповязані між собою. При цьому посилається на розяснення Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України, судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до ПП «Мередіан-2010», на підставі ст.205 п.1.ч.1 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в цій частині відносяться до юрисдикції господарського суду, що виключає її можливість розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте погодитись з таким судженням районного суду не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2006 р. в забезпечення боргових зобов'язань Язданфар Фарух, визначених умовами Договору про надання споживчого кредиту № 11069878000 від 03.11.2006 р., між АТ «УкрСиббанк», Язданфар Фарух та ПП «Мерідіан - 2010» укладено Договір поруки № 56241, за умовами якого ПП «Мерідіа 2010» зобов'язався перед АТ «УкрСиббанк» відповідати за виконання Язданфар Фарух усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 11069878000 від 03.11.2006 р.

Умовами п. 1.3 Договору поруки встановлено, що поручитель відповідає пер кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник.

Умовами п. 1.4 Договору поруки визначено, що відповідальність ПП «Мерідіаі 2010» (поручителя) і Язданфар Фарух (позичальника) є солідарною.

Відповідно ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно приписів ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на наведене, судова колегія вважає, що позовні вимоги АТ «УкрСиббанк» до Язданфар Фарух та ПП «Мерідіан - 2010» про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором та Договором поруки є взаємопов'язаними між собою.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позові заяві кілька вимог, повязаних між собою.

Районний суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідач повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним (ч. 1 ст. 216 ЦПК України).

В п.2. Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ, відповідно до постанови № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 07.02.2014) розяснено, що оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Разом із тим, оскільки пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК), у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Зокрема, позов банку (іншої фінансової установи) до юридичної особи - поручителя із залученням фізичної особи - позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Виходячи з вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що районний суд прийшов помилкового висновку, що вимоги Банку до ПП «Мередіан-2010» повинні розглядатись в порядку господарського судочинства, а тому в силу ст. 311 ч.4 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ПАТ УкрСиббанкзадовольнити.

Ухвалу Приморського районного суда м. Одеси від 03.03.2015 року в частині зупинення провадження позовних вимог АТ «Укр Сиббанк» до ПП «Мерідіан-2010» про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати, матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді Л.І.Доценко

ОСОБА_6